Рішення № 104946160, 27.06.2022, Миронівський районний суд Київської області

27.06.2022 Єдиний унікальний № 371/1460/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 червня 2022 року м. Миронівка

ЄУН 371/1460/19

Провадження № 2/371/212/22

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Сахненко О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 20 червня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитний договір укладено шляхом підписання заяви б/н від 20 червня 2017 року, якою відповідач підтвердив свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті www/privatbank.ua, складають договір про надання банківських послуг.

В порушення зобов`язань за договором, відповідач своєчасно не надавав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Загальний розмір заборгованості, станом на 18 серпня 2019 року, становить 29042,10 грн., з яких 18773,32 грн. заборгованість за тілом кредиту, 7328,37 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1081,26 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1359,15 грн. штраф (процентна складова).

Суму заборгованості, що, з урахуванням відсотків та штрафів, склала 29042,10 грн., та судові витрати в розмірі 1921 грн. просив стягнути в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зістаттею279ЦПК України,розгляд справиу порядкуспрощеного позовногопровадження здійснюєтьсясудом заправилами,встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до відповіді органу реєстрації Миронівської міської ради № 02-37/552 від 6 лютого 2020 року інформація про адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 відсутня.

Згідно приписів частини 10 статті 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до положень частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

За наявності суперечливих відомостей щодо наявності у відповідача зареєстрованого місця проживання на офіційному веб-порталі судової влади України неодноразово було розміщено оголошення, за змістом якого відповідач повідомляється про розгляд цивільної справи за її участі.

Також відповідачу направлялася ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження за зазначеною позивачем адресою її місця проживання.

Конверти із вкладенням не вручені адресату в зв?язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, про що свідчить відмітка працівника АТ «Укрпошта» на довідці Ф.20, що додана до конверту.

У зв`язку з наведеним, за відсутності можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, суд вважає, що про розгляд справи відповідач повідомлена належно.

Заяв іззапереченнями протирозгляду справив порядкуспрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідно до положеньстатті 274 ЦПК України,справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами статті 281 ЦПК України, яка регламентує порядок заочного розгляду справи, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Аргументи учасників справи

Відповідач відзиву на позов не подала.

Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи

20 червня 2017 року відповідачем ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 11).

Відповідач заповнила заяву, в якій зазначила персональні дані, підтвердила факт ознайомлення з Умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування основними умовами кредитування.

Наданий представником позивача Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», містить загальні умови обслуговування кредитних карт «Універсальна», з зазначенням тривалості пільгового періоду, базової ставки в місяць, розміру обов?язкового щомісячного платежу, пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штрафу за порушення строків платежів (а.с. 59).

На підтвердження видачі відповідачу кредитних карток та зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, представником позивача надано довідки без номеру та дати, з яких вбачається, що за кредитним договором підписаним ОСОБА_1 без номеру та дати банком були видані кредитні картки № НОМЕР_1 (дата відкриття 20 червня 2017 року, термін дії до 05/21), № НОМЕР_2 (дата відкриття 5 вересня 2018 року, термін дії 03/22) (а.с. 46), за картковим рахунком № НОМЕР_1 20 червня 2017 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 гривень, розмір якого 6 вересня 2018 року збільшено до 15000 грн., 6 листопада 2018 року знижено до 0,00грн. (а.с. 45).

З виписки про рух коштів за рахунком кредитних карток № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , сформованої банком станом на 18 вересня 2020 року вбачається, що починаючи з 7 липня 2017 року за картковим рахунком № НОМЕР_1 встановлений нульовий кредитний ліміт, рух коштів відбувався за рахунок їх внесення на рахунок та проведення розрахунків, кредитні кошти не використовувались. Станом на 5 вересня 2018 року залишок коштів по рахунку картки № НОМЕР_1 становив 7527,77 грн. Дані про зміну кредитного ліміту за вказаною карткою у виписці відсутні.

Починаючи з 1 грудня 2018 року, з вказаної картки здійснювалося списання відсотків за використання кредитного ліміту у розмірі 3,5 відсотка, пені за прострочення за кредитом, відсотків, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України. При цьому, після списання 1 грудня 2018 року відсотків за використання кредитного ліміту у розмірі 1046,29 грн., на рахунку виникла заборгованість у розмірі 15670,16 грн.

Дані про рух коштів за рахунком № НОМЕР_1 за період з 5 вересня по 1 грудня 2018 року відсутні. Станом на 1 жовтня 2019 року за картковим рахунком № НОМЕР_1 значиться заборгованість у розмірі 29765,96 грн.

Також з виписки про рух коштів вбачається, що, починаючи з 5 вересня 2018 року по 12 листопада 2018 року рух коштів відбувався за карткою № НОМЕР_2 . Станом на 12 листопада 2018 року залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_2 становив від?ємне значення (-17449,69 грн.)(а.с.105-115).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК України,договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенізакономяк істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК України,публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги звязку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому зазакономнадані відповідні пільги.

За змістомстатті 634 цього Кодексу,договором приєднанняє договір,умови якоговстановлені однієюіз сторіну формулярахабо іншихстандартних формах,який можебути укладенийлише шляхомприєднання другоїсторони дозапропонованого договорув цілому.Друга сторонане можезапропонувати своїумови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у звязку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першоїстатті 1048 ЦК України,позикодавецьмає правона одержаннявід позичальникапроцентів відсуми позики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістомстатті 549 ЦК України,неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другоюстатті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, предявляючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути тіло кредиту, а також стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, а також штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування коштів, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, станом на 18 серпня 2019 року, позивач посилався наВитяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті:https://privatbank.ua/terms/ як невідємні частини спірного договору.

