Рішення № 104898308, 23.06.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року Справа № 280/2616/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича ( АДРЕСА_2 ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» (бул. Чоколівський, буд. 19, м. Київ, 03186), про скасування постанови в частині,

ВСТАНОВИВ:

17.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича (далі відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ», в якій позивач просить суд: постанову відповідача від 27.01.2022 скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я позивача, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», для зарахування заробітної плати позивачу.

Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн., розглянути справу без участі позивача.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в провадженні відповідача перебуває виконавче провадження №67956587 по виконанню виконавчого напису №72450, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 11.06.2021 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості у сумі 9836,05 грн. 27.01.2022 відповідачем була прийнята оскаржувана постанова, в результаті чого був арештований рахунок позивача в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» для зарахування позивачу заробітної плати. Позивач вважає протиправною оскаржувану постанову в частині накладення арешту на рахунок позивача для зарахування заробітної плати, через що звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 22.02.2022 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 28.02.2022.

Разом із тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введений воєнний стан, який на теперішній час триває.

Ухвалою від 13.06.2022 судове засідання у даній справі було призначене на 20.06.2022.

Станом на 20.06.2022 у суду були відсутні відомості про обізнаність учасників справи із датою, часом та місцем проведення судового засідання, через що ухвалою від 20.06.2022 судове засідання у даній справі було відкладене на 23.06.2022.

22.06.2022 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на задоволенні позову наполягає.

У судове засідання 23.06.2022 учасники справи, які повідомлялись про дату, час та місце проведення судового засідання не прибули.

Станом на 23.06.2022 відзив від відповідача до суду не надходив.

Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності представників учасників справи, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В провадженні відповідача перебуває виконавче провадження №67956587, відкрите 20.12.2021 на підставі виконавчого напису №72450, виданого 11.06.2021 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» заборгованості в розмірі 9836,05 грн.

Постановою приватного виконавця від 10.01.2022, прийнятою у зазначеному виконавчому провадженні, було звернене стягнення на доходи позивача від ТОВ «ВИГІДНА ПОКУПКА» у розмірі 20%, сума боргу визначена у розмірі 11519,66 грн.

Постановою приватного виконавця від 27.01.2022, прийнятою у зазначеному виконавчому провадженні, було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на яка заборонено законом, та належать боржнику позивачу в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 11519,66 грн.

Вважаючи постанову відповідача про арешт коштів боржника від 27.01.2021 в частині накладення арешту на грошові кошти, що надходять на рахунок на ім`я позивача, який відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», для зарахування заробітної плати позивачу, протиправною позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 9 КАС України).

Відповідно до положень частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частиною другою статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 73 КАС України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 КАС України).

У частині першій статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положенням частини першої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою-третьою статті 56 Закону №1404 встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону №1404 підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що його рахунок в АТ КБ «Приватбанк» є рахунком для отримання заробітної плати та зазначає, що стягнення з зарплатних виплат не може перевищувати 20 відсотків їх розміру.

Суд зазначає, що в даному випадку позивачем оскаржується постанова державного виконавця про арешт коштів боржника, а не дії чи рішення державного виконавця щодо звернення стягнення на доходи боржника у розмірі, більшому ніж визначено в ст. 70 Закону №1404.

Тому, посилання позивача на норми ст.ст. 68, 70 Закону №1404 є безпідставним, оскільки даними нормами цього закону не регламентований арешт коштів боржника.

З довідки АТ КБ «Приватбанк» від 16.02.2022 №NB1724U8F97KPETL судом встановлено, що на рахунок, відкритий на ім`я позивача у зазначеному банку протягом листопада 2021 року лютого 2022 року надходила лише заробітна плата.

Разом з тим, доказів на підтвердження того, що на зазначений рахунок не можуть надходити інші виплати (крім заробітної плати), матеріали справи не містять.

Отже, цей рахунок не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання, а є поточним рахунком, призначеним для зберігання коштів і здійснення будь-яких розрахунково-касових операцій, у тому числі для зарахування та виплати заробітної плати боржнику.

Суд зазначає, що заробітна плата не входять до переліку виплат, на які не може бути звернене стягнення ,визначений в ст. 73 Закону №1404.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

При цьому суд зазначає, що стаття 52 Закону №1404 стосується особливостей звернення стягнення на кошти та майно боржника юридичної особи, фізичної особи підприємця.

Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, вчиняючи виконавчі дії, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника у банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.10.2020 у справі № 686/8534/17.

В даному випадку банк прийняв до виконання оскаржувану постанову, через що позивач звернувся до суду із цим позовом, а з наданої банком довідки вбачається, що рахунок позивача у даній банківській установі не має статусу спеціального рахунку.

Крім того, суд зазначає, що законодавство України не містить застереження про те, що рахунки призначені для зарахування заробітної плати є рахунками зі спеціальним режимом використання.

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №340/1018/19 суд вважає безпідставним, оскільки дана справа стосувалась рахунків юридичної особи, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, а не рахунку фізичної особи для зарахування заробітної плати. Отже, за суб`єктним складом та предметом спору ці справи не є тотожними.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що приватний виконавець відповідача правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України прийняв оскаржувану постанову.

За результатами розгляду адміністративної справи позивачем не доведено протиправність винесення державним виконавцем відповідача постанови про арешт коштів боржника.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскали у задоволенні позовних вимог відмовлено, то питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.

На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка Андрія Олександровича ( АДРЕСА_2 ), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРВАРД ФІНАНСІВ» (бул. Чоколівський, буд. 19, м. Київ, 03186), про скасування постанови в частині - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 23.06.2022.

СуддяР.В. Кисіль