Рішення № 10493923, 16.07.2010, Харцизький міський суд Донецької області

РІШЕННЯ 2-7991/2010р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

16 липня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської ЛО

при секретарі Погорецької В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит» про стягнення моральної шкоди,-

На підставі викладеного, керуючись ст..237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215 ЦПК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» (р/р 2600312741 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Донецька МФО 335076 ОКПО 322995105272, ІНН 322995105272, свід-во ПДВ 06800603) на користь ОСОБА_1 у ві дшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» » (р/р 2600312741 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Донецька МФО 335076 ОКПО 322995105272, ІНН 322995105272, свід-во ПДВ 06800603) судовий збір 8,50 грн. (на р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686480, одержувач місцевий бюджет м. Харцизька) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.( р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів 22050001, отримувач Державний бюджет м. Харцизька, призначення платежу ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

РІШЕННЯ 2-7991/2010р.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської ЛО

при секретарі Погорецької В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Шахтарськантрацит» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 грн. Позов мотивує тим , що має загальний стаж роботи 33 роки, у тому числі, в шкідливих умовах праці- 16 років 7 місяців, а на підприємстві відповідача загалом 11 років 1 місяць 8 днів.. Останнє місце роботи ВП «шахта імені С.П.Ткачука», яке на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості від 05 червня 2009 року передано ВП «Шахтоуправління імені 17 партзьїзду» ДП «Шахтарськантрацит».

Працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці , він отримав професійне захворювання у вигляді - хронічної вертеброгенної попереко-крестцової радікулопатії у стадії затихаючого загострення с больовими мишцево-тоническими синдромами. Захворювання професійне, яке було встановлено 01 грудня 2009 року. Згідно з висновками МСЕК від 19 січня 2010 року йому встановлено 3 групу інвалідності внаслідок професійного захворювання безстроково.

Позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 40000 грн, яку на підприємстві відмовилися відшкодувати, оскільки він отримав тяжке захворювання, що викликало та продовжує викликати моральні, фізичні, душевні страждання та переживання у зв'язку з цим, порушилися його нормальні життєві зв'язки та стосунки через неможливість продовження активного громадського життя. Отримане професійне захворювання завжди дає про себе знати -він вимушений постійно приймати ліки, випробує постійну слабкість. Через отримане професійне захворювання він не може повноцінно працювати, хоча йому тільки 56 років, виконувати фізичну роботу , що викликає в його почуття безпорадності та безсилля. Він вимушений прикладати значні зусилля для організації свого життя, користуватися сторонньою допомогою, не в силах в повній мірі матеріально забезпечити себе та свою сім'ю.

Представник відповідача в судове засідання не з,явився , про день , час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи в порядку ст..224 ЦПК України.

Суд вважає позов обгрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач 16 років 7 місяців працював на вугільних підприємствах в шкідливих умовах, останнє місце його роботи - ВП «шахта імені С.П.Ткачука», яке на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості від 05 червня 2009 року передано ВП «Шахтоуправління імені 17 партзь,зду» ДП «Шахтарськантрацит», та був звільнений за власним бажанням у звязку з переходом на пенсію за віком, що підтверджується копією трудової книжки. / а.с.16-22/, згідно до якої стаж роботи позивача на підприємстві відповідача складає загалом 11 років 1 місяць 8 днів .

Висновком лікарсько-експертної комісії Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» від 01 грудня 2009 року ОСОБА_1 встановлено діагноз хронічна вертеброгенна попереко-крестцова радікулопатія у стадії затихаючого загострення с больовими мишцево-тоническими синдромами. Захворювання професійне / а.с.9/.

Із акта розслідування хронічного професійного захворювання від 18 грудня 2009 року по ОП «Шахтоуправління імені 17 партзьїзду» ДП «Шахтарськанатрацит» вбачається , що загальний стаж роботи ОСОБА_1 33 роки, з яких 2 роки 6 місяців - на підприємстві проведення розслідування , 16 років 7 місяців в умовах впливу шкідливих факторів. Причиною професійного захворювання ОСОБА_1 встановлено довготривалий багатократний вплив фізперенавантажень , вплив загальної вібрації та несприятливого мікроклімату./а.с 8/

Відповідно до довідки МСЕК від 19 січня 2010 року позивачу було встановлено 3 групу інвалідності безстроково у звязку з професійним захворюванням, та 40% втрати професійної працездатності / а.с 6-7/

Таким чином , вищевказані докази свідчать про те, під час виконання трудових обов'язків позивач отримав професійне захворювання внаслідок шкідливих виробничих факторів на підприємстві відповідача.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», позивачу призначені Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Харцизьку передбачені вказаним Законом страхові виплати, але не відшкодовано спричинену йому моральну школу.

Згідно до ч2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі , якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу наявний, оскільки він несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від отриманого професійного захворювання, є інвалідом третьої групи, змушений постійно лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року /з відповідними змінами/ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової /шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України /набрав чинності з 13 січня 2000 року/ за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин /незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо/, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної /немайнової/ шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Одним із завданням цього Закону та обов'язку Фонду було відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим і членам їх сімей від нещасних випадків.

Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» /відповідно пункт 27 ст.77 та пункт 22 ст.71/ на 2006 та 2007 роки зупинялася дія в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей абзацу 4 ст.І, підпункту «є» ч.і ст.21, ч.З ст.28, ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

20 березня 2007 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, як; спричинили втрату працездатності", яким були виключенні статті Закону стосовно обов'язку відшкодування Фондом моральної шкоди.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 вказані зміни визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу /роботодавця/.

Крім цього, Законом від 28 грудня 2007 року № 107 -У І з п.З Прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної /немайнової/ шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей, і водночас доповнено цей пункт таким абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної/немайнової/ шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року».

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 /справа про страхові виплати/ зазначив, що саме право громадян ч." відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпІІ України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу /роботодавця/.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах /ст. 153 КЗпП України/ та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

Відповідно до ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Таким чином, виходячи з положень п.З ч. 1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Обговорюючи розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від отриманого професійного захворювання, тривалості лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Суд також враховує фінансове становище підприємства відповідача , наявність збитків , заборгованості по заробітній платні , податкам та зборам, перед кредиторами.

З урахуванням всіх обставин суд вважає, що в відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1, виходячи з міркувань розумності, виваженості , та справедливості, потрібно стягнути з відповідача 12 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст..237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215 ЦПК України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» (р/р 2600312741 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Донецька МФО 335076 ОКПО 322995105272, ІНН 322995105272, свід-во ПДВ 06800603) на користь ОСОБА_1 у ві дшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ДП «Шахтарськантрацит» » (р/р 2600312741 в ДОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Донецька МФО 335076 ОКПО 322995105272, ІНН 322995105272, свід-во ПДВ 06800603) судовий збір 8,50 грн. (на р/р 31415537700088, код платежу 22090100 в УДК Донецької області, МФО 834016, код ОКПО 34686480, одержувач місцевий бюджет м. Харцизька) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 37 грн.( р/р 31210259700088 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ (ідентифікаційний код) 34686480, код бюджетної класифікації доходів 22050001, отримувач Державний бюджет м. Харцизька, призначення платежу ІТЗ до Харцизького міського суду, код суду 0550).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області суду через Харцизький міський суд.

Заява про оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: