Ухвала суду № 104927987, 16.06.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/25257/21

Провадження № 1-кс/947/4685/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Кириченко Х.С., за участю прокурора Рудь А.О.,підозрюваного ОСОБА_1 захисника підозрюваного - адвоката Неделко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області Жуковської Н.В., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебан А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 12021160000000194 від 08.02.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційного непрацюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 1202116150000000194 від 08.02.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

В ході досудового розслідування, встановлено, що приблизно в 2012 році, за невстановлених обставин ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Одесі вирішив за допомогою вільно розповсюджуваного у всесвітній мережі Інтернет комп`ютерного програмного забезпечення, персональних електронних обчислювальних машин отримувати за це незаконні, неконтрольовані державою доходи.

Так, з цією метою, діючи незаконно, за попередньою змовою із невстановленими в ході досудового розслідування особами, які поставляли ОСОБА_1 , міжнародний Voip трафік телефонії, розмістив в різних кутках міста Одеси спеціалізоване обладнання у вигляді «VoIP/GSM» шлюзів та об`єднав їх в єдину телекомунікаційну мережу для здійснення міжнародних дзвінків з комутаційних вузлів, розташованих за кордоном, минаючи міжнародний центр комутації під виглядом телефонних дзвінків в середині України, шляхом підміни оригінальних номерів абонентів на номери українського оператора зв`язку. Вказане обладнання мало можливість зберігати SІМ-карти окремо від шлюзів, що дозволяло закріпити їх за окремими GSМ-модулями шлюзів, надаючи можливість одній і тій же SІМ-карті дзвонити з різних точок, що знижувало ризик її блокування з боку операторів мобільного зв`язку. Вказана схема організації зв`язку дозволила обходити системи, які використовують мобільні оператори для виявлення роботи шлюзів, а також аномально масової реєстрації SІМ-карток в зоні дії базової станції, застосовуючи алгоритми ротації та міграції SІМ-карток.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на підробку, спотворення процесу обробки інформації щодо міжнародного телефонного трафіку та порушення встановленого порядку її маршрутизації, ОСОБА_1 , в порушення вимог діючого законодавства України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, за невстановлених слідством обставин, за адресою мешкання розмістив 16 портовий комутатор «TP-Link» із встановленими SIM-картками; шлюз без ідентифікаційних ознак, із наявними на верхній кришці написами; шлюз без ідентифікаційних ознак, що використовувалось ним для несанкціонованого втручання в мережі операторів зв`язку, вказане в подальшому призвело до порушення встановленого порядку маршрутизації.

З метою розміщення у різних місцях обладнання, ОСОБА_1 , приблизно з 2019 року, у різні періоди, точні час, місце та дати не встановлені, ввівши залучених осіб в оману, повідомивши що зазначене обладнання необхідне для аналізу роботи інтернету та перегляду реклами, розповсюдження комп`ютерних ігор тощо, запропонував за грошову винагороду у розмірі від 50 грн. до 500 грн своїм знайомим, встановити обладнання за місяцями їх мешкання та в транспортних засобах.

Вказане обладнання в подальшому, після підключення до мережі інтернет були налаштовані ОСОБА_1 та об`єднані в єдину телекомунікаційну мережу, здатну здійснювати міжнародні дзвінки, минаючи міжнародний центр комутації під виглядом телефонних дзвінків в середині України, шляхом підміни оригінальних номерів абонентів на номери оператора зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» тобто з порушенням встановленого порядку маршрутизації інформації.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду ПрАТ «ВФ Україна» на загальну суму 4008 грн.87 коп.

Окрім того, діючи повторно, з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на порушення маршрутизації вхідного міжнародного трафіку, у квітні 2021 року, з метою здійснення функціонування шлюзів ОСОБА_1 , повторно придбав SІМ-картки українського оператора ПрАТ «Київстар» створивши віртуальні образи, з яких надходив міжнародний трафік голосової телефонії на телекомунікаційну мережу загального користування України під виглядом викликів з мережі стільникового зв`язку минаючи МЦК, ОПТС/АВФ, телефонні номери телекомунікаційної мережі ПрАТ «Київстар» використовувались для підміни номеру абонента при завершенні міжнародних викликів голосової телефонії.

Таким чином, злочинним діями ОСОБА_1 спричинена майнова шкода ПрАТ «Київстар» на загальну суму 110868 грн. 32 коп.

