Ухвала суду № 104892085, 21.06.2022, Оболонський районний суд міста Києва

21.06.2022 Справа № 756/15417/21

Номер провадження 2-з/756/119/22

Унікальний номер судової справи 756/15417/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судового засідання Слуцького О.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні без виклику учасників справи клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенок Андрія Михайловича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 22.10.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі.

07.06.2022 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костенок А.М. звернувся до суду з клопотанням про зустрічне забезпечення. Просить суд постановити ухвалу, якою зобов`язати ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої особи - ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі 1 024 899,00 грн, що дорівнює розміру вартості квартири згідно з договором купівлі-продажу від 29.07.2020, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. та зареєстрованого в реєстрі за №615, які ОСОБА_1 передала продавцю в рахунок оплати квартири та зобов`язати ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої особи - ОСОБА_3 укласти з ОСОБА_1 договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 поручається відповідати за виконання ОСОБА_4 - колишнім чоловіком ОСОБА_2 зобов`язання перед ОСОБА_1 щодо повернення останній вказаних грошових коштів, сплачених нею за квартиру.

В обгрунтування клопотання зазначає, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2021 у справі №756/15120/21 заяву ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено частково. Накладено арешт на нерухоме майно двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 25,4 кв.м., яка на праві особистої приватної власності належить ОСОБА_1 , шляхом заборони вчиняти дії щодо його реалізації (відчуження). Наявне обтяження об`єкту нерухомого майна застосоване судом за заявою ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_3 , про забезпечення позову в даній справі, предметом спору якої є право користування нерухомим майном малолітнім ОСОБА_3 - квартирою АДРЕСА_1 , що придбана ОСОБА_1 у ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу, обмежує права та інтереси ОСОБА_1 як власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном та негативним чином впливає на її можливість володіти, розпоряджатися та користуватися своїм майном з огляду на таке. Малолітній ОСОБА_3 був зареєстрований у спірній квартирі до 13.07.2020 до укладення оспорюваного договору. При цьому, вказана квартира ніколи не була місцем проживання малолітньої дитини ні разом з матір`ю зі згоди батька, як власника житла, а ні разом з батьком. Дитина постійно проживає разом зі своєю матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . На час подання заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову малолітній ОСОБА_3 мав реєстрацію місця проживання у квартирі АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 . Крім малолітнього ОСОБА_3 також зареєстрованого місце проживання ОСОБА_4 . Наявність зареєстрованих у належній на праві власності ОСОБА_1 квартирі осіб, які не є членами сім`ї та не проживають в зазначеній квартирі змушує її нести додаткові витрати, пов`язані з оплатою житлово-комунальних послуг.

На час укладення договору було встановлено, що спірна квартира належить ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності, в квартирі будь-яких осіб зареєстровано не було. Продаж квартири здійснено за 1 024 899,00 грн, які ОСОБА_1 передала продавцю під час укладення договору.

У разі задоволення судом позову ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , квартира, яку придбала ОСОБА_1 позбавляється придбаної нею квартири, яка є єдиним житлом для її проживання з неповнолітньою донькою, а ОСОБА_4 , враховуючи його майновий стан, не спроможній повернути останній грошові кошти в розмірі 1 024 899,00 грн, сплачені нею за договором купівлі-продажу.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяви про забезпечення позову, заяви про зустрічне забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

07.10.2021 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов`язання вчинити дії.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений з 29.07.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений 29.07.2020 приватним нотаріусом КМНО Кондратенком М.І., та зареєстрований у реєстрі за №615;

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 53351393 від 29.07.2020 11:34:22, приватний нотаріус Кондратенко М.І., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ та внесений на його підставі запис про право власності номер 37524674;

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: квартиру, загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 25,4 кв.м., кількість кімнат - 2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОНМ НОМЕР_3;

Припинити право власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об`єкт нерухомого майна: квартиру, загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 25,4 кв.м., кількість кімнат - 2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОНМ НОМЕР_3;

Визнати з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру, загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 25,4 кв.м., кількість кімнат - 2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОНМ НОМЕР_3;

Відновити за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - об`єкт нерухомого майна: квартиру, загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 25,4 кв.м., кількість кімнат - 2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОНМ НОМЕР_3 шляхом внесення відомостей про право власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру, загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 25,4 кв.м., кількість кімнат - 2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності.

01.10.2021 ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 , звернулась до суду зі заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо об`єкта нерухомого майна; заборонити усім суб`єктам державної реєстрації, усім державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цього нерухомого майна.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі №756/15120/21 постановлено накласти арешт на нерухоме майно двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,9 кв.м, житловою площею 25,4 кв.м, яка на праві особистої приватної власності належить ОСОБА_1 , шляхом заборони вчиняти дії щодо його реалізації (відчуження).

Відповідно до частин першої та другої статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною третьою статті 154 ЦПК України, та є вичерпним. Так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (частина п`ята статті 154 ЦПК України).

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як убачається із змісту клопотання про зустрічне забезпечення позову представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Костенок А.М. посилається на те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру обмежує права та інтереси ОСОБА_1 як власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також на те, що в разі задоволення позову існує реальна загроза позбавлення ОСОБА_1 придбаної нею квартири, яка єдиним житлом, та відсутність будь-якої можливості повернення сплачених ОСОБА_1 грошових коштів згідно з договором купівлі-продажу.

Вважає, що вказані обставини є підставою для зустрічного забезпечення.

Однак, судом установлено, що стороною відповідача ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження збитків, які спричинені або можуть бути спричинені їй саме забезпеченням позову, оскільки накладення арешту на спірну квартиру не позбавляє відповідача права користування даною квартирою, майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним до вирішення судом спору.

Відповідачем ОСОБА_1 не доведено розмір збитків, які можуть бути спричинені вжитими судом заходами забезпеченням позову.

Відтак, з огляду на обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на спірну квартиру, який не впливає на матеріальний стан відповідача ОСОБА_1 , як власника майна, та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи недоведеність збитків яких може зазнати відповідач внаслідок накладення арешту на спірну квартиру та необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про зустрічне забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-154, 247, 259, 260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костенок Андрія Михайловича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Микола Іванович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Дата складення повного тексту ухвали - 21.06.2022.

Суддя І.М. Банасько