Рішення № 104867943, 21.06.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10324/20

Провадження № 2-др/344/24/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА Шаповал В.В. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА про визнання незаконними та скасування п.п.2,3 Наказу від 17.04.2020 року №16-о та Наказ від 05.06.2020 року №17А

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського міського суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА про визнання незаконними та скасування п.п.2,3 Наказу від 17.04.2020 року №16-о та Наказ від 05.06.2020 року №17А.

01.06.2022 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА Шаповал В.В. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат, а саме просив ухвалити додаткове рішення по справі 344/10324/20, яким стягнути з позивача на користь відповідада 27 750 грн. витрат на професійну правову допомогу (а.с.59-60, т.2).

Представник відповідача заяву підтримав, просив задоволити.

Представник позивачки просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення судових витрат, оскільки такі витрати не є доведеними.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Заслухавши представника відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали, які стосуються судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31.05.2022 року року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА про визнання незаконними та скасування п.п.2,3 Наказу від 17.04.2020 року №16-о та Наказ від 05.06.2020 року №17А відмовлено(а.с.117-122, т.3).

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до п.1, п.2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ст.141 ЦПК України , інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем, надано: договір про надання правової допомоги від 21.09.2020 р. укладеного між Адвокатом Шаповал В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА, де п.3.2 передбачено ставку винагороди Адвоката за одну годину роботи, яка становить 3000 грн.; акт №1 про надані послуги згідно з договором про надання правової допомоги від 21.09.2020 року; детальний опис наданих послуг;рахунок №1 від 23.11.2021 року та платіжне доручення №559 від 23.11.2021 року про оплату Товариством з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА 27 750 грн. за юридичні послуги згідно рахунку №1 від 23.11.2021 року (а.с.219-227, т.1).

Суд дослідив зміст акту про надані послуги, договору про надання правової допомоги та встановив, що зазначені документи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розмір гонорару. Отже, витрати відповідача на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимим доказами.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19 зазначив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, час розгляду справи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 27 750, 00 гривень.

Стосовно наведених заперечень доводів представника позивача щодо відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає їх необґрунтованим та безпідставними, оскільки надані представником відповідача документи в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.

Керуючись статтями 133, 137, 139, 141, 247, 263-265, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА про визнання незаконними та скасування п.п.2,3 Наказу від 17.04.2020 року №16-о та Наказ від 05.06.2020 року №17А.

Стягнути ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю ШТРАУС УКРАЇНА, код ЄДРПОУ 31513464, місцезнаходження: 03054, м.Київ, вул.Новопирогівська, 56А - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27 750 (двадцять сім тисяч сімсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.