Після налаштування для належного функціонування пристроїв ОСОБА_1 та інші невстановлені досудовим слідством особи отримали можливість наряду з вітчизняними та закордонними офіційними операторами телекомунікацій, незаконно приймати участь в єдиному технологічному процесі по наданню послуг міжнародного телефонного зв`язку, шляхом несанкціонованого втручання в роботу телекомунікаційної мережі рухомих (мобільних) операторів телекомунікацій ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», спотворюючи оригінальні міжнародні номери мобільних абонентів, які здійснюють виклики, тобто замість оригінальних міжнародних номерів абонентів мережі мобільного зв`язку, представлялись як національні номери абонентів мережі рухомого (мобільного) зв`язку оператора ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», шляхом використання заздалегідь створених образів SІМ-карток ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», в єдиному комплексі вище переліченого комп`ютерного обладнання налаштованого програмним забезпеченням, підключеним до всесвітньої мережі Інтернет (GSM-комплекс), що потягло за собою спотворення інформації по визначенню оригінальних номерів телефонів закордонних абонентів та визначенню вартості здійснюваних міжнародних трафіків голосової телефонії, без відома закордонних та національних операторів мобільного зв`язку та відповідно закордонних і національних абонентів таких операторів мобільного зв`язку.

Також ОСОБА_1 , сприяючи у підтримці безперебійної роботи встановленої єдиної телекомунікаційної мережі, слідкував за тим, щоб розміщене і налаштоване комп`ютерне та телекомунікаційне обладнання постійно знаходилось у ввімкненому, робочому стані і мало доступ до мережі Інтернет, здійснював віддалене його налаштування і надавав особам, можливість його віддаленого налаштування, отримання з мережі Інтернет, обробки та спрямування в мережі електрозв`язку операторів мобільного зв`язку України міжнародного телефонного трафіку з використанням комп`ютерного обладнання.

Такі дії ОСОБА_1 сприяли неодноразовому порушенню встановленого порядку маршрутизації міждержавного телекомунікаційного трафіку, спотворюючи процес обробки інформації в частині маскування міжнародного виклику під місцевий мобільний виклик.

Крім того, ОСОБА_1 , не будучи суб`єктом підприємницької діяльності у сфері бездротового електрозв`язку, не будучи оператором телекомунікацій, не маючи будь-яких ліцензій, виданих НКРЗІ, умисно, з корисливих мотивів, несанкціонованим способом, за допомогою комп`ютерного обладнання з програмним забезпеченням, незаконно приймав участь в єдиному технологічному процесі по наданню послуг міжнародного телефонного зв`язку, тобто умисно за попередньою змовою з невстановленими в ході досудового розслідування особами втручався в роботу телекомунікаційної мережі рухомого (мобільного) зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», спотворюванню оригінальних міжнародних номерів мобільних абонентів мережі мобільного зв`язку, які викликають, представляючи як національні номери абонентів мережі рухомого (мобільного) зв`язку операторів, шляхом використання заздалегідь створених образів сім-карток ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар», в єдиному комплексі вище переліченого комп`ютерного обладнання, налаштованого програмним забезпеченням та підключеним до всесвітньої мережі Інтернет (GSM-комплекс), тим самим, спотворюючи інформацію щодо визначення вартості здійснюваних міжнародних трафіків голосової телефонії, а також порушуючи встановлений порядок маршрутизації вхідного міжнародного телефонного трафіку минаючи міжнародні центри комутації офіційних ліцензованих операторів міжнародного телефонного зв`язку на території України.

08.06.2022року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ознаками тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Законів № 908-IV від 05.06.2003, № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015), а саме несанкціонованому втручанні в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчинене повторно, за який кримінальним кодексом, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж застава не може запобігти зазначеним ризикам.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, долучивши при цьому документи, характеризуючі соціальний стан підозрюваного. При цьому зазначив про те, що розмір застави є надмірним для підозрюваного, ризики не підтверджені матеріалами клопотання, підозрюваний виконує обов`язки, визнає вину, раніше до кримінальної відповідальності не притягався та не має наміру приховуватись від органів досудового розслідування. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника. Також зазначив, що з пред`явленою йому підозрою погоджується.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальних рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, а також матеріали надані стороною захисту, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 08.06.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Законів № 908-IV від 05.06.2003, № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015) - а саме несанкціонованому втручанні в роботу мереж електрозв`язку, що призвело до порушення встановленого порядку її маршрутизації, вчинене повторно.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Законів № 908-IV від 05.06.2003, № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015) повністю підтверджується комплексом зібраних у кримінальному проваджені доказів, а саме: результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду інформації від 30.07.2021, отриманої на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси у провайдера ТОВ НВП «Тенет», а саме дампу мережевого трафіку (файли обліку мережевого трафіку NetFlow), користувача за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколами обшуків, в ході яких виявлене та вилучено телекомунікаційне обладнання, сім-карти, які визнані речовими доказами та долученими до матеріалів кримінального провадження; протоколами допитів свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; протоколами оглядів речових доказів, вилучених в ході проведених обшуків; завіреною копію протоколу ДП «УДЦР» від 03.09.2021 №32-515/МЕ01; листом з НКДРСЗІ від 27.09.2021 №06-5331/111 про те, що ОСОБА_9 не є суб`єктом здійснення діяльності у сфері телекомунікацій; висновком експерта №21-5444 від 28.10.2021 судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів за матеріалами досудового розслідування №12021160000000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2021 «…2. На термін проведення експертизи, надані на дослідження телекомунікаційні засоби та комп`ютерне обладнання, знаходилось у придатному для проведення експертизи стані (робочому стані). 3.Надані на експертизу телекомунікаційні засоби та комп`ютерна техніка могли об`єднуватись в єдину телекомунікаційну мережу, за ознакам єдиних налаштувань мережних з`єднань (ІР-адреси), протоколів роботи (UDP), функціональному призначенню телекомунікаційного обладнання….6.Надане на дослідження телекомунікаційне обладнання могло виконувати функції управління GoIP шлюзами, SIM-банками і SIM-картами в режимі SIM-банк-servermode за допомогою віддаленого (віддалених) SIР-серверу (ів) з метою організації міжнародних вхідних дзвінків з мережі Інтернет та передачі у мережу оператора мобільного зв`язку на території України. Налаштування схеми роботи (мобільність) (знаходження у руху) GoIP шлюзів надає можливість роботи SIM-карт з різних за розміщенням місць, що імітує переміщення GSM абонента по локації; висновком судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів за матеріалами досудового розслідування №12021160000000194, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2021експертизи №21-6142/6143 від 17.11.2021: «…4. В наданих на дослідження файлах фіксації мережевого трафіку експертом були виявленні свідчення налаштування роботи обладнання, що призначене для обміну голосової інформації за допомогою VoIP телефонії, в тому числі номери абонентських номерів телефонні номера абонентів за категорією «А» (звідки надійшов дзвінок) та абонентів за категорією «Б» (хто отримує дзвінок, ІМЕІ номери обладнання (VoIP-шлюзів), ІМSISIM-карток операторів мобільного зв`язку України… В налаштуваннях роботи програмного забезпечення «AsteriskCDRviewer(v 1.0.1)» присутні свідчення налаштувань підміни фактичного номеру абонента «А» при використанні VoIP телефонії та залежності роботи цього програмного забезпечення з GoIP шлюзами, відомості про які містяться в наданих на дослідження файлах фіксації мережевого трафіку»; завіреною копією протоколу ДП «УДЦР» від 04.08.2021 вимірювання параметрів телекомунікаційної мережі №32-451/МЕ09, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України.

Також, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_1 з підозрою погоджується, як зазначив у судовому засіданні.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 361 КК України (в редакції Законів № 908-IV від 05.06.2003, № 2289-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 770-VIII від 10.11.2015), тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Враховуючи також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до чого, посилання сторони захисту на відсутність ризиків не знайшли своїх підтверджень.

Проте, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із думкою сторони захисту про відсутність вказаного ризику, та вважає, що посилання сторони обвинувачення являються формальними, з огляду на наступне.

Так, в своєму клопотанні сторона обвинувачення не зазначає які саме документа та/ або яким чином підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вищевикладене свідчить про недоведеність стороною обвинувачення існування ризику передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України,

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Враховуючи наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 та встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, є підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж застава не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити З огляду на викладене, оскільки єдиною мірою запобіжного заходу, яку відносно підозрюваного ОСОБА_1 на теперішній час можливо застосувати, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, є міра запобіжного заходу у вигляді застави, а тому слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість поданого клопотання та наявність правових підстав для його задоволення.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави, слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, характеризуючі підозрюваного матеріали та його соціальний стан, а саме те, що він має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, одна з яких хворіє та матір похилого віку, беручи до уваги встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) гривень, який на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст. ст. 176-179, 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області Жуковської Н.В., погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури Карачебан А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 12021160000000194 від 08.02.2021 року відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62025 (шістдесят дві тисячі двадцять п`ять) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 08.08.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Карачебан А.О.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.