Ухвала суду № 104882728, 08.06.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12989/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Вовк С.В., при секретарі Брачун О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021, у рамках кримінального провадження № 12021000000000749,

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ ЮК «СЕНАТ» ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021, у рамках кримінального провадження № 12021000000000749, а саме в частині накладення арешту на нежитлову будівлю торгово-офісного центру «Марсель», площею 3 670,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд 79 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 567370951101), власником якої є ТОВ ЮК «СЕНАТ».

Мотивуючи подане клопотання вказує, що на даний час, в умовах воєнного стану, в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України є підставою для його скасування. Також заявник зазначає, що арешт вказаного майна позбавляє ТОВ ЮК «СЕНАТ», як його власника, можливості здійснювати господарську діяльність. Наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованого обтяження - арешту шляхом заборони розпорядження на нерухоме майно, позбавляє можливості ТОВ ЮК «СЕНАТ» розірвати діючі договори оренди приміщень в зазначеному торгово-офісному центрі із суб`єктами господарювання, які внаслідок війни припинили діяльність, та передати приміщення в оренду іншим суб`єктам, які діяльність здійснюють. Вказаний факт унеможливлює здійснення господарської діяльності в умовах воєнного часу як ТОВ ЮК «СЕНАТ», так і орендарями та суборендарями, якими є десятки малих і середніх підприємств та підприємців.

Крім цього, заявник вказує, що в ухвалі слідчого судді від 07.07.2021, якою накладено арешт, помилково зазначено, що власником вказаних вище приміщень є ТОВ «РЕНТР КОНТРОЛ».

У судове засідання особа, яка заявила клопотання, не з`явилась. До суду надійшла заява адвоката Дарчука С.С. про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ньому підтримує, просить задовольнити.

Особа, за клопотанням якої було арештовано майно, у судове засідання не з`явилась.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021000000000749 від 04.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021 у вказаному провадженні накладено арешт на низку об`єктів нерухомого майна, у тому числі на майно ТОВ ЮК «СЕНАТ», з метою збереження речових доказів, тобто на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна із можливістю надання учасниками процесу доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

При цьому, передумовою арешту майна є врахування розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення "Sargsyan v. Azerbaijan", n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 , де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

За таких обставин, відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, при цьому підозра будь-яким особам, в тому числі, службовим особам ТОВ ЮК «СЕНАТ» не пред`являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Разом з тим, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, та відсутніми ризиками які слугували підставами для накладення арешту на майно, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна заявника взагалі спростовується, а також слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 170, 172, 173, 174, 309 КК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія «СЕНАТ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021, у рамках кримінального провадження № 12021000000000749 - задовольнити.

Скасувати арешт в частині, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.07.2021 (справа № 757/36133/21-к), у рамках кримінального провадження № 12021000000000749, а саме: на нежитлову будівлю торгово-офісного центру «Марсель», площею 3 670,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Ніжинська, буд. 79 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 567370951101), що на праві приватної власності зареєстрована за ТОВ ЮК «СЕНАТ» (код ЄДРПОУ 33016720), з можливістю розпоряджатися вказаним майном.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.В. Вовк