Ухвала суду № 104927997, 22.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9635/22

Провадження № 1-кс/947/4399/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Мамирбаєвій Д.С., за участю прокурора Корнієнко Є.В., захисників підозрюваного адвокатів Непом`ящої П.І. та Казарян І.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Алексєєнко А.О., погодженого прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Корнієнко Є.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000098 від 19.04.2022 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з вищою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

ОСОБА_1 стороною обвинувачення підозрюється у тому, що він, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, вчинив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України на виїзд, з метою особистого збагачення за попередньою змовою групою осіб з громадянином ОСОБА_2 та іншими на теперішній час не встановленими особами, в ході спілкування засобами мобільного зв`язку, а саме: 11.05.2022 року починаючи з 21 год. 16 хв. по 21 год. 40 хв., особисто та через ОСОБА_2 , повідомив громадянину ОСОБА_3 про спосіб незаконного переправлення останнього через державний кордон України до Республіки Молдови, шляхом незаконного перетину одного з пунктів пропусків в Одеській області, за умови передання для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 9000 (дев`ять тисяч) доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 11.05.2022 складало 263 294,1 гривень) двома частинами, першу частину, грошових коштів у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США (щовідповідно доданих НБУстаном на11.05.2022складало 131647,05гривень) до початку організації переправлення державного кордону України особисто ОСОБА_1 та другу частину після протиправного переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України до Республіки Молдови грошових коштів у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США невстановленим особам у Республіці Молдова.

В подальшому, у визначеному особисто ОСОБА_1 місці та спосіб 13.05.2022 року об 14 год. 20 хв. перебуваючи в салоні автомобіля марки «Audi» марки «A6», чорного кольору, іноземної реєстрації Республіки Литва, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », що перебуває в його користування, на місці для паркування автомобілів торгового-розважального центру «RiverMall» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна 12, при особистій зустріч із громадянином ОСОБА_3 , діючи з тих же мотивів та за попередньою змовою групою осіб з громадянином ОСОБА_2 та іншими на теперішній час не встановленими особами, запевнив ОСОБА_3 в можливості організації його незаконного переправлення через державний кордон України, надавши вказівку прямувати до міста Одеси, орендувати там житло та чекати від його спільників та особисто ОСОБА_4 додаткових інструкцій та вказівок, запевнивши останнього, що за ним приїде транспортний засіб та в подальшому здійснить його трансфер до одного з пунктів пропусків Одеської області, та подальшого переправлення через державний кордон України, з метою конспірації своїх протиправних дій ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що всі інструкції та вказівки він отримає згодом від ОСОБА_4 , повідомивши про необхідність передачі обумовленої частини грошової коштів для себе та своїх спільників, після чого отримав особисто від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 13.05.2022 складало 131 647,05 гривень) за протиправне переправлення ОСОБА_3 через державний кордон України до Республіки Молдови, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинені за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, виготовити або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор КорнієнкоЄ.В.в судовомузасіданні вимогиподаного клопотанняпідтримав уповному обсязіта просивзадовольнити.Зазначивши,що проситьзвернути увагусуду нате вякий тапри якихобставинах було вчинено кримінальне правопорушення. Також, те, що підозрюваний не з`являвся на виклики до слідчого, не з`являвся до суду, відносно нього було надано дозвіл на затримання. На даний час встановлюються співучасники - інші особи які причетні до скоєння кримінального правопорушення Щодо розміру застави повідомив, що згідно даних досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_1 займається вказаною діяльністю тривалий час, тобто має певні збереження.

Захисник підозрюваного Непом`яща П.І.у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та зазначила, що підозра є не обґрунтованою, в підозрі не зазначено дату та час скоєння правопорушення, ризики викладені в клопотанні не обґрунтовані, її підзахисний має стійкі соціальні зв`язки та постійне місце проживання, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не переховувався від суду, щодо ризику знищення, спотворення будь яких речей, не зазначено які саме речі прокурор має на увазі, було проведено обшуки, під час яких вилучені речі та документи, щодо ризику впливу на свідків, то він також не може бути прийнятий, так як не вказано на яких саме свідків на думку сторони обвинувачення, її підзахисний може тиснути. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також є необґрунтованим, так як раніше він не притягувався до кримінальної відповідальності, не надано будь яких даних, що він продовжить вчиняти кримінальні правопорушення. Просила відмовити в задоволені клопотання в повному обсязі, у разі якщо слідчий суддя вирішить, що необхідно обрати відносно підозрюваного запобіжний захід, просила обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Захисник підозрюваного Казарян І.С. підтримала заперечення захисника Непом`ящої П.І. та просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що з підозрою не погоджується та підтримав думку захисників.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 30 травня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України підтверджується:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , який повідомив, що з початком активних бойових дій на території України перебував разом з сім`єю на території м. Одеси. У подальшому після нанесення ракетних ударів по ЖК «Тірас», побоюючись за життя своєї сім`ї ОСОБА_3 , почав вишукувати можливості за для направлення своєї родини за кордон. Згадавши, що один з його знайомих, в месенджері «Telegram», надіслав посилання з назвою «эвакуация». У подальшому, перейшовши за вказаним посиланням, почав вести переписку з чоловіком на ім`я ОСОБА_5 , який надав гарантії щодо безперешкодного виїзду через державний кордон України в Республіку Молдова, на одному із пунктів пропуску через адміністративний кордон України в Одеській області, за грошову винагороду у сумі 7500 доларів США, та/або на транспортному засобі у сумі 8500 доларів США. На що, останній згодився;

-протоколом проведення обшуку від 13.05.2022 рокув транспортному засобі «Audi» марки «A6», чорного кольору, іноземної реєстрації Республіки Литва, з державним номерним знаком « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_1 , який був припаркований, за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна 17а, в ході проведення якого було виявлено та вилучено грошові кошти загальній сумі 4500 доларів США, мобільні телефони ОСОБА_1 ;

-протоколами огляду вилучених мобільних телефонів;

- комплексом негласних слідчих (розшукових) дій, у тому числі і щодо яких триває процедура розсекречення.

- матеріалами виконаного доручення оперативними співробітниками оперативних підрозділами, та іншими матеріалами у їх сукупності.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Крім цього, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_1 на неодноразовівиклики органівдосудового розслідуваннята судуне реагував, не з`являвся до суду на судові засідання,на телефоннідзвінки невідповідав,за місцемсвого проживанняне перебував,про що складенірапорти оперативнимпідрозділом під час проведеннязаходів навстановлення місцезнаходженняпідозрюваного,слідчим суддею було надано дозвіл на затримання останнього з метою його приводу для участі в розглядіклопотання про обраннявідносноньогозапобіжного заходу у виглядітриманняпідвартою.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також того, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на наступне: підозрюваний неодружений, офіційно не працевлаштований, проживає за межами міста, в якому проводиться досудове розслідування,підозрюється у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України на виїзд,що може бути фактором, який сприятиме останньому у залишенні території України та переховуванні від органу досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчинені злочину з корисливих мотивів, будучи при цьому офіційно не працевлаштованим, що вказує на той факт, що саме вказана діяльність саме є тією діяльністю, яка йому приносить незаконний дохід. Вказане обґрунтовує ризик переховування.

Враховуючи також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, крім того сторона обвинувачення зазначає, що на теперішній час у кримінальному провадженні не допитано усіх свідків, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а отже, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також, враховуючи посилання прокурора на те, що на теперішній час не всіх свідків допитано, не всі обставини кримінально протиправних дій встановлені, слідчий суддятакож приходить до переконня, що ризик знищення речей та документів, які мають значення доказів у кримінальному провадженні також наявний.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту в частині посилання на необґрунтованість вказаних ризиків, з огляду на наступне.

Стороною обвинувачення не обґрунтовано те, яким чином підозрюваний зможе перешкоджати кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання та є необґрунтованим, так як стороною обвинувачення не надано даних, що вказують на те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності або відповідно до оперативної інформації планує вчинити інше кримінальне правопорушення.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198480 грн. Проте, слідчий суддя погоджується із стороною обвинувачення в тій частині, що вказаний розмір застави не зможе вплинути на ризики, які наявні на даний момент та встановлені в судовому засіданні обставини, як вчинення злочину з корисливих мотивів, так і особу підозрюваного.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого з корисливих мотивів, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а саме того факту, що останній підозрюється у вчинені правопорушення організація незаконного переправлення осіб через державний кордон саме під час дії режиму воєнного стану в державі, з огляду на майновий стан підозрюваного, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із органом досудового розслідування, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі вісімсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Алексєєнко А.О., погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси Корнієнко Є.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022160000000098 від 19.04.2022 року відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 01.07.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі вісімсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1984800 (один мільйон дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 30.07.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.