Ухвала суду № 104952393, 27.06.2022, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 619/4699/21

Провадження № 1-кп/535/51/22

УХВАЛА

27 червня 2022 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шолудько А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Мальцевої С.М.,

прокурора Караченцева Д.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Авілової О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 27.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220500000082 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.2 ст.317, ч.3 ст.313, ч.3 ст.311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.2 ст.317, ч.3 ст.313, ч.3 ст.311 КК України.

Підготовче судове засідання призначено ухвалою суду від 27.06.2022 року.

У підготовчомусудовому засіданні прокурор, обвинувачений та захисник вважають за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. Прокурор заявив клопотання про виклик свідків у судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання судом роз`яснено обвинуваченому, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів. Обвинувачений та його захисник вважають за необхідне розглянути судом справу суддею одноособово.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо можливості призначення судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до висновкупро можливість призначення судового розглядуз наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст.468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Котелевському районному суду Полтавської області. Під час підготовчого судового засідання з`ясовані питання, передбачені ч.ч.2, 3 ст.315 КПК України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обвинувачений утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Строк дії запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, закінчується 29.06.2022 року.

23.06.2022 року прокурор Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Д.Караченцев звернувся до суду з клопотанням про продовження обраного відносно обвинуваченогозапобіжного заходу у виді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою слідчого судді та ухвалами суду, оскільки ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, а тому є необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, зокрема з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та врахувати, в тому числі, наявність обставин, а саме введення на території України воєнного стану. Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не здатні усунути вищевказані ризики.

27.06.2022 року до суду надійшло письмове клопотання захисника Авілової О.М. про зміну запобіжного заходу обраного обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на порушення, допущені у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування та ускладнення допиту свідків в умовах воєнного стану.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Д.Ю.Караченцев підтримав клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо обвинуваченого, на шістдесят діб, з підстав у ньому зазначених та заперечив проти задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки вважає його необґрунтованим, а такий вид запобіжного заходу за наявності зазначених ним ризиків, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений під час підготовчого судового засідання проти задоволення клопотання прокурора заперечує, та вважає, що до нього можна обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, а тому підтримує відповідне клопотання захисника. Крім того, обвинувачений пояснив, що він неодружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, інвалідності не має. Також зазначив, що не звертався до прокурора із клопотанням, відповідно до ч.1 ст.616 КПК України

У ході підготовчого судового засідання захисник адвокат Авілова О.М. заперечила проти задоволення клопотання прокурора, та вказала, що прокурором не надано будь-яких доказів наявності ризиків, що обвинувачений буде переховуватися від суду, та вказала на неможливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків, оскільки вважає, що у даний час в умовах воєнного стану невідомо де вони проживають; а обвинувачений не зможе залишити територію України, на території якої введеного воєнний стан, у зв`язку з чим вважає, що обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід може бути змінений на інший, більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, у зв`язку з чим підтримала відповідне клопотання про зміну обраного обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходуувигляді триманнямпід вартоюз наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.2 ст.317, ч.3 ст.313, ч.3 ст.311 КК України, які в тому числі відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_1 .

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Надаючи оцінку можливості обвинуваченому переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів може вдатися до відповідних дій.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи вище наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Тому суд,враховуючи,що обставинипо справіз часуобрання запобіжногозаходу незмінились,а ризики,передбачені ст.177КПК України,не зменшились,аналізуючи даніпро особу обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, неодруженений, неповнолітніх дітей на має, непрацюючий, а також те, що вінобвинувачується ускоєнні в тому числі тяжких та особливо тяжких злочинів,відсутні належнігарантії тапідтвердження соціальнихзв`язків,які бпереважали наявні ризики його ухилення від суду, продовження обвинуваченомузапобіжного заходуу видітримання підвартою,єтаким,що відповідаєхарактеру татяжкості діяння,що інкримінується обвинуваченому,відповідності особіобвинуваченого та запобіганню можливостіперешкоджати інтересамправосуддя,зокрема іухиленню від суду, вчинення тиску на свідків, а тому,суд приходитьдо висновкупро відсутністьна данийчас підставдля обранняобвинуваченому іншихбільш м`якихзапобіжних заходів,крім триманняпід вартою та про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк 60 днів, тобто до 25 серпня 2022 року включно, у зв`язку з чим клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому на домашній арешт, не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, встановлені вище, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.

Згідно з ч.2 ст.336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

З метою забезпечення оперативності судового провадження та можливості участі обвинуваченого у судовому засіданні, розгляд справи у судовому засіданні слід провести в режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183,197, 199, 314-315, 336 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.2 ст.317, ч.3 ст.313, ч.3 ст.311 КК України, у відкритому судовому засіданніо 13.20 год. 06.07.2022 року у приміщенні Котелевського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Полтавський шлях, 235, смт Котельва Полтавської області.

Розглядкримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Авілової О.М. про зміну обраного обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.2 ст.317, ч.3 ст.313, ч.3 ст.311 КК України, продовжити на строк 60 днів, тобто до 25.08.2022 року.

Провести судове засідання по кримінальному провадженню про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч.2 ст.317, ч.3 ст.313, ч.3 ст.311 КК України, призначене на 06.07.2022 року о 13.20 год. у режимі відеоконференції з ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали в частині забезпечення розгляду справи в режимі відеоконференції з метою участі обвинуваченого ОСОБА_1 доручити ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Доручити відповідній службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор» відповідно до ч. ч. 4, 5 ст.336 КПК України, встановити особу обвинуваченого й вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, перебувати з учасником судового провадження поряд до закінчення розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Застосовані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження.

Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені КПК України.

У відкрите судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію даної ухвали направити учасникам справи та до ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відмови у зміні запобіжного заходу до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя