Ухвала суду № 104945145, 27.06.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №288/1628/20

1-кп/295/91/22

УХВАЛА

Іменем України

27.06.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Зіневич І.В.

суддів Болейко А.П., Панченко Г.В.

секретаря судового засідання Костюкової М.С.

провівши судове засідання в місті Житомирі в режимі відеоконференції у кримінальному провадженні №12020060000000250 від 22.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 за п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України, -

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора Сагадіна В.В.

потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілого Черномаза А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Воронюк К.Ю.

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання, підтримане потерпілою, представником потерпілих, про продовження строку дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування зазначив, що продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений, може ухилятися від суду, з метою уникнення покарання за вчинене, впливати на потерпілого ОСОБА_3 , свідків, експерта, які не допитані, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому відсутні підстави для обрання іншого, більш м`якого виду запобіжного заходу.

Обвинувачений заперечував щодо клопотання прокурора, вважає, що заявлені ризики прокурором не доведені.

Захисник заперечувала щодо клопотання прокурора, вважає, що воно подано з порушенням норм КПК України. Вважає, клопотання необґрунтованим, заявлені прокурором ризики не доведені. Підтримала подане нею клопотання про зміну її підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який - домашній арешт за місцем проживання в с.Новоселиця Попільнянського району. Просила врахувати стан здоров`я обвинуваченого, що в умовах СІЗО він не може отримати належного лікування та харчування, що має сім`ю, міцні соціальні зв`язки, що односельці просять взяти ОСОБА_1 на поруки.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника.

Прокурор, потерпіла, представник потерпілих заперечували щодо клопотання захисника.

В судовому засіданні ОСОБА_4 , односелець обвинуваченого, заявив клопотання, підтримане обвинуваченим та захисником Воронюк К.Ю., щодо якого заперечував прокурор, потерпіла ОСОБА_2 та представник потерпілих Черномаз А.М. про взяття на особисту поруку ОСОБА_1 , враховуючи його стан здоров`я. Зазначив, що якщо обвинуваченому буде змінено запобіжний захід на домашній арешт, він зможе забезпечити належну процесуальнцу поведінку останнього щодо явки на виклики до суду.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 01.07.2022, закінчення розгляду справу в цей строк є неможливим, оскільки не досліджено письмові докази, не допитані експерт, свідки.

Відповідно ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, у тому числі запобігання спробам переховуватися від суду; незаконно впливати на учасників у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд враховує вік обвинуваченого, його стан здоров`я, що він є інвалідом 3 групи, має певні захворювання, раніше не судимий, має постійне місце проживання, родину, міцні соціальні зв`язки.

Суд вважає, що заявлені прокурором ризики можливості обвинуваченим вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не доведені.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , а саме в умисному вбивстві 7 осіб, в тому числі які приймали участь в захисті України в складі добровольчого формування, та викладене вище, є підстави вважати, що обвинувачений під загрозою покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винним (покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі) може переховуватися від суду, вливати на свідків, які не допитані, тобто існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Окрім того, з`явилися нові - пов`язані з російською агресією, які значно обмежують можливості виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, жодним чином не спростовує наявність встановлених ризиків.

У суду не викликають сумніви особа поручителя, його щирість намірів, добровільність прийняття рішення виступити поручителем, проте оцінуючи в сукупності викладені доводи та обставини, наявність зазначених ризиків, колегія суддів дійшла до висновку про неможливість застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу - передачу на поруки.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою буде відповідати характеру суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превуалює над принципом поваги до свободи особистості. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув`язнення може бути застосоване стосовно до особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про передачу обвинуваченого на поруки.

А тому враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані документи, а також те, що при прийнятті рішення, суд повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, відсутність даних щодо неможливості за станом здоров`я обвинуваченого перебувати в СІЗО, суд з урахуванням вимог ст.183 КПК України, не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який, оскільки на даний час його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, а тому продовжує термін його дії.

З огляду на зазначене суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 серпня 2022року(включно).

Клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу залишити без задоволення.

В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про застосування до ОСОБА_1 особистої поруки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення.

Головуючий суддя І.В.Зіневич

Судді А.П.Болейко

Г.В.Панченко