Рішення № 104872362, 31.01.2022, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/8742/18

н\п 2/490/2577/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

31 січня 2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря Черновій Н.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення з неї суми заборгованості за кредитним договором № 641633310 від 06 листопада 2014 року в розмірі 63 749 грн 26 коп., з них: 20 663 грн 20 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 4 грн 36 коп. заборгованість за відсотками; 29 198 грн 80 коп. заборгованість за платою за управління кредитом; 13 882 грн 90 коп. заборгованість за пенею. Також позивач просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 грудня 2018 року відкрито провадження у справі.

У період з жовтня 2018 року до 10 лютого 2021 року справа перебувала у провадженні іншого складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2021 року для розгляду цієї справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 березня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. Розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від відповідача надійшли пояснення щодо позовних вимог, у яких вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Відповідач зазначила, що вона дійсно уклала кредитний договір з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» у 2014 році. Однак, цей кредит нею погашено ще у кінці 2016 року. Доказів сплати коштів у неї не залишилося. Також відповідач вказує на те, що останній платіж нею здійснено у червні 2015 року, тобто більше ніж з роки та 4 місяці до звернення із цим позовом до суду. Тому відповідач просить застосувати у даному випадку наслідки пропуску строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ОСОБА_1 06 листопада 2014 року укладено договір № 641633310 відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 27 265 грн 80 коп. на строк 24 місяці, з річною ставкою 0,01% річних. Порядок надання кредиту перерахування на рахунок Позичальника; перерахування на оплату страхових або інших послуг у разі укладення договору страхування або договору про надання інших послуг. Повернення кредиту, внесення плати за ним щомісячно, за графіком платежів (додаток до договору). Разова плата за кредитом 1000 грн 00 коп., щомісячна плата за кредитом 4% від суми кредиту, що становить 1110 грн 64 коп., пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань 0,3% від суми прострочення за кожний день прострочення, сплачується Позичальником за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або внесення плати за кредитом.

Відповідно до графіку платежів відповідач зобов`язувалася сплачувати на користь позивача у період з 06 листопада 2014 року до 04 листопада 2016 року по 1 110 грн 64 коп. щомісяця. Договір та графік платежів підписані відповідачем, про що свідчить її особистий підпис.

Надалі між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги № 20170714 від 14 липня 2017 року.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору Кредитор передає (відступає) Новому кредитору за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до Боржників за Кредитним Договором вказаним у Реєстрі Боржників, укладеним між Кредитором і Боржником (портфель заборгованості).

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Стаття 256 ЦК України передбачає, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до приписів частини першої статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253-255 ЦК України.

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи слідує, що договір про відступлення права вимоги між ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та позивачем укладено 14 липня 2017 року. За таких обставин, строк звернення до суду у даному випадку слід обраховувати починаючи саме із цієї дати. Із цим позовом позивач звернувся до суду 17 жовтня 2018 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із чиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 76 ЦПК України вказує на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи слідує, що кредитний договір з відповідач уклала кредитний договір з ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень».

Позивач зазначає, що право вимоги за цим кредитний договором він отримав внаслідок переуступки права вимоги на підставі договору, укладеного між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» 14 липня 2017 року.

З наявної у матеріалах справи копії цього договору слідує, що він підписаний Генеральним директором ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» Моложавою О.М. та Генеральним директором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Ревуновим Р.О., їх підписи скріплені печатками цих юридичних осіб.

Зміст пункту 1.1 цього договору вказує на те, що сторони цього договору уклали також і реєстр Боржників, вимоги до яких відступаються за цим договором. Отже наведене дає можливість дійти висновку про те, що реєстр боржників також має бути підписаний уповноваженими особами ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та скріплені печатками цих юридичних осіб.

На підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано витяг з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимог № 20170714 від 14 липня 2017 року (а.с.18). Однак цей витяг не містить підпису уповноважених осіб ТОВ «Фінансова компанія «Центр Фінансових рішень» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та відбитків печаток цих юридичних осіб. Тобто такий витяг не можна вважати належним доказом переходу до позивача права вимоги за кредитним договором.

За такого, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором від 06 листопада 2014 року № 641633310.

Підсумовуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити. Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору відносяться на рахунок позивача.

Керуючись статтями 12, 81, 82, 247, 258, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївської апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Шолох