Ухвала суду № 104880212, 22.06.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1305/22

У Х В А Л А

про передачу справи на розгляд іншому суду

22.06.2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М.Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівської області про визнання права на середню земельну частку (пай) в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд та просить визнати за ним, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну ділянку (середню земельну частку (пай)) площею 2,62га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, яка розташована на території Кулявського старостинського округу №7 (Кулявської сільської ради) Львівського району Львівської області (Жовківська міська рада).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За загальними правилами підсудності справ, визначеними ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивач в позовній заяві зазначив відповідачем Жовківську міську раду Львівської області, яка розташована в м.Жовква, пл.Вічева,1, Львівська область, що свідчить про те, що місцезнаходження відповідача на території Червоноградського району Львівської області не зареєстроване.

Також, зміст позовної заяви та додані до неї документи не дають суду підстав для віднесення виниклого між сторонами спору до альтернативної підсудності справ за вибором позивача (ст.28 ЦПК України) чи виключної підсудності (ст.30 ЦПК України).

Таким чином, підстав для віднесення виниклого між сторонами спору до підсудності Сокальського районного суду Львівської області відсутні.

Щодо віднесення права на земельну частку (пай), яке є предметом позову в даній справі, до спорів з приводу нерухомого майна, то суд зважує на наступне.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.41, 42 постанови №3 від 01.03.2013р. «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначив, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а також навів категорії позовів, які виникають із приводу нерухомого майна (ст.181 ЦК України).

Згідно зі ст.181ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ст.79, 79-1 ЗК України).

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» власники земельних сертифікатів наділені правом на одержання належної їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Отже, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об`єктів нерухомого майна, речові права щодо яких у відповідності з законом підлягають державній реєстрації. Відтак, на земельну частку (пай) не може бути поширений режим нерухомого майна.

В зв`язку з цим, місцезнаходження спірних земельних часток (паїв) на території Кулявського старостинського округу №7 (Кулявської сільської ради) Львівського району Львівської області (Жовківська міська рада) не дає підстав для віднесення виниклого між сторонами спору до виключної підсудності (ст.30 ЦПК України).

За таких підстав, дана справа не підсудна Сокальському районному суду Львівської області та повинна розглядатися за місцем знаходження відповідача Жовківським районним судом Львівської області.

Керуючись ст.ст.27, 31, 187 ЦПК України,

у х в а л и в:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовківської міської ради Львівської області про визнання права на середню земельну частку (пай) в порядку спадкування передати на розгляд Жовківському районному суду Львівської області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: М. Я. Адамович