Рішення № 104898619, 22.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/21010/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Сакалоша В.М., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 з вимогами:

- стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету 2550, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.) згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.07.2021 року № 0194.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем самовільно виставлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами, рекламоносій на фасаді будинку по АДРЕСА_2 . В подальшому, відповідачу скеровано вимогу у відповідності до ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу» від 03.06.2021 №07 _4-12/3547 про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Однак, відповідач на вказану вимогу не відреагував. Відтак, Головним управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0193 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу. За порушення законодавства про рекламу на відповідача накладено штраф рішенням №0194 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.07.2021 року, оскільки добровільно такий штраф відповідачем не сплачено, просить стягнути такий в судовому порядку.

Ухвалою судді відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу встановлено строк для подання відзиву до суду протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб`єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу відповідача скеровано вимогу від 10.02.2021 року № 23/Р-3-287 про усунення порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно розміщено рекламу на фасаді будинку АДРЕСА_2 .

На адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 11.03.2021 року № 23/Р-3-576 про порушення Відповідачем Закону України «Про рекламу».

03.06.2021 року головним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області складено протокол № 0199 про порушення законодавства про рекламу Відповідачем, зокрема ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу».

Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області на адресу Відповідача скеровано вимогу у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» від 03.06.2021 року № 07_4-12/3547 про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

На вказану вимогу Відповідач жодним чином не відреагував, пояснень по факту вчинення правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдження реклами, в супереч вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області не надав.

22.06.2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення № 0193 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо Відповідача.

За порушення ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження реклами, рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 15.07.2021 року № 0194 на Відповідача накладено штраф у розмірі 2550,00 гри.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 22.07.2021 року № 07_4-12/4857 вказане рішення надіслано на адресу відповідача.

У передбачений законом термін відповідач добровільно штраф не сплатив, рішення про накладення штрафу у встановлений строк не оскаржив.

Зміст спірних правовідносин полягає у тому, що за порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», позивачем накладено штраф у розмірі 1700,00 грн., у передбачений законом термін відповідач добровільно штраф не сплатив, відтак такий підлягає стягненню.

Надані суду докази підтверджують обґрунтованість позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом враховуються аргументи позивача наведені в позовній заяві, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про накладення на нього компетентним органом штрафу за порушення вимог Закону України «Про рекламу» у розмірі 2550,00 грн., рішення про накладення штрафу не оскаржував та у встановлені строки в добровільному порядку не сплатив, а відтак штраф підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем суми заборгованості що є предметом даного спору у справі відсутні.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Згідно ч. 1 ст.2 Закону України «Про рекламу», цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Відповідно до ч. 1 ст.16 цього ж Закону, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил (2067-2003-п), що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 26 цього ж Закону, визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами. На вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Частиною 4 ст.27 цього ж Закону, передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті,-у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Відповідно до п.9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року за №693, підставою дня розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспожінспекції та її територіальних органів.

Згідно з п.11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Відповідно до п.18 згаданого Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1700,00 грн., підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю. Судові витрати, які у даному випадку полягають у сплаті судового збору позивачем при звернені до суду з позовом, у відповідності до частини 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету 2550, 00 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 00 коп.) згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.07.2021 року № 0194.

Судові витрати стягненню з сторін не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сакалош В.М.