Рішення № 104898670, 23.06.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2022 р. № 400/8980/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:скасування рішення від 26.02.21 р. № 0014022409, вимоги від 07.05.21 р. № Ф-29574-13,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування рішення від 26.02.2021 р. № 0014022409 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2021 р. № Ф-29574-13.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що рішенню та вимозі про сплату боргу повинна передувати перевірка, матеріалів перевірки відповідач на неодноразові запити позивача не надав. Про наявність боргу з єдиного внеску до квітня 2021 року позивачу нічого не було відомо, тим більше листом від 06.02.2020 р. відповідач повідомив про відсутність боргу. З визначеною сумою штрафної санкції та пені позивач не згоден, так як заборгованість з ЄСВ сплатив і отримав довідку про відсутність заборгованості. Контролюючим органом порушено вимоги Закону № 2464 та Інструкції № 449, отже, рішення від 26.02.2021 р. № 0014022409 є незаконним та підлягає скасуванню, як і вимога від 07.05.2021 р. № Ф-29574-13, сформована на його підставі.

Ухвалою від 13.12.2021 р. суд допустив процесуальне правонаступництво в адміністративній справі, шляхом заміни Головного управління ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 43144729) його правонаступником Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (ідентифікаційний код ВП 44104027).

Відповідач 13.12.2021 р. подав відзив на позов, в якому зазначив, що позивач протягом 2013-2018 років не сплачував ЄСВ, заборгованість погашена 10.01.2020 р. За порушення термінів сплати ЄСВ і прийнято рішення від 26.02.2021 р. № 0014022409. Враховуючи наявність заборгованості в сумі 33166,00 грн, в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2021 р. № Ф-29574-13. Отже, відповідач вважає оскаржувані рішення та вимогу прийнятими відповідно до норм чинного законодавства.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 11.07.2011 р., перебуває на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2013 р.

Рішенням від 26.02.2021 р. № 0014022409 до позивача застосовано штраф за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: за період з 23.04.2013 р. по 31.12.2014 р. 860,49 грн; за період з 01.01.2015 р. по 10.01.2020 р. 6534,97 грн. А також нараховано пеню в розмірі 40873,13 грн.

Рішення направлялось на адресу позивача, однак повернулося без вручення адресату.

07.05.2021 р. відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-29574-13, згідно з якою станом на 30.04.2021 р. заборгованість позивача з єдиного внеску становить 33166,00 грн.

Вимога отримана позивачем 27.05.2021 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464), згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

З роздруківки інтегрованої картки платника суд встановив, що станом на 31.12.2013 р. позивач мав заборгованість у розмірі 3582,09 грн; станом на 31.12.2014 р. 8604,61 грн; станом на 31.12.2015 р. 13731,93 грн.

Перша сплата заборгованості врахована 14.03.2016 р. у сумі 104,35 грн, стягнута в межах виконавчого провадження. В подальшому протягом 2016 року враховано кожну сплату в межах виконавчого провадження.

Станом на 31.12.2016 р. заборгованість позивача складала 17263,62 грн. Протягом 2017 року сплата заборгованості відсутня.

Станом на 31.12.2018 р. заборгованість позивача складала 29849,16 грн.

Позивач зазначив, що стягнення заборгованості станом на 19.01.2016 р. у сумі 15166,44 грн здійснено в примусовому порядку через ДВС. 10.01.2020 р. ним сплачено 320306,34 грн. Станом на 31.03.2021 р. позивач мав переплату в розмірі 15102,59 грн, яка також була списана в погашення боргу.

Частиною 6 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, всі сплачені позивачем добровільно або через ДВС кошти враховувались на сплату заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення.

На початок 2021 року позивач мав переплату в розмірі 4278,12 грн.

Станом на 01.02.2021 р. розмір переплати зменшився на 2200,00 грн (розмір єдиного внеску за місяць) і склав 2078,12 грн.

31.03.2021 р. зараховано суму стягнення в межах виконавчого провадження 13024,47 грн, у зв`язку з чим розмір переплати склав 15102,59 грн.

20.04.2021 р. до інтегрованої картки платника внесено рішення від 26.02.2021 р. № 0014022409.

З даного приводу суд зазначає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч. 16 ст. 25 Закону № 2464).

Отже, відповідач правомірно нарахував штрафні санкції та пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2013-2018 роки. Факт існування недоїмки у 2013-2018 роках підтверджується даними інтегрованої картки, відкриттям виконавчого провадження та не заперечується самим позивачем.

Дійсно, заборгованість погашена позивачем повністю, але лише в 2020 році. Несвоєчасна сплата єдиного внеску має наслідком нарахування штрафу та пені в порядку та розмірах, передбачених ст. 25 Закону № 2464.

Відтак, матеріалами справи доведено правомірність рішення від 26.02.2021 р. № 0014022409.

Отже, 20.04.2021 р. розмір заборгованості позивача збільшився на 40873,13 грн (загальна сума штрафу та пені за оскаржуваним рішенням). З урахуванням наявної на той час переплати 7707,13 грн, борг станом на 30.04.2021 р. складав 33166,00 грн. Саме така сума боргу вказана у вимозі від 07.05.2021 р. № Ф-29574-13.

Суд не знайшов порушення порядку прийняття рішення та вимоги.

Так, відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІТС.

Отже, відсутність акту перевірки не є порушенням порядку прийняття рішення чи вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач довів перед судом правомірність оскаржуваних рішення та вимоги, а доводи позивача спростовуються матеріалами справи. Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) про скасування рішення від 26.02.2021 р. № 0014022409 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.05.2021 р. № Ф-29574-13 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 22.06.2022 р.

Суддя Н. В. Лісовська