Ухвала суду № 104937511, 27.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/835/22

Провадження № 2/947/1484/22

УХВАЛА

27.06.2022 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна казначейська служба України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6), про відшкодування в порядку регресу виплачених збитків, завданих державному бюджету,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна казначейська служба України про відшкодування в порядку регресу виплачених збитків, завданих державному бюджету в сумі 5000,00грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаним позовом було розподілено судді Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Маломуж А.І. від 14.01.2022 року вказану позовну заяву залишено без руху.

27.01.2022 року позивачем надано до суду заяву на усунення недоліків поданої заяви, до якої подано оригінал квитанції на підтвердження сплати судового збору.

24.06.2022 року Керівником апарату Київського районного суду міста Одеси видано розпорядження №222 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на підставі якого проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого справу розподілено судді Калініченко Л.В., що підтверджується протоколом від 24.06.2022 року.

Отримавши матеріали цивільної справи №947/835/22, суддя дійшла до наступного висновку.

Досліджуючи подану позивачем заяву від 27.01.2022 року, вбачається, що останнім усунуті недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали судді від 14.01.2022 року.

Отже, позовна заява відповідає вимогам встановленим ст. 175-177 ЦПК України. Підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

У відповідності до ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються зокрема результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

Разом із пред`явленим позовом до суду не надано жодних заяв та клопотань, що потребують розгляду без виклику сторін.

Справа підсудна Київському районному суду міста Одеси.

Щодо інстанційної юрисдикції справи, суддя зазначає наступне.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 частини першої статті 4 КАС України.

За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.

У статті 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Тобто, суб`єкт владних повноважень може звертатися до суду з адміністративним позовом до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об`єднань, юридичних осіб, які не є суб`єктами владних повноважень, виключно для превентивного судового контролю своєї ж діяльності та у випадках, визначених законом.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства справа з огляду лише на її суб`єктний склад.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 22.12.2021 року по справі №658/28/21.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а (касаційне провадження № 11-720апп18) викладений правовий висновок про те, що відшкодування шкоди у порядку регресу відбувається в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, тобто за правилами цивільного судочинства, що унеможливлює звернення з таким позовом до адміністративного суду.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Оглянувши позовну заяву, вимоги позивача до колишнього начальнику відділу про відшкодування виплаченого відшкодування в порядку регресу, без зазначення доказування правомірності дій, бездіяльності чи рішень відповідача, суд вважає, що спір між сторонами не належить публічно-правових спорів, а відтак підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 4ч.2ст.187ЦПК Українипередбаченопри постановленніухвали проприйняття позовноїзаяви дорозгляду тавідкриття провадження у справі вирішення питання за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатись справа.

До тогож,відповідно доч.ч.2-6ст.19ЦПК України,цивільнесудочинство здійснюєтьсяза правилами,передбаченими цимКодексом,у порядку: наказногопровадження; позовногопровадження (загальногоабо спрощеного); окремогопровадження. Спрощенепозовне провадженняпризначене длярозгляду: 1)малозначних справ; 2)справ,що виникаютьз трудовихвідносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Для цілейцього Кодексумалозначними справамиє: 1)справи,у якихціна позовуне перевищуєста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб; 2)справи незначноїскладності,визнані судоммалозначними,крім справ,які підлягаютьрозгляду лишеза правиламизагального позовногопровадження,та справ,ціна позовув якихперевищує двістіп`ятдесят розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб; 3)справи простягнення аліментів,збільшення їхрозміру,оплату додатковихвитрат надитину,стягнення неустойки(пені)за простроченнясплати аліментів,індексацію аліментів,зміну способуїх стягнення,якщо таківимоги непов`язані ізвстановленням чиоспорюванням батьківства(материнства); 4)справи пророзірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому згідно ч.ч. 3ст. 274 ЦПК Українипри вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:ціну позову;значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з огляду на предмет спору та ціну позову, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відповідності до ч.6ст.19 ЦПК Українисправа є малозначною та згідно із п. 1 ч. 1ст. 274 ЦПК Українипідлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України,суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищевикладене, справу слід прийняти до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої провести з повідомленням сторін по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.19, 175, 177, 187,274-279 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по цивільній справі за позовною заявою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна казначейська служба України про відшкодування в порядку регресу виплачених збитків, завданих державному бюджету.

Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду міста Одеси на 27 липня 2022 року о 10 годині 00 хвилин, з повідомленням сторін по справі.

Визначити відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Роз`яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, до якого застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз`яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, до яких застосовуються правила встановлені ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Відповідач має право, в строк для подання відзиву, подати заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Роз`яснити відповідачу, що якщо відповідач не подасть у визначений строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Копію ухвали суду надіслати учасникам справи. Копію позовної заяви та додані до неї документи направити відповідачеві.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud1512/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Калініченко Л. В.