Позивачем не надано доказів, які б підтвердили ті обставини, що надані Витяг з Тарифів банку та Умови та правила надання банківських послуг є додатками до підписаної відповідачем анкети-заяви про надання кредиту.

Витягом з Тарифів банку та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті: https://privatbank.ua/terms/,що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, комісія за зняття коштів, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобовязань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (зокрема, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Зазначення в анкеті-заяві на видачу кредиту про ознайомлення відповідача з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на яку посилається банк.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

За таких обставин, без надання доказів, що підтверджують конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 3 липня 2019 року у справі № 14-131цс19.

До вказаних правовідносин суд не може застосувати правила частини першоїстатті 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (20 червня 2017 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 листопада 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Зазначення в анкеті заяві про згоду ОСОБА_1 на те, що заява разом з Умовами в Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті не свідчить про укладення договору кредитування та дотримання його форми, оскільки в анкеті заяві не відбувається фіксація волі сторін договору кредитування та його змісту.

Анкета-заява позичальника, підписана відповідачем 20 червня 2017 року, не містить відомостей про вказані умови. Також з анкета заява не містить відомостей про факт отримання відповідачем кредитних карток з встановленим кредитним лімітом, їх вид, номер тощо.

Крім того, у цій анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (зокрема, штрафів) за порушення зобовязання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Наданий представником позивача Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» не може бути прийнятий судом як доказ погодження умов кредитування, оскільки містить загальні умови обслуговування кредитних карт «Універсальна» і носить інформативний характер. У зазначеному Витязі відсутня інформація про період на який діють зазначені умови, відсутній підпис відповідача, який би свідчив про ознайомлення з вказаними Тарифами.

Отже, відсутніпідстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (зокрема, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобовязань.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, позивач не надав належних та допустимих доказів наявності між сторонами договірних відносин за кредитним договором.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц, виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

Загальними вимогами процесуального права визначено обовязковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Суд має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд зазначає таке.

Довідки, надані представником позивача на підтвердження видачі відповідачу кредитних карток та зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, не містять інформації щодо факту отримання вказаних кредитних карток відповідачем, у довідці відсутні дані про особу, що відповідальна за її складення.

Крім того інформація, що міститься у довідці про зміну умов кредитування щодо збільшення кредитного ліміту за картковим рахунком № НОМЕР_1 з 6 вересня 2018 року до 15000 грн., та зниження його 6 листопада 2018 року до 0,00грн. суперечить інформації, що міститься у банківській виписці про рух коштів, наданій позивачем.

Як вбачається з довідки про видані відповідачу картки банком на ім?я ОСОБА_1 надавалися кредитні картки № НОМЕР_1 (дата відкриття 20 червня 2017 року, термін дії до 05/21), № НОМЕР_2 (дата відкриття 5 вересня 2018 року, термін дії 03/22).

Суд не може розцінювати факт видачі кредитної картка № НОМЕР_2 як такий, що вчинений на заміну раніше виданої картки № НОМЕР_1 , оскільки вона видана до закінчення терміну дії попередньо виданої картки № НОМЕР_1 . Крім того, з виписки про рух коштів вбачається, що з картки № НОМЕР_1 ще проводилися списання пені та відсотків за використання кредитного ліміту в період з грудня 2018 року по березень 2020 року, що свідчить про те, що вказана картка була діючою.

У виписці про рух коштів відсутні відомості про будь-які зміни кредитного ліміту по вказаному картковому рахунку, встановлення кредитного ліміту і використання кредитних коштів за карткою № НОМЕР_1 , за якою позивач просить стягнути заборгованість. Станом на 5 вересня 2018 року залишок коштів по ньому становив 7527,77 грн., тобто заборгованість була відсутня.

Таким чином, відомості з виписки про рух коштів, станом 18 вересня 2020 року, є суперечливими, не узгоджуються з обставинами, що зазначені в позовній заяві та іншими письмовими матеріалами справи, а тому викликають об?єктивні сумніви щодо наявності за відповідачем заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, а також встановлені судом обставини щодо суперечливих та неузгоджених даних щодо суми заборгованості, наданих позивачем, суд вважає, що сума заборгованості ОСОБА_1 не може вважатись підтвердженою у зазначеному в позовній заяві розмірі.

Висновки за результатами розгляду

Згідно правилстатті 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14, у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як зазначено в частині 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналіз наведених норм процесуального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Саме позивачмав довестив ходірозгляду справиобґрунтованість кожногосвого посилання,зокрема йщодо обґрунтованостівимог простягнення коштівпо відсоткамза користуваннякредитом,штрафув заявленихв позовірозмірах.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли підтвердження під час розгляду справи справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості по тілу кредиту та за простроченим тілом кредиту, заборгованості за нарахованими відсотками та штрафів не є доведеними, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Щодо розподілу судових витрат

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 1921 гривня.

Відповідно до правил частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила судовий збір поверненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХ В А Л И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, місцезнаходження: будинок під номером 1Д, вулиця Грушевського, місто Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса останнього відомого місця перебування: будинок під номером АДРЕСА_1 .

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О. Капшук