Ухвала суду № 104908959, 23.06.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1796/22

Провадження № 1-кс/210/646/22

"23" червня 2022 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участю секретаря судового засідання Перог Р.О.,

сторони та учасники кримінального провадження, які беруть участь у розгляді клопотання: прокурор Криворізької південної окружної прокуратури Грищенко М.К., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник підозрюваного - адвокат Верхуша Я. О., за участі слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Чепурнюк Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чепурнюк Ю.С., погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Грищенко М.К., в межах кримінального провадження, внесеного 19 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000664

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ола, Ольського району, Магаданської області, Росйської Федерації, громадянин України, українець, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, раніше не судимого,

підозрюється за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 23 червня 2022 року надійшло вищевказане клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, погоджене з прокурором Криворізької південної окружної прокуратури, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, з мотивів викладених у ньому, просив його задовольнити. Зазначає, що інші більш м"які запобіжні заходи не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_1 , оскільки метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечує запобігання спробам підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім того, у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, які б дозволяли обрати інший більш м"який запобіжний захід.

Слідчий підтримала подане клопотання.

Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо нього, просив обрати більш м"який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного - адвокат Верхуша Я.О., клопотав про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Виклад обставин та правова кваліфікація

В провадженні СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000664 від 19.06.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Криворізькою південною окружною прокуратурою.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Президентом України підписано Указ №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на підставі чого продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у період якого встановлено, що 18 червня 2022 року близько 20.30 годин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходись біля будинку №25 по вул. Вокзальна, у Металургійному районі, м. Кривого Рогу, маючи намір на викрадення чужого майна із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої ОСОБА_2 , штовхнув останню руками в область потилиці, після чого вона втратила рівновагу, впала на земельну ділянку, отримала тілесні ушкодження в області живота, чим спричинив їй фізичний біль. Так, скориставшись відсутністю активних дій з опору зі сторони потерпілої ОСОБА_2 та бажаючи доведення злочинного корисливого наміру до кінця, відкрито заволодів шляхом ривку сумкою чорного кольору на сріблястому ланцюзі, яка знаходилась на шиї потерпілої, завдавши фізичного болю під час ривку в область потилиці, в якій знаходилось наступне майно: картка криворіжця на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , грошові кошти на загальну суму 290 грн., мобільний телефон марки «Redmi Note 10 Pro», сірого кольору, з об`ємом пам`яті на 6 gb, 128 gb, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 та відкрито заволодів шляхом ривку сумкою синього кольору, яку потерпіла тримала в руках, в сумці знаходились особисті речі(простирадло, купальник, рушник). Сумка чорного кольору, сумка синього кольору, особисті речі, які знаходились в сумці синього кольору матеріальної цінності для потерпілої не мають.

В результаті чого ОСОБА_1 вчинив усі дії, які необхідні для доведення злочину до кінця, тим самим реалізували злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчиненого в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим, своїми діями спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 290,00 гривень та фізичний біль.

Вищевказані протиправні дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками грабіжу, який вчинений у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Обґрунтування клопотання.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець смт. Ола, Ольського району, Магаданської області, Росйської Федерації, громадянин України, українець, із середньою освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючого, не працевлаштованого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про що йому було повідомлено 23.06.2022 року на підставі зібраних доказів у даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 186 (грабіж), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою скоєння в умовах воєнного стану, тому діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками: «відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану».

В ході проведення досудового розслідування органом досудового розслідування зібрано сукупність належних і достатніх доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що є підставою для обґрунтованої підозри, а саме:

- протокол огляду місця події від 19.06.2022;

- заяви про вчинення кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- протоколу допиту потерпілої ОСОБА_2 від 22.06.2022;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протоколу огляду предмету від 22.06.2022;

- протоколу пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_3 ;

- протоколу пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 .

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України. Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Мотивація суду

У відповідності до ст.12КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІКримінального процесуальногокодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.06.2022 року за №12022041710000664 було внесено відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, що за своїми ознаками підпадають під правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_1 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні №12022041710000664 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, «відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану».

Отже, у відповідності до вимог статті 42КПК України ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом з тим, на підставістатті 183 Кримінального процесуального кодексу Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам кримінальним провадження.

Санкція частини 4 статті 186КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Згідно з положеннями статті 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри

Згідно з статтею 8КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_1 , до кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186 КК України, а саме: за ознаками: «відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану».

Із клопотання та доданих до нього матеріалів кримінального провадження встановлено, що в ході досудового розслідування встановлюються обставини грабіжу, який вчинений в умовах воєнного або надзвичайного стану. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 186 КК України.

Для визначення причетності ОСОБА_1 до події кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протокол огляду місця події від 19.06.2022 року, протокол допиту потерпілого, протокол допиту свідка, постанова про визнання і долучення до провадження речових доказів.

Досліджені матеріали досудового розслідування у взаємному зв`язку з обставинами кримінальних правопорушень, дають слідчому судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заявлені ризики заслуговують на увагу.

ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 186 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких злочинів і передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до десяти років.

Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Даний ризик підтверджується тим, що підозрюваний не одружений, на утримані неповнолітніх дітей не має, місця реєстрації не має, не має документів. які посвідчують його особу, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у криміналього правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його ставлення до вчиненого, свідчить про можливе виникнення у підозрюваного бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Також достатньо обґрунтованим є ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності.

Зазначений ризикпідтверджується тим,що підозрюваний ОСОБА_1 в разіобрання донього менштяжкого запобіжногозаходу,може здійснюватипсихічний тафізичний тискна потерпілого,свідків уданому кримінальномупровадженні зметою ухиленнявід кримінальноївідповідальності. Прицьому,слід враховувати,що свідкита потерпілау даномукримінальному провадженні,в судовомузасіданні недопитувались,а відповіднодо ст.23КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, та не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, які не були предметом безпосереднього дослідження суду.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_1 , слідчий суддя зазначає, що підозрюваному інкримінується вчинення тяжкого злочину в умовах воєнного часу, підозрюваний не має постійного місця роботи, тобто не має засобів для існування, що може стати причиною вчинення інших корисливих кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбаченістаттею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Підозрюваному не можебути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, наприклад, домашній арешт, так як останній полягає в забороні підозрюваному, залишати житло цілодобово або у певний період доби. Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не маючий, не працевлаштований, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації.

Застосування такого запобіжного заходу не можливо, оскільки підозрюваний не має жодних офіційних документів, зокрема і паспорту, що посвідчує особу, та який він не отримував, перебуваючи в Україні з 1992 року по червень 2022 року включно, а так само і місця реєстрації.

Особиста порукане можебути застосована до підозрюваного у зв`язку із відсутності письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язанняне можебути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану згідно Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, відповідно до якого 07 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство». Даним Законом було внесено зміни до низки статей Кримінального кодексу України, а також посилено покарання передбачене статтею 186 (грабіж), даний злочин доповнився кваліфікуючою ознакою скоєння в умовах воєнного стану, тому діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за ознаками: «відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану».

Крім того, Указом ПрезидентаУкраїни«Пропродовженнястроку діївоєнного стану в Україні» від 17.05.2022 № 341/2022, продовжено строк діївоєнного стану в Україніз 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Приймаючи до уваги, визначеніст.178 КПК Українита досліджені в судовому засіданні обставини, які зазначені вище, зважаючи на визначену стороною обвинувачення роль підозрюваного у вчиненні злочину та аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя доходить висновку, що тримання під вартоює необхідним заходом забезпечення кримінального провадження. Тому клопотання в цій частині слід задовольнити. Зважаючи на те, що кримінальне провадження розпочате тільки 19.06.2022 року та на особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим тримання під вартою на строк , що не перевищує 60 днів, як того просить прокурор.

Згідно із ч. 3 ст.183КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи майновий стан підозрюваного, який раніше не судимий, обставини кримінального правопорушення, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у його вчиненні, а також встановлений в судовому засіданні ризик переховування, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення.

Підстав для незастосування застави слідчий суддя не вбачає.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Чепурнюк Ю.С., погоджене прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Грищенко М.К., в межах кримінального провадження, внесеного 19 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041710000664 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 15год.45 хв. 21 серпня 2022 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає49620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень).

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: одержувач платежу-ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ)-26239738, МФО-820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ м. Київ.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора або суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону (в залежності від стадії кримінального провадження); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчих СВ відділення поліції №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області: Чепурнюк Ю.С., Юрченко О.О., Удовенко С.Ю., прокурорів Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області Грищенко М.К., ОСОБА_4 , Полтавець А.М., Ганський В.В.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 23 червня 2022 року о 16 год.50 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24).

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна