Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер судової справи 201/2228/22
Номер провадження 1-кп/201/560/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2022 року м. Дніпро
вул. Паторжинського, 18а
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Ополинської І.Г.,
при секретарі судового засідання Корчевській Я.О.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Ботнара А.В.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника обвинуваченого адвоката Грицай В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2022 року за № 12022041650000205 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2022 року за № 12022041650000205 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом поставлено на обговорення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного терміну.
У судовому засіданні прокурор Ботнар А.В. висловив думку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Також обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє грошові кошти шляхом вчинення корисливих злочинів, та свідчить про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що інкримінований ОСОБА_1 злочин ним вчинено в період випробувального терміну, встановленого попереднім вироком суду, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які, на його переконання, є повністю доведеними.
Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_1 є недоцільним и не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просив продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.
Захисник обвинуваченого адвокат Грицай В.О. у судовому засіданні заперечував проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на недоведеність заявлених прокурором ризиків, а тому просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший, не пов`язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив врахувати наявність у нього міцних соціальних зв`язків та змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, судом встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 березня 2022 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04 травня 2022 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був продовжений.
Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду цього питання, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до шести, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця роботи і джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в період відбуття покарання за попереднім вироком.
А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_1 переховуватись від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.
Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.
Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Поряд із цим, суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, зокрема те, що він одружений і має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, оскільки на підтвердження таких доводів не надано жодних доказів.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому зважаючи на те, що строк дії попередньої ухвали про тримання під вартою закінчується 19 червня 2022 року вважає за доцільне продовжити тримання останнього під вартою строком на 60 днів до 14 серпня 2022 року включно.
В той же час, продовжуючи обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення та обставини правопорушення, суд вважає, що розмір застави, визначений у попередньому судовому рішенні у розмірі 198480 гривень, належним чином забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 369-372 КПК України, -
постановив:
Застосований під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 днів до 14 серпня 2022 року включно.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, є 14 серпня 2022 року включно.
Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, а також покласти на останнього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі не з`явлення його за викликом до суду без поважних причин чи не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 15 годині 00 хвилин 17 червня 2022 року.
Суддя І.Г. Ополинська
Судове рішення № 104912467, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 16.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 201/2228/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: