Вирок № 104947632, 21.06.2022, Носівський районний суд Чернігівської області

Номер провадження 1-кп/741/56/22

Єдиний унікальний номер 741/390/22

ВИРОК

іменем України

21 червня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

за участю секретаря судового засідання Сокирки Є.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022275380000135 від 24 травня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степові Хутори Носівського району Чернігівської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2022 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на території ТОВ «Наташа-Агро», розташованому за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, с. Платонівка, вул. Кірова, 1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою протиправного збагачення, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та доводячи свої злочинні наміри до кінця, з приміщення для тимчасового перебування працівників охорони, до якого мав вільний доступ, таємно викрав газовий кемпінговий комплект марки «Intertool» моделі GS-005 з об`ємом балона 5 л вартістю 610,68 грн., що належить ТОВ «Наташа-Агро», після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв ТОВ «Наташа-Агро» матеріальної шкоди на вказану суму.

Отже, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, у якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а представник потерпілого Кочин О.В. не заперечує проти такого розгляду, про що наявні відповідні заяви.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмову заяву ОСОБА_1 , яка складена за участі захисника Яременка М.М., у якій ОСОБА_1 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті та з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України, а також йому роз`яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Підозрюваним надана згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, що засвідчено його підписом та підписом його захисника Яременка М.М.

З урахуванням наведеного та вимог КПК України суд робить висновок, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381-382 КПК України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального проступку знайшли своє підтвердження за результатами розгляду обвинувального акта.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Яременко М.М. обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорюють, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку обвинувачений визнає в повному обсязі, позиція обвинуваченого є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, робить висновок, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд ураховує нижченаведене.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 КК України цей Кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Статтею 5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, каятті; відомості про особу обвинуваченого, а саме те, що він не судимий у порядку ст. 89 КК України, є пенсіонером, на обліку в лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце проживання, за яким скарг на його некоректну поведінку не надходило, характеристику з місця роботи, відповідно до якої ОСОБА_1 за період роботи на підприємстві ТОВ «Наташа-Агро» зарекомендував себе з позитивної сторони.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Санкцією ч. 1 ст. 185 КК України передбачене покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, то відповідно до положень ч. 3 ст. 56, ч. 2 ст. 57, ч. 3 ст. 61 КК України йому не можуть бути призначені такі види покарання як громадські роботи, виправні роботи, обмеження волі.

Ураховуючи вищевикладене, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, особливо тих обставин, що він є особою пенсійного віку, не працює, а також того, що йому не можуть бути призначені вказані в абзаці вище міри покарання, суд уважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу. Однак суд уважає, що штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є непомірно великим для обвинуваченого, тому робить висновок, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді штрафу із застосуванням ст. 69 КК України, а саме: призначити покарання, нижче від найнижчої межі, установленої в санкції ч. 1 ст. 185 КК України, у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суд переконаний, що саме таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, а також принципам гуманності, справедливості й не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на залучення експерта в сумі 514,86 грн., які підтверджуються відповідною довідкою Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Керуючись ст. ст. 100, 122, 124, 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи в сумі 514 (п`ятсот чотирнадцять) грн. 86 коп.

Речовий доказ: комплект газовий кемпінговий 5 л Intertool GS-005, який знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області, повернути у розпорядження власнику ТОВ «Наташа-Агро» (ЄДРПОУ 35052335).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя А.О. Крупина