Ухвала суду № 104896557, 23.06.2022, Березанський районний суд Миколаївської області

23.06.22 Справа № 469/115/22

2/469/370/22

У Х В А Л А

23 червня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Тавлуя В.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Коблево» про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання права спільної часткової власності на житловий будинок,

в с т а н о в и в:

16 лютого 2022 року до Березанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Коблево» про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання права спільної часткової власності на житловий будинок, у якій він просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації радгоспу «Росія» від 14.03.1994 року №2 в частині передачі у приватну власність одноосібно ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житло від 14.03.1994 року, видане органом приватизації Радгоспом «Росія» на житловий будинок АДРЕСА_1 загально площею 82,0 кв.м в частині права приватної власності на житловий будинок одноосібно ОСОБА_4 ;

- визнати житловий будинок АДРЕСА_1 загально площею 75,3 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., господарськими будівлями, літню кухню літ.«Б», господарський блок літ.«В» спільною частковою власністю (в рівних частках) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, №133/2022 від 14.03.2022 року, 14 квітня 2022 року відкрито провадження у даній справі (а.с.41).

До матеріалів позовної заяви було надано заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій він просив накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що у позовній заяві позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації радгоспу «Росія» від 14.03.1994 року №2 в частині передачі у приватну власність одноосібно ОСОБА_4 житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності на житло від 14.03.1994 року, видане органом приватизації Радгоспом «Росія» на житловий будинок АДРЕСА_1 загально площею 82,0 кв.м в частині права приватної власності на житловий будинок одноосібно ОСОБА_4 ;

- визнати житловий будинок АДРЕСА_1 загально площею 75,3 кв.м., житловою площею 34,2 кв.м., господарськими будівлями, літню кухню літ.«Б», господарський блок літ.«В» спільною частковою власністю (в рівних частках) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Посилаючись на положення ст.ст.149, 150 ЦПК України та обставини відчуження спірного будинку, які підтверджується скрін-шотами з веб-сайту «dom.ria.com», позивач просить задовольнити його заяву.

У зв`язку з дією в Україні режиму воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, №133/2022 від 14.03.2022 року, припиненням функціонування та відсутністю доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву представникапозивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову розглянуто 23червня 2022року безповідомлення учасниківсправи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ст.150 ЦПК України).

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд керується положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Так, П.4 зазначеної вище Постанови ВСУ зокрема передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За змістом П.6. зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній цивільній справі є визнання незаконним та скасування розпорядження органу приватизації, визнання недійсним Свідоцтва про право власності на житло щодо житлового будинку АДРЕСА_1 та визнання його спільною частковою власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Довідки Березанської філії КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 03.12.2020 р. (а.с.12), Довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктові нерухомого майна №243754123 від 10.02.2021 року (а.с.13) до 10.02.2021 року включно власність на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрована не була.

За даними Довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктові нерухомого майна №265375873 від 12.07.2021 року (а.с.27) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 22.06.2021 року було зареєстровано державним реєстратором Морозовим С.А. за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 58997514 від 29.06.2021 16:54:40, форма власності приватна, розмір частки 1.

Згідно наданих позивачем скрін-шотів з веб-сайту «dom.ria.com», вказаний будинок 03.02.2022 року було виставлено на продаж за 25000 доларів США (714286 грн.) (а.с.28-30).

Таким чином, з матеріалів заяви про забезпечення позову та позовної заяви вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо права на майно, і наявні підстави вважати, що майно, на яке позивач просить накласти арешт, є предметом спору, та що існують ризики його відчуження.

Таких висновків суд дійшов виходячи з аналізу послідовних дій відповідачки, а саме, реєстрації за нею права власності на вказане майно, з огляду на те, що тривалий час дане майно за жодною особою зареєстровано не було, та публікацію відповідного оголошення на веб-сайті«dom.ria.com»про його продаж (а.с.28-30).

За такихобставин судвважає,що існуєймовірність відчуженнянерухомого майна,вказаного узаяві прозабезпечення позову,що можеускладнити абозробити неможливимвиконання рішеннясуду вразі задоволенняпозову, а тому посилання позивача на необхідність забезпечення позову є обґрунтованими,

Разом з тим вирішуючи питання про співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами суд виходить з наступного.

Згідно правового висновку, викладеного у Постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 320/3560/18 (провадження № 61-5051св19) достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

За висновком Верховного Суду, викладеним у Постанові ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

При цьому, Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

За змістом ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду та обставини справи, дійшов висновку про неповну співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, у зв`язку з чим, з метою найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна, вважаю, що достатнім заходом забезпечення позову буде заборона відчуження на нерухоме майно, що є предметом спору.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Також при вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує наступні вимоги закону.

Як передбачено ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду наданідокази того,що майновийстан позивачаабо йогодії щодовідчуження майначи іншідії можутьускладнити абозробити неможливимвиконання рішеннясуду провідшкодування збитківвідповідача,які можутьбути спричиненізабезпеченням позову,у випадкувідмови упозові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Надані представником відповідача витяги за результатами пошуку виконавчих проваджень, відомостей про існування заборон на відчуження майна позивача, внесення позивача до Єдиного реєстру боржників свідчать про те, що майно позивача має розмір, недостатній для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

З метою забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, внаслідок позбавлення можливості реалізовувати правомочності власника, суд вважає необхідними застосувати в цій справі зустрічне забезпечення позову.

З урахуванням того, що заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову, суд вважає необхідним в порядку зустрічного забезпечення позову зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 30122,00 грн., що є 1/10 частиною вартості нерухомості, зазначеної у позові згідно наданого позивачем висновку про вартість майна (а.с.19).

Виходячи з вартості спірного майна, вказаний розмір зустрічного зобов`язання, на думку суду, буде достатнім та не надмірним для позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 258-261 ЦПК України , суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Коблево» про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання права спільної часткової власності на житловий будинок, задовольнити частково.

Заборонити відчуження об`єкту нерухомого майна, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2396130448209.

У задоволенні решти вимог відмовити.

У порядку зустрічного забезпечення зобов`язати ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали внести на депозитний рахунок Березанського районного суду Миколаївської області 30122 (тридцять тисяч сто двадцять дві) гривні 00 копійок.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ним ухвали суду щодо зустрічного забезпечення позову у встановлений строк заходи забезпечення позову будуть скасовані.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів..

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: