Рішення № 104898227, 22.06.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року Справа № 280/3443/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я. розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бул. Вінтера, 14, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 37573796)

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04.05.2022 ВП № 68926376 Про стягнення виконавчого збору в частині суми виконавчого збору в розмірі 26000 грн;

визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 04.05.2022 ВП № 68926376 Про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору в розмірі 26000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 травня 2022 року Управлінням на адресу ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південно-Західного МУМЮ (м. Дніпро) було направлено лист, в якому вказано, що на виконання рішення суду у справі 280/6217/21 було проведено перерахунок суми грошової допомоги стягувачу в розмірі 7354,00 грн. та надіслано до Департаменту соціального захисту Запорізької ОДА. Зазначає, що рішення суду винесено відносно виплати компенсації, яка безпосередньо фінансується тільки за рахунок коштів державного бюджету, всі рахунки управління є цільовими, на виконання окремих програм. Посилається на те, що в Управлінні відсутні кошти за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», але відповідно до виконання рішення суду був здійснений розрахунок по вищезазначеній судовій справі. Крім того, вказує, що рішення № 280/6217/21 хоча і не містить у резолютивній частині слово "стягнення", однак це не виключає "майновий" характер вимоги, яка може звучати по-різному, оскільки адміністративний суд не обмежений при постановленій рішення відповідними способами захисту, які він вважає: правильним та ефективним при викладенні резолютивної частини. Вважає, що головним державним виконавцем при винесенні постанов помилково застосовано ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження"(в частині немайнового характеру), а не ч.2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження"(в частині вартості відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню), що свідчить про їх незаконність. Просить задовольнити позовні вимоги та скасувати оскаржувані постанови.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 20.06.2022 вх. №22522 вказує, що у відділі на виконанні перебуває виконавче провадження № 68926376 з примусового виконання виконавчого листа №280/6217/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 20.04.2022, в резолютивній частині якого зазначено: «Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровське району здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум». Зазначає, що рішення суду яке перебуває на виконанні має зобов`язальний характер без зазначення конкретних сум. Посилається на те, що рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов`язання вчинити дії є різними за своєю природою, тому для таких рішень встановлено і різний порядок виконання. Стверджує, що рішення суду про стягнення коштів виконуються в загальному порядку, який передбачений розділом 7 Закону України "Про виконавче провадження". В свою чергу, рішення суду про зобов`язання вчинити дії виконуються в порядку статті 63 та статті 75 Закону України "Про виконавче провадження". Вважає постанови правомірними, позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.

Ухвалою суду від 01 червня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 15.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено судове засідання на 22.06.2022 о 09год.30хв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладений у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2022 не прибув.

У судовому засіданні 22.06.2022 оголошена перерва до 22.06.2022 до 15 год.00хв.

За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі №280/6217/21, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021, позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, б. 14, код ЄДРПОУ 37573796) -задоволено. Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж передбачено ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10- рп/2008 від 22.05.2008). Зобов`язано Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському район здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, б. 14, код ЄДРПОУ 37573796) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмір 1500,00 грн. (одну тисячу п`ятсот гривень 00 коп.).

Вказане рішення набрало законної сили та 20.04.2022 на його виконання видано виконавчі листи.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 68926376 з примусового виконання виконавчого листа №280/6217/21, виданого Запорізьким окружним адміністративним судом 20.04.2022, в резолютивній частині якого зазначено: «Зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровське району здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі пт мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.».

04 травня 2022 року старшим державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Південно-Західного МУМЮ (м. Дніпро) Косіновим І.В. винесено постанову №68926376 про відкриття виконавчого провадження, в якій, серед іншого, зазначено: "Стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 26000 грн.", про стягнення виконавчого збору в розмірі 26 000 грн. та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 202,67 грн.

Не погоджуючись із вказаними постановами, Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району звернулося до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами першою, другою статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Приписами ч. 1-4 ст. 27 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягають примусовому виконанню.

Підпункт 8 пункту 3 Інструкції № 512/5 визначає, що про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Суд зауважує, що стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця, а відтак виконавець в межах закону та повноважень виніс постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

Водночас, позивач посилається на те, що головним державним виконавцем при винесенні постанов помилково застосовано ч. 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження"(в частині немайнового характеру), а не ч.2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в частині вартості відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню), оскільки позивач вважає, що постанова містить в резолютивній частині вимоги майнового характеру.

Суд не погоджується з даними доводами та зазначає наступне.

Зокрема, рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії є різними за своєю природою, тому для таких рішень встановлено і різний порядок виконання.

При цьому, рішення суду про стягнення коштів виконуються в загальному порядку, який передбачений розділом 7 Закону № 1404-VIII. В свою чергу, рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії виконуються в порядку статті 63 та статті 75 Закону № 1404-VIII.

На відміну від рішень судів про стягнення коштів з боржника, при виконанні яких можливе застосування різних дій примусового характеру, таких як арешт майна та його продаж, списання коштів з рахунків і тощо, виконавець при виконанні рішень, які зобов`язують боржника вчинити саме певні дії, має право лише перевіряти виконання судового рішення та накладати штрафи у чітко визначених розмірах без права стягнення на майно боржника.

Таким чином, Закон № 1404-VIII розділяє поняття рішень про стягнення боргу та виконання рішень про зобов`язання вчинити певні дії (рішення немайнового характеру).

Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 у справі № 712/4237/17.

Так, резолютивна частина рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2021 у справі №280/6217/21 та виконавчий лист у даній справі, який перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ВП № 68926376) містять вимоги зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району вчинити певні дії.

Тобто, у даному випадку у примусовому порядку виконується рішення зобов`язального характеру, а тому відсутні підстави для обрахування виконавчого збору у розмірі відсотків від суми, що підлягає примусовому стягненню, оскільки така відсутня як в рішенні суду, так і в самому виконавчому листі.

Отже, обрахування відповідачем розміру виконавчого збору здійснено державним виконавцем у відповідності до положень Закону № 1404-VIII як за виконання рішення суду не майнового (зобов`язального) характеру.

Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на сплату судового збору за позовною заявою судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району (бул. Вінтера, 14, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 37573796) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22.06.2022.

Суддя Л.Я. Максименко