Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 216/2440/20
Провадження № 1-кс/216/795/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2022 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Онопченко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання старшого слідчого СВ Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області Алаушкіна М.В., погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області Уцою Д.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаКривого РогуДніпропетровської області,громадянина України,який маєвищу освіту,не працює,одружений,неповнолітніх дітейна утриманніне має,раніше несудимий, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.191,ч.1ст.366 КК України, у кримінальному провадженні № 42020041750000024 від 20 березня 2020 року,
сторони кримінального провадження:
прокурор Уца Д.О.,
підозрюваний ОСОБА_1 ,
захисники Губар А.Л., Панченко М.І.,
В С Т А Н О В И В:
17червня 2022 року до суду надійшло вказане клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке мотивоване таким.
Слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №42020041750000024 від 20.03.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
14 червня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, та за ч.1 ст.366 КК України, за ознаками внесення
службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Встановлені під час досудового розслідування обставини, які підтверджуються доданими до цього клопотання матеріалами, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення та існування ризиків, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та побоюючись суворого покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки більш м`які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах є недостатніми.
У судовому засіданні прокурор Уца Д.О. клопотання підтримав і просив задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти клопотання.
Захисники ГубарА.Л.,Панченко М.І.,кожен окремо, просили обрати ОСОБА_1 більш м`якийзапобіжний захід,враховуючи необґрунтуваністьпідозри танедоведеність ризиків, ОСОБА_1 на теперішній час немає процесуального статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не працює, внаслідок перенесеного інфаркту є інвалідом ІІ групи (безстроково), потребує постійного медичного нагляду, та не зможе переховуватися від слідства та суду, знищити докази, та вплинути на свідків.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Статтею 177КПК Українивизначено,що метоюзастосування запобіжногозаходу єзабезпечення виконанняпідозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальногоправопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Разом з тим частиною 4 ст. 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя враховує таке.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.
У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що 14.06.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, та за ч.1 ст.366 КК України, за ознаками внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав.
Однак, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: договором № 361 на виконання капітального ремонту від 17.10.2018; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт від 21.12.2018; актом № 15 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2018 року; висновком експертів за результатами проведення комплексної судової товарознавчої, будівельно-технічної та економічної експертизи № 1747/1748/1749-21, від 09.06.2022, які підтверджують фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Вирішуючи питання щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя бере до уваги таке.
ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаних злочинів, один з яких є особливо тяжким, та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, та з конфіскацією майна.
При цьому підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Кривого Рогу, в період інкримінованого кримінального правопорушення працював на посаді директора ПП «КОНСТАНТА-1», проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням, одружений.
Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України й наведені в клопотанні ризики об`єктивно існують, з огляду на таке.
Усвідомлюючи скоєне та побоюючись суворого покарання, яке загрожує йому у разі доведеності вини, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення такого покарання, що негативно вплине на розумність строків досудового розслідування та судового розгляду.
При цьому слідчий суддя вважає, що органами досудового слідства не доведено наявність інших ризиків зазначених у клопотанні слідчого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стосовно ОСОБА_1 в достатній мірі доводиться наявність обґрунтованої підозри та ризик необхідний для обрання запобіжного заходу.
Аналізуючи обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що підозрюваний дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризику, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідного для запобігання існуючому ризику, слідчий суддя враховує таке.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У справах «Лабіта проти Італії» та «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.
Разом з тим, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, для прийняття законного і обґрунтованого рішення суд, крім інших обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування такого запобіжного заходу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).
Частиною 3 ст. 176 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першоюцієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
З огляду на викладене, враховуючи тяжкість злочинів, спосіб їх вчинення та наслідки, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров`я, сімейний стан, соціальні зв`язки, спосіб життя взагалі, зокрема те, що останній раніше не судимий, офіційно не працює, інвалід ІІ групи, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.
Положеннями ст. 179 КПК України передбачено, що особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням даних про особу підозрюваного, відсутності відомостей щодо спроб останнього ухилятися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає, що, не зважаючи на підозру у вчиненні тяжкого злочину та передбачене за нього покарання, вірогідність ухилення підозрюваного від виконання процесуальних обов`язків не є надто високою, у зв`язку з чим до нього може бути застосований інший, більш м`який запобіжний захід, а саме особисте зобов`язання із покладенням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і належної поведінки. Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде відповідати тяжкості кримінальним правопорушенням й даним про особу підозрюваного, а також буде пропорційним тим ризикам, які об`єктивно існують.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 176-179, 181, 184, 193, 194, 196, 198, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти на нього строком до 21 серпня 2022 року включно такі обов`язки:
- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 620,25 грн) до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на даний час 4 962 грн).
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному та прокурору негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текстухвали складенийта оголошений22 червня 2021 року об 11.30 годині.
Слідчий суддя Ю.В. Онопченко
Судове рішення № 104889984, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 21.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 216/2440/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: