Рішення № 104879407, 16.05.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19238/21

Провадження № 2-а/761/133/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року суддя Шевченківського районний суд м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти №6 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Руденка Кирила Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В травні 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовною заявою до Інспектора патрульної поліції роти №6 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Руденка Кирила Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач просить суд визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4216634 від 16.05.2021 року. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Шевченківського районний суд м. Києва від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

Правова позивача позиція обґрунтована тим, що він не міг вчинити правопорушення, про яке зазначено у оскаржуваній постанові, оскільки у зазначений у постанові час не знаходився за адресою вказаною у постанові; на ділянці дороги, вказаній у постанові, відсутній дорожній знак 4.1 рух прямо; окрім того, рух по просп. Перемоги у м. Києві, за зазначеною у постанові адресою, організований таким чином, що порушити правила дорожнього руху у спосіб описаний інспектором (поворот ліворуч) неможливо.

Вважає, що інспектор помилково притягнув його до відповідальності за правопорушення, яке він не вчиняв, а тому оскаржувана постанова є протиправною та має бути скасована.

Відповідач-1 правом на подання відзиву не скористався.

Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався.

Суд, дослідивши позовну заяву, додані до неї докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі обставини справи.

Відповідно до копії постанови серії ЕАН №4216634 від 16.05.2021, у пункті 5 зазначено про час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення, а саме: м. Київ, просп. Перемоги, 92/1. Водій керуючи т/з не виконав вимоги дорожнього знака 4.1 рух прямо та здійснив поворот ліворуч чим порушив п.8.4. ПДР - порушення вимог наказових знаків.

Як вбачається із загальнодоступної інформації, наявної на мапі м. Києва, адреса: м. Київ, просп. Перемоги, 92/1, не існує.

Як вбачається із роздруківки фото, за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 92/2, відсутній дорожній знак 4.1 рух прямо.

Крім того, як вбачається із роздруківки фото та роздруківки з Google Maps на зазначеній ділянці дороги рух ліворуч фізично неможливий, оскільки на просп. Перемоги, за адресою зазначеною у постанові, встановлений відбійник, а поворот є лише праворуч на вул. Нивську.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Так, дорожнім знаком «Наказовий знак» 4.1 «Рух прямо» Правил дорожнього руху обумовлено дозволений рух тільки прямо.

Відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Відповідно на ці правовідносини поширюється положення ч.4 ст. 258 КУпАП, коли уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Таким чином під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого статтею 122КУпАП, у відповідача відсутній обов`язок складати протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У пункті 30 постанови від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а Верховний Суд зазначив, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Також, у порушення положень частини 2 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова містить неповний опис обставин, установлених під час розгляду справи, оскільки в оскаржуваній постанові не деталізовано з якої на яку вулицю був здійснений поворот, у зв`язку з чим взагалі немає можливості встановити чи дійсно порушення мало місце.

Наведені обставини свідчать про те, що інспектор у порушення положень статей 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення невірно та неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та не підтвердив їх належними та допустимими доказами.

Колегія суддів Верховного Суду у пункті 33 постанови від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначила, що вважає безпідставним врахування судом першої та апеляційної інстанції пояснень відповідача в якості доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, адже під час складення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв як службова особа - інспектор патрульної поліції. Суд зазначає, що свідчення тільки такої особи у цій справі не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконував функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами: доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи прирівнюються до доведеності невинуватості цієї особи.

Верховний Суд в постанові від 23.10.2019 року у справі №357/10134/17 звертає увагу на приписи ст.251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем вказано відповідача-1 - Інспектора патрульної поліції роти №6 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Руденка Кирила Анатолійовича. Однак, враховуючи висновки Верховного Суду про застосування норми права, викладеними у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17, норми права КАС України свідчать про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійні суб`єкти владних повноважень, а від імені цього державного органу. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо відповідача-1.

Суд бере до уваги, що відповідачами не представлено суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, не надано жодних документів (матеріалів), які стали підставою для прийняття рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, які стверджували б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За вищевикладених обставин, суд приходить висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні із вказаним позовом було сплачено 454,00 грн. судового збору.

Позовні вимоги задоволені частково, а тому судові витрати потрібно покласти лише на відповідача-2 у розмірі 227,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції роти №6 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Руденка Кирила Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4216634 від 16.05.2021 року.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4216634 від 16.05.2021 року.

В іншій частині позовних вимог до Інспектора патрульної поліції роти №6 батальйону 1 Управління патрульної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Руденка Кирила Анатолійовича - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністрат ивного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: