Ухвала суду № 104959398, 31.05.2022, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2022 Справа №607/12421/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С. М., представника заявника АТ «ТАСКОМБАНК» - адвоката Подановського Т. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про зміну способу виконання рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2021 року представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про зміну способу виконання судового рішення по справі № 607/12421/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, в якій заявник просить встановити його наступним чином: У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 перед Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором № KF 46509 від 15 січня 2008 року в сумі 57051,97 дол. США, що еквівалентно 1555236,70 грн., а саме заборгованість по кредиту 52467,81 дол. США, що еквівалентно 1430272,50 грн., заборгованість по відсотках - 3803, 92 дол. США, що еквівалентно 419375,21 грн., 21270,98 грн. пені та 3326,30 грн. витрат за проведення претензійно-позовної роботи та № KF 52530 від 26.09.2008 року в сумі 13705,93 дол. США, що еквівалентно 373623,65 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 12605,92 дол. США, що еквівалентно - 343673,38 грн., заборгованість по відсотках 910,17 дол. США, що еквівалентно 24811,23 грн. та 5175,04 грн. пені звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах, за початковою ціною розмір якої буде визначено на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону,можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту. Також представник банку зазначає, що сторони при укладенні іпотечних договорів, посвідчених 15 січня 2008 року, зареєстрованих в реєстрі за № 475 та 26 вересня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за № 7539 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Середою І. А. у п. 18 та п. 7.3.2 передбачили спосіб позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки від імені іпотекодержателя будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку визначеному статтею 38 Закону, а тому позовні вимоги у справі № 464/4408/16-ц у зв`язку із наведеною правовою позицією Верховного Суду, є належним способом захисту. Крім цього, представник заявника вказує, що ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулася до суду, відповідно до вимог законодавства. Вказує, що обрання заявником такого захисту, як зміна способу виконання рішення суду у даному випадку є ефективним способом захисту прав.

У судовому засіданні представник АТ «ТАСКОМБАНК» - адвокат Подановський Т. Р. заявлені вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові матеріли заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, з урахуванням наступного.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 07 лютого 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 20 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ПАТ ВІЕс Банк задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості в розмірі 70757, 90 дол. США, що еквівалентно 1928860,35 грн. за кредитними договорами: № KF 46509 від 15/01/2008 року в сумі 57051,97 дол. США, що еквівалентно 1555236,70 грн., а саме: заборгованість по кредиту 52467,81 дол. США, що еквівалентно 1430272,50 грн., заборгованість по відсотках - 3803, 92 дол. США, що еквівалентно 419375,21 грн., 21270,98 грн. пені та 3326,30 грн. витрат за проведення претензійно-позовної роботи та № KF 52530 від 26.09.2008 року в сумі 13705,93 дол. США, що еквівалентно 373623,65 грн., а саме: заборгованість по кредиту - 12605,92 дол. США, що еквівалентно - 343673,38 грн., заборгованість по відсотках 910,17 дол. США, що еквівалентно 24811,23 грн. та 5175,04 грн. пені, звернувши стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого і зареєстрованого Тернопільським МБТІ 14.03.1996 року за № 12565, шляхом укладення договору купівлі-продажу за початковою ціною не нижчою за суму 427829,60 грн., визначеною сторонами при укладенні договору іпотеки від 26.09.2008 року. Щодо відмови у виселенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із вказаної квартири рішення суду залишено без змін.

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАК», ідентифікаційний код 09806443, стало правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ідентифікаційний код 19358632, що підтверджується Статутом АТ «ТАСКОМБАНК», затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «ТАСКОМБАНК», протокол від 23.04.2021, та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 квітня 2022 року судом замінено стягувача у виконавчому листі № 607/12421/13-ц, виданому Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 24 березня 2017 року з Відкритого акціонерного товариства «ВіЕс Банк», ідентифікаційний код 19358632 на його правонаступника Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», ідентифікаційний код 09806443.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судових рішень - заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень викладених в ч.ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Така можливість також передбачена частиною третьою статті 33 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Така правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 10.06.2019 у справі № 350/426/16-ц, від 05.09.2018 у справі № 2-749/11/2229; від 16 червня 2021 року у справі № 693/426/17.

Тобто процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Судом встановлено, що представник заявника АТ «ТАКСОМБАНК» - адвокат Подановський Т. Р. просить суд змінити спосіб виконання рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07.02.2017 року у справі №607/12421/13-ц, визначивши стягнення шляхом продажу вказаної квартири на прилюдних торгах, за початковою ціною розмір якої буде визначено на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, зіславшись на те, що визначений у рішенні Апеляційного суду Тернопільської області спосіб захисту порушених прав є неналежним, оскільки не відповідає правовій позиції викладеній у п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц.

Виходячи із встановлених обставин справи суд вважає, що заява про зімну способу виконання рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07.02.2017 року до задоволення не підлягає, оскільки заявником не наведено об`єктивних причин, які б перешкоджали виконанню вказаного рішення суду.

Більше того, звертаючись із заявою про зміну способу виконання рішення Апеляційного суду Тернопільської області, заявник її обґрунтовує тим фактом, що задовольняючи позовні вимоги, Апеляційний суд Тернопільської області захистив порушені права позивача, застосувавши неналежний спосіб захисту, який суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року, сформованій у цивільній справі №310/11024/15-ц.

Вказане обґрунтування, на думку суду, свідчить про те, що заявник після ухвалення у справі судового рішення, яке набрало законної сили, самостійно його ревізує на предмет законності і розгляд судом першої інстанції заяви про зміну способу виконання рішення суду, за таких обставин, фактично зводиться до виправлення помилок, допущених на думку заявника, судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення, що є неправомірним, оскільки не входить у компетенцію суду першої інстанції.

Крім цього суд зауважує, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові, про що неодноразово зазначалось у висновках Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись ст.435 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про зміну способу виконання рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич