Ухвала суду № 104913456, 23.06.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

ЄУН 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу

23 червня 2022 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді Клепки Л.І.,

суддів Редько Ж.Є., Рибкіна О.А.,

при секретарі Григор О.І.,

за участю прокурора Малюги В.В.,

захисника Онілова О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.КрасноармійськДонецької області,з середньоюзагальною освітою,одруженого,на утриманнімає неповнолітнюдоньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимого 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України та звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 13.11.2019 умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 13 днів, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розглядіДимитровського міськогосуду перебуваєобвинувальний актвідносно ОСОБА_1 за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, до якого ухвалою суду від 02.03.2022 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 30.04.2022.

У зв`язку з тимчасовим зупиненням роботи суду в цей період з урахуванням особливостей здійснення кримінального провадження, визначенихрозділом IX-1«Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану»Кримінального процесуального Кодексу та положень ч.6 ст.615 цього Кодексу строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 було автоматично продовжено до 30.06.2022.

23.06.2022 під час судового розгляду у зв`язку з неможливістю закінчення судового провадження до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою прокурором заявлено клопотання, копія якого направлена на адресу обвинуваченого в Івано-Франківську установу виконання покарань №12, де він перебуває, про продовження йому строку тримання під вартою до двох місяців. Доцільність продовження зазначеного виду запобіжного заходу прокурор обгрунтовує продовженням існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ст.177 КПК України, які враховувалися судом при застосуванні запобіжного заходу та які на теперішній час не зменшилися. В якості доводів існування ризику можливості здійснення обвинуваченим спроб переховування від суду з метою уникнення покарання наводить обгрунтованість підозри у вчиненні ним особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, його неодноразові притягнення до кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового рослідування під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відсутність стримуючих факторів та проживання поблизу лінії розмежування.

Ризик можливого впливу на свідків прокурор обгрунтовує тим, що свідки у справі є понятими, які були задіяні під час процесуальних дій в ході досудового розслідування, а свідок ОСОБА_3 , яка має малолітню дитину, мешкає в одному з ОСОБА_1 місті, що створює побоювання здійснення обвинуваченим незаконного впливу на них шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань чи безпідставної відмови від дачі показань.

На обгрунтування існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, пов`язаного з можливістю вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, прокурор звертає увагу на підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого, який неодноразово судимий за корисливі злочини та має не зняті і непогашені в установленому порядку судимості, а також його небажання ставати на шлях виправлення.

Існування зазначених ризиків, на думку прокурора, не надає підстав для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник Онілов В.Л. з думкою прокурора не погодились. Вважали клопотання прокурора безпідставним і необгрунтованим. До того ж, захисник Онілов В.Л. просив змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт, обгрунтовуючи своє клопотання недоведенням прокурором заявлених ризиків.

Потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про час і місце проведення підготовчого засідання, в судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про здійснення судового розгляду у їх відсутність.

Вислухавши доводи та аргументи сторін щодо заявленого клопотання, колегія суддів дійшла висновку висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.

Згідно положень ч. 1 та 3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Як визначає стаття 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.Так як тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, він застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Як слідує з обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_1 інкримінується ряд кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, пов`язаних з умисним заподіянням смерті двом особам, за які в разі доведення вини йому загрожує строк позбавлення волі, визначений законодавцем до п`ятнадцяти років, або довічне ув`язнення, що згідно практики ЄСПЛ є суттєвим елементом оцінювання ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Вагомими підставами для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є і ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування від правосуддя, пов`язаний з можливістю незаконного впливу на ще не допитаних судом свідків, на що звертає увагу прокурор, та невиключення ймовірності вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушенням, що дає так вважати його не перше притягнення до кримінальної відповідальності.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказані прокурором ризики на даный стадыъ судового провадження не втратили своєї актуальності і продовжують існувати. Тому суд погоджується з доводами прокурора про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якогозапобіжного заходуніж триманняпід вартою,так якінший запобіжнийзахід буденедостатнім длязапобігання тауникнення вказанихризиків.При цьомусуд такожвраховує об`єктивнунеможливість судовогорозгляду справидо спливустроку запобіжногозаходу,дані проособу обвинуваченого,його соціальнийстатус тазв`язки,введення вдержаві воєнногостану,який значнопідсилює існуючіризики,та суспільнийінтерес уданій справі,який превалюєнад принципомповаги досвободи обвинуваченого.

Оскільки суд дійшов висновку, що необхідність у раніше застосованому до обвинуваченого запобіжному заході у вигляді тримання під вартою не відпала і цей запобіжний захід залишається необхідним і пропорційним заходом, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою, його слід продовжити без права внесення застави.

Доводи захисника, заявлені на користь зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт, суд вважає непереконливими і неспроможними, так як доказів на підтвердження обставин, які свідчать про зменшення або відсутність ризиків, або про існування беззаперечних стримуючих факторів, котрі б переконливо забезпечили належну процесуальну поведінку обвинуваченого в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який, захисником суду не представлено. Тому його клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.176-178,182,183,199,331КПК України,колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури Малюги В.В. про продовженнястроку діїзапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» до 21 серпня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання захисника Онілова В.Л. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з утримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» для виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали проголошені 23.06.2022. Повний текст ухвали оголошено 23.06.2022 о 14.00 год.

Головуючий суддя Л.І.Клепка

Судді Ж.Є.Редько

О.А.Рибкін