Вирок № 104886160, 20.06.2022, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14219/18

Провадження № 1-кп/161/341/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 червня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі суду:

під головуванням судді - Сівчука А.Є.

суддів - Пахолюка А.М. та Артиша Я.Д.

за участю секретаря - Верещука О.М.

прокурора - Жирицького Р.М.

захисника - Кінах Я.В.

потерпілого - ОСОБА_1

представника потерпілого - Полячука С.І.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження №12018030010000729 від 23.02.2018 про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковель Волинської області, українця, громадянина України, з сердньою освітою, неодруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , в порядку ст.89 КК України не судимого, -

-за ст.289 ч.3 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008), -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 , 22.02.2018, близько 18:00 год., діючи з прямим умислом, керуючись метою незаконного заволодіння транспортним засобом, перебуваючи за кермом автомобіля «Land Rover», моделі «Range Rover Sport», 2007 року випуску, сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_1 » (Республіки Болгарія), номер шасі « НОМЕР_2 », вартість якого, згідно висновку авто товарознавчої експертизи № 76 від 29.08.2018 становить 368 384,34 грн., який знаходився на перехресті вулиці Рівненська та проспекту Відродження в м. Луцьк Волинської області, шляхом обману, який виразився у повідомленні потерпілому ОСОБА_3 неправдивої інформації про намір придбати вказаний автомобіль, під приводом перевірки його технічної справності, отримав добровільну згоду потерпілого на тимчасове керування автомобілем, після чого, скориставшись моментом, коли ОСОБА_3 покинув салон автомобіля, здійснив рух вказаним автомобілем у напрямку м. Рівне Рівненської області, таким чином незаконно заволодів та завдав великої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 на суму 368384,34 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 відмовився надати будь які показання на підставі ст.63 Конституції України.

Незважаючи на відмову від дачі показів на підставі ст.63 Конституції України щодо винуватості самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показами даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1 , який показав, що 21.02.2018 року у вечірню пору доби до нього зателефонував ОСОБА_2 і запитав чи ще продається автомобіль «Рейндж Ровер», на що потерпілий сказав, що продається, після чого ОСОБА_2 запитав чи можна приїхати і оглянути автомобіль, на що потерпілий також погодився. В подальшому ОСОБА_2 сказав, що він на наступний день буде виїжджати з м. Києва і заїде огляне автомобіль, після чого вони домовились про зустріч на дорожному кільці в напрямку м. Рівне. Потерпілий прибувше в обумовлений час на місце зустрічі, однак обвинуваченого не було, однак останній в телефонній розмові повідомив потерпілого про те, щоб останній приїхав на автостанцію в м. Луцьк та забрав його, на що потерпілий погодився. Прибувши на автостанцію, до нього знову зателефонував обвинувачений та сказав, що він вже переходить дорогу та рухається в сторону потерпілого. В цей час ОСОБА_1 побачив ОСОБА_2 , який перходив дорогу із двома дівчатами. Вони підійшли до потерпілого, познайомились, ОСОБА_2 оглянув автомобіль і в ході розмови сказав, що йому ще треба оглянути автомобіль на СТО. Також, ОСОБА_2 хотів здійснити обмін валюти, після чого вони пішли в ТЦ «Варшавський», однак там був обмінник закритий, після чого вони поїхали на вул. Шопена, однак чи обміняв валюту ОСОБА_2 , потерпілому не відомо. Дівчата, що були разом з ОСОБА_2 вони залишили біля ТЦ «Варшавський». В подальшому потерпілий та ОСОБА_2 поїхали в с. Милуші Луцького району до майстрів-дизелістів, після чого на АЗС «ЮПІДЖІ», що на вул. Ковельскій в м. Луцьк, після чого поїхали в с. Княгининок на роботу до потерпілого, де посиділи та випили каву, і цей весь час ОСОБА_2 дуже часто розмовляв по мобільному телефоні, ніби зі своїм братом та казав, що буде купляти автомобіль потерпілого. В подальшому поїхали на СТО, що по вул. Мамсурова в м. Луцьк, де оглядав автомобіль (діагностика), а коли вони виїжджали з вищевказаного СТО, ОСОБА_2 запитав чи можливо йому сісти за кермо автомобіля, на що потерпілий відразу не погодився, однак в подальшому дав можливість ОСОБА_2 проїхатись за кермом, а саме потерпілий сів на пасажирське сидання попереду. Так вони проїхали повз «Старого ринку» і виїхали на вул. Рівненська, оскільки ОСОБА_2 попросив заїхати до вокзалу до його дружини щоб взяти в неї гроші та розрахуватись за автомобіль. Коли вони проїхали міст, що поблизу «Автозавода», обвинувачений почав «дурачитись» за кермом, тобто швидко газувати та гальмувати, на що потерпілий попередив ОСОБА_2 щоб він цього не робив. Коли вони проїжджали біля церкви по вул. Рівненській в м. Луцьк, потерпілий помітив, що ОСОБА_2 постійно дивиться в бокове дзеркало заднього виду і в подальшому, коли останній порушив ПДР, а саме проїзд світлофору, потерпілий сказав ОСОБА_2 щоб він зупинився на узбіччі і вони помінялись місцями, після чого обвинувачений знову ж почав різко газувати і різко гальмувати і на перехресті, що по пр. Відродження почув легкий удар позаду автомобіля, після чого ОСОБА_2 сказав, що сталась ДТП і в їх автомобіль в`їхав інший автомобіль, що рухався позаду. Вони зупинились і обвинувачений сказав, що потрібно вийти й подивитись, що сталось. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля зі сторони водія, оскільки він був за кремом, а також потерпілий вийшов з автомобіля і вони направились до автомобіля, що стояв позаду них. Коли потерпілий йшов до автомобіля, то помітив, що водій автомобіля, який стояв позаду дивився в сторону ОСОБА_2 та кивнув головою, однак потерпілий відразу не зрозумів, що сталось і коли ОСОБА_1 почав розмовляти з водієм автомобіля, що стояв позаду побачив, що ОСОБА_2 поблизу них немає, оскільки він сів в автомобіль «Рейндж Ровер» та втік. Потерпілий відразу зрозумів, що ОСОБА_2 та водій автомобіля, що рухався по заду них працювали в парі, тобто вони були знайомі між собою і це все було заплановано заздалегідь. Разом з тим, потерпілий зазначив, що усі його документи та мобільні телефони залишились в автомобілі «Рейндж Ровер». В подальшому потерпілий взяв мобільний телефон водія автомобіля «Фольксваген» та зателефонував в поліцію і повідомив про факт крадіжки його автомобіля, а в цей час водій автомобіля «Фольксваген» постійно наголошував, що він не причетний до викрадення автомобіля потерпілого. В подальшому приїхали працівники поліції, потерпілий все детально розповів, після чого вони їздили по усіх місцях, куди вони заїжджали, після чого потерпілий написав заяву про вчинення злочину. Крім того, потерпілий звернув увагу суду на те, що він телефонував до ОСОБА_2 після вчинення останнім злочину та просив повернути автомобіль, однак ОСОБА_2 вислухавши потерпілого, після чого поклав слухавку. Разом з тим, потерпілий, за допомогою свого телефону, що знаходився в автомобілі вичислив подальший рух ОСОБА_2 на автомобілі, однак коли рухався по слідах, то в с. Дерно, поблизу магазину «Транзит» знайшов задню частину свого мобільного телефону. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди та витрат пов`язаних із наданням правової допомоги підтримав повністю та просив задовольнити, а також просив суд суворо покарати ОСОБА_2 ;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 , яка показала, що вона була залучена працівниками поліції в якості понятої. Орієнтовно в лютому 2018 року вона була присутня в кабінеті слідчого в Луцькому відділі поліції під час слідчої дії, зокрема, вилучення в особи чоловічої статі (прізвище в кого вилучалось не пам`ятає) мобільного телефону, грошових коштів, а потім поблизу відділу поліції також було вилучено автомобіль марки «Фольксваген», після чого слідчим надавались відповідні протоколи для читання та завіренням власним підписом, що вона й зробила;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_5 , який показав, що він працював в охоронцем ТЦ «Варшавський» в м. Луцьк. До них прийшли працівники поліції та вилучили записи з камер відеоспостереження, і надали йому документи для підпису в яких він поставив свій підпис, однак які саме він підписував документи свідок не пам`ятає. Відеозаписи працівники поліції записали на носії, однак він не був оператором відеонагляду, а тому які саме вилучались відеозаписи ОСОБА_5 не відомо. Також чи надавалась працівниками поліції будь які ухвали суду, свідок зазначив, що йому особисто не надавались;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , який показав, що в зимку 2018 року він був залучений працівниками поліції в якості понятого в двох слідчих діях, зокрема, огляд та опечатування автомобіля марки «Фольксваген Пассат» на польській реєстрації разом з мобільним телефоном, документами до автомобіля, а по другій слідчій дії був присутній в Луцькому відділі поліції під час вилучення мобільного телефону та інших речей, які саме в даний час свідок не пам`ятає. Після завершення всіх слідчих дій, особисто в документах засвідчував своїм власним підписом про правильність та послідовність проведених слідчих дій працівниками поліції;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_7 , який показав, що він залучався працівниками поліції під час проведення слідчих дій в якості понятого, зокрема, слідчих дій при впізнанні особи, яка незаконно заволоділа транспортним засобом по фотознімках потерпілим та братом останнього. Під час проведення даної слідчої дії потерпілий та його брат вказали на ОСОБА_2 як на особу, що викрала транспортний засіб, після чого він засвідчив у відповідних документах своїм підписом правильність та послідовність проведеної слідчої дії. Дані слідчі дії проводились у Луцькому відділі поліції;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_8 , який показав, що він був залучений працівниками поліції в якості понятого. Слідча дія проводилась на території автосервісу «Автоцентр Плюс» по вул. Мамсурова в м. Луцьк Волинської області, під час якої переглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження. В даний час свідок не пам`ятає що саме було на переглянутих відеозаписах, і в подальшому слідчим були вилучені відеозаписи, однак які саме вже не пам`ятає. Після проведення слідчої дії свідок ОСОБА_8 засвідчив своїм підписом у відповідних документах правильність проведеної слідчої дії;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 , який показав, що він працює менеджером на автосервісі «Автоцентр Плюс» по вул. Мамсурова в м. Луцьк Волинської області. Чи залучався він працівниками поліції під час проведення слідчих дій свідок не пам`ятає, однак в ствердній формі зазначив, що в протоколах огляду місця події наявні його підписи;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_10 ,який показав,що влютому 2018року вінприїхав насвоєму автомобілі«Фолькваген» вм.Луцьк посправах.Поблизу готелю«Лучеськ» стоявна світлофорі,оскільки бувзаборонений сигналсвітлофора (червоний)і мавнамір рухатисьв напрямкум.Рівне.Перед нимстояв автомобіль,яка марката номернізнаки непам`ятає,однак цебув позашляховик.Коли колонаавтомобілів почаларухатись,і відповідно ОСОБА_10 розпочав рух,однак враховуючи,що останнійрозмовляв потелефону,а автомобіль,який рухавсяпопереду зупинився,тому ОСОБА_10 подумав,що вінскоїв ДТП,після чоговони від`їхалив сторонута зупинились.Після чого ОСОБА_10 вийшов зісвого автомобіля,а такожвийшов потерпілийз правоїсторони автомобіля,що рухавсяпопереду щобподивитись щож сталось.Вони почалирозмовляти ів цейчас автомобільпотерпілого втікз місцяДТП,а потерпілийв цейчас сказав,що йогоавтомобіль викралиі вданому автомобілібули всійого речі.В подальшому ОСОБА_10 дав потерпіломусвій телефоні спробувалиназдогнати йогоавтомобіль,однак цене вдалося.В подальшомупотерпілий повідомивпро данийфакт працівникамполіції;

- показами даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_11 , який показав, що він знаходився в барі «Агдаш», що в с. Княгининок Луцького району Волинської області, однак точної дати та часу не пам`ятає, хоча це було в 2018 році. В даний заклад приїхали обвинувачений та потерпілий. В ході розмови з потерпілим, який є його братом, свідок дізнався, що обвинувачений має намір купити в потерпілого автомобіль марки «Рейндж Ровер». Також, свідок казав ОСОБА_2 про те, що даний автомобіль в дуже хорошому стані. Разом з тим, свідок зазначив, що які саме були домовленості щодо продажу автомобіля між обвинуваченим та потерпілим, йому не відомо;

- протоколом прийняттязаяви провчинене кримінальнеправопорушення від22.02.2018 потерпілого ОСОБА_1 ;

- протоколами огляду місця події від 22.02.2018 та 26.06.2018;

- протоколами огляду предмету від 26.02.2018, згідно якого на відеозаписах зафіксовано обставини вчинення злочину ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26.02.2018, в ході якого свідок ОСОБА_11 вказав на фото № 2, на якому зображений ОСОБА_2 , як на особу, що незаконно заволоділа транспортним засобом;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 26.02.2018, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 вказав на фото № 3, на якому зображений ОСОБА_2 , як на особу, що незаконно заволоділа транспортним засобом;

- висновком експерта № 35 від 19.03.2018, згідно якого встановлена ринкова вартість транспортного засобу, яким незаконно заволодів ОСОБА_2 ;

- протоколом огляду місця події від 19.06.2018, в ході якого ОСОБА_2 добровільно видав працівникам поліції свій мобільний телефон;

- висновком експерта № 76 від 29.08.2018, згідно якого встановлена ринкова вартість транспортного засобу, яким незаконно заволодів ОСОБА_2 ;

- дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, що були надані стороною обвинувачення.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, які завдали великої матеріальної шкоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 ч.3 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008).

Покази дані в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , судом не приймається до уваги, оскільки її покази не підтверджують, а також не спростовують винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині, при цьому вони спільно проживали.

Посилання захисника щодо висновків судової автотоварознавчих експертиз, які різняться між собою, судом до уваги не приймається, оскільки у висновку експерта №76 від 29.08.2018, експертом чітко досліджено та обгрунтовано (за допомогою документальних даних, що надані слідчим) середня ринкова вартість зазначеного транспортного засобу, що свідчить про надумані та безпідставні посилання сторони захисту на вищезазначені документи, таким чином на думку суду, наданий розрахунок фактичної вартості транспортного засобу є вірним.

Також, твердження сторони захисту та самого обвинуваченого щодо неправомірності визнання потерпілим ОСОБА_1 , оскільки останній не надав документи щодо власності та користування транспортним засобом, не заслуговують на увагу, оскільки такі твердження повністю спростовуються показами самого потерпілого, так як останній повідомив, що документи щодо користування зазначеним транспортним засобом знаходились в салоні автомобіля на момент його викрадення.

Крім того, посилання захисника щодо відсутності доручення слідчого або прокурора на затримання ОСОБА_2 та відсутність оперативно-розшукової справи, судом не приймається до уваги, оскільки таке посилання повністю спростовуються ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.03.2018, відповідно до якої ОСОБА_2 в розшук не оголошувався.

Також, судом не приймається до уваги посилання захисника щодо не залучення захисника під час затримання ОСОБА_2 , оскільки зазначене повністю спростовується самим протоколом про затримання ОСОБА_2 від 19.06.2018, так як в протоколі зазначено дата та час повідомлення Центру безоплатної правової допомоги, що свідчить про законність затримання ОСОБА_2 , який засвідчив своїм підписом, що останній згідний з протоколом про його затриманням. Разом з тим, чинне Кримінально-процесуальне законодавство України дозволяє проводити огляд затриманої особи, в даному конкретному випадку, такий огляд був проведений в присутності захисника, що підтверджується самим протоколом затримання ОСОБА_2 ..

Крім того, посилання сторони захисту щодо групи слідчих, які проводили досудове розслідування даного кримінального провадження являються неуповноваженими особами на виконання слідчих дій в даному кримінальному провадженні, судом до уваги не приймаються, оскільки такі посилання повністю спростовуються постановою про доручення здійснення досудового розслідування групі слідчих від 23.02.2018, де зазначено, що група слідчих є Любчич Н.Л. (дівоче прізвище ОСОБА_13 ), а також дорученням про проведення досудового розслідування від 08.08.2018, яким було доручено проводити досудове розслідування слідчому Дацишину А.І.. Разом з тим, посилання захисника про те, що слідчий Півторак О.О. не розпочинав досудове розслідування в даному кримінальному провадженні і не був уповноваженим слідчим на внесення відомостей до ЄРДР, не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах судового провадження наявна постанови начальника СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області Найдича А.О., який визначив слідчого Півторака О.О. старшим групи слідчих в даному кримінальному провадженні.

Твердження захисника щодо проведення слідчою Любчич Н.Л. огляду місця події за правилами обшуку, не заслуговують на увагу, оскільки, на думку суду, будь якими об`єктивними даними не підтверджуються, а така слідча дія як огляд місця події дозволяє вилучати речі та визнавати їх речовими доказами в даному кримінальному провадженні, відповідно чинного КПК України.

Посилання сторони захисту на покази свідка ОСОБА_14 про те, що він не залучався працівниками поліції в якості понятого, судом до уваги не приймається, оскільки такі посилання повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_5 , а також судом не покладаються в основу вироку покази свідка ОСОБА_14 , оскільки останній заперечував в своїх показах щодо залучення його в якості понятого, однак підтвердив, що в протоколі огляду місця події наявний його особистий підпис.

Крім того, посилання захисника на покази свідка ОСОБА_9 , який ніби-то не залучався до участі в слідчих діях в якості понятого, не приймаються судом до уваги, оскільки останній в судовому засіданні зазначив, що він не пам`ятає чи залучався він до слідчої дії в якості понятого, разом з тим, в ствердній формі зазначив, що підписи в протоколі огляду місця події належать саме йому.

Отже, судом покладається в основу доведення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зокрема, покази потерпілого ОСОБА_1 , який дав чіткі покази щодо обставин викрадення транспортного засобу ОСОБА_2 , покази свідка ОСОБА_10 , який зазначив, що саме після ніби-то ДТП на місці залишився лише потерпілий та ОСОБА_10 , а також покази свідка ОСОБА_11 , який зазначив, що саме ОСОБА_2 мав придбати транспортний засіб в потерпілого.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжуть покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд не вбачає.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом враховується те, що останній в порядку ст.89 КК України не судимий, має постійне місце проживання, а також має на утриманні двох малолітніх дітей, однак під час судового слідства відмовився надати будь які покази, з приводу обставин, потерпілий наполягав в судовому засіданні на призначенні виключно суворого покарання, свою вину не визнав, не розкаявся у вчиненому, а також судом враховується поведінка ОСОБА_2 в ході судового слідства, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_2 , слід призначити в межах санкції ст.289 ч.3 КК України у виді позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та витрат пов`язаних із наданням правової допомоги, слід задовольнити повністю у звязку з тим, що такі понесені збитки потерпілим підтверджено документально.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.3 КК України (в редакції Закону №270-VI від 15.04.2008) та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній тримання під вартою на строк не більше 60 (шістдесяти) днів, тобто до 18 серпня 2022 року включно.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати, з моменту фактичного затримання, тобто з 19 червня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцтять) гривень за проведення товарознавчих експертиз.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та витрат пов`язаних із наданням правової допомоги задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 368384,34 (триста шістдесят вісім гривень триста вісімдесят чотири гривні тридцять чотири копійки) гривень та витрати, пов`язані із наданням правової допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Речові докази дві купюри номіналом 500 гривень (серії №ВЗ3440111 та YЗ4669006); відеореєстратор невстановленої марки; Karta Pojazdu «ААВ1361071», з додатком «BAN 3585223», мобільний телефон марки «Нокіа» ІМЕІ: НОМЕР_3 , мобільний телефон «Майкрософт», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 , що передано на відповідальне зберігання в камеру схову речових доказів Луцького відділу поліції повернути ОСОБА_10 ..

Речові докази автомобіль марки «Фольксваген Пассат 1.8 Т», номер кузова НОМЕР_5 та ключі для запалювання від вищезазначеного автомобіля, що знаходиться на території Луцького відділу поліції за адресою: м. Луцьк, вул. Грибоєдова, 2 Волинської області повернути ОСОБА_10 ..

Речові докази три диски CD-R марки «Арена», на яких наявні відеозаписи з камер відеоспостереження, 7 фотознімків, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_2 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: