Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 219/1750/22
Провадження № 1-кп/219/847/2022
У Х В А Л А
Іменем України
28 червня 2022 року Артемівський міськрайоннийсудДонецькоїобласті у складі:
головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю: секретаря судового засідання Орищиної І.А.,
прокурора Овчаренка О.Ф.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Косинського В.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України,
встановив:
У провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за №12022052150000169 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОСОБА_1 ), у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 10 липня 2022 року. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що є достатні підстави вважати, що ризики, передбаченіст.177 Кримінального процесуального кодексу України, продовжують існувати на цей час, а саме: можливість переховування від суду враховуючи тяжкість покарання, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, в тому числі тих, яких на теперішній час не допитано у судовому засіданні, вчинення іншого злочину, що виключає можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який. Також прокурор зазначив, що обвинувачений схильний до зловживання спиртними напоями та прояву агресії перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей не має, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків.
Обвинувачений та його захисник проти продовження строків тримання під вартою заперечували, посилаючись при цьому на те, що існування ризиків, передбаченіст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а також вина у вчиненні злочину прокурором не доведені, тому підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на разі немає. Просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою проживання матері обвинуваченого у м.Тернопіль, оскільки обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, переховуватись від суду наміру не має.
Установлено, що ухвалою слідчого судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19 лютого 2022 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зі строком до 18 квітня 2022 року. Слідчий суддя, обираючи такий запобіжний захід, дійшов висновку про доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме ризиків втечі та впливу на свідків, а також неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Керівником Бахмутської окружної прокуратури строк дії вказаного запобіжного заходу у відповідності до положень ст.615 Кримінального процесуального кодексу України був продовжений до 18 травня 2022 року.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2022 року продовжено строк тримання під вартою до 10 липня 2022 року включно.
Розглядаючи питання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строків тримання під вартою, суд ураховує, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.
Одночасно суд виходить також з вимог ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 Кримінального процесуального кодексу України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).
Суд приймає до уваги те, що обвинувачений неодружений, не працює, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не має стійких соціальних зв`язків, а також його вік, обставини злочину, в якому обвинувачується.
Ураховуючи викладене, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, оскільки прокурор довів наявність ризиків, передбачених ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема: ризику переховування від суду з урахуванням тяжкості покарання за інкримінований злочин, впливу на свідків, які не зменшились та у сукупності з іншими встановленими обставинами виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Отже, суд вважає за можливе продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .
Водночас суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки питання особистої поруки вирішується лише за наявності поручителя, чого на час розгляду клопотання не було та відповідних заяв не заявлено; а особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом та його застосування недостатнє для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків у цьому кримінальному провадженні. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зважаючи на високі ризики втечі, також не зможе достатньою мірою забезпечити виконання обвиненим його процесуальних обов`язків. Також суд ураховує відсутність згоди близьких осіб утримувати ОСОБА_1 та забезпечувати його побутові потреби під час перебування під домашнім арештом, зокрема в разі обрання судом запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Доказів наявності іншого придатного для проживання житла суду не представлено.
Отже, у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити.
Керуючись ст.ст.131,177,331, 325 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 26 серпня 2022 року включно.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
28.06.22
Головуючий Суддя Т.В. Давидовська
Судове рішення № 104957865, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 28.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 219/1750/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: