Рішення № 104863338, 16.05.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/13772/20

Провадження № 2/752/1981/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 травня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

11.07.2019 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» № 011007-2111-1000061, відповідно до умов якого, були застраховані майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Строк дії Договору страхування - з 14.07.2019 року по 13.07.2020 року.

15.11.2019 року в с. Чубинське Бориспільського р-н, Київської області, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП вказаний застрахований транспортний засіб отримав значні механічні пошкодження, а позивачу були спричинені істотні матеріальні збитки.

15.11.2019 року в день настання ДТП, на виконання вимог договору, позивач подав страховику заяву-повідомлення про настання страхового випадку.

19.12.2019 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 16 796,90 грн., однак за розрахунком СТО «Тойота Центр Київ» ТОВ «АВТОСАМІТ ЛТД», за результатами якого був виставлений рахунок-фактура №0000018668 від 21.11.2019 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить суму 63 765,52 грн.

Суму страхового відшкодування позивач вважає нарахованою всупереч положеннями Договору порядку, і, як наслідок, виплачене страхове відшкодування не відповідає дійсній вартості матеріального збитку.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників.

17 серпня 2020 року ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва у згаданій цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в судове засідання.

Надалі, 30 жовтня 2020 року вказану цивільну справу направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва, про що постановлено ухвалу.

01 лютого 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ухвалою прийнято до провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевської І.О. та вирішено подальший розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

У судовому засіданні від 26 травня 2021 року вирішено клопотання представника позивача про призначення атотоварознавчої експертизи, про що постановлено ухвалу суду та матеріали згаданої цивільної справи направлено до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України для проведення експертизи.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених вимог категорично заперечив та зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні. Зауважив, що страховою компанією здійснено виплату страхового відшкодування у повній відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору страхування. Оскільки наданий рахунок-фактура складений представниками СТО, яке по суті не було погоджено страхувальником, а тому в даному випадку розмір страхового відшкодування здійснювався за допомогою розрахунку «Audatex», керуючись умовами договору страхування. Наданий представником позивача рахунок-фактура, представник відповідача вважає неналежним доказом, який визначає розмір завданих збитків, оскільки, на думку останнього, ціни, вказані в рахунку-фактурі на матеріали та нормо-години, необґрунтовано завищені. Крім того, матеріали справи не містять доказів, що відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу все ж таки був проведений. А тому із викладеними обставинами представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Інші заяви по суті.

Стороною позивача було подано відповідь на відзив, в якій звертає увагу суду на обставину того, що між сторонами існує спір з приводу розміру завданої матеріальної шкоди, оскільки є суттєва різниця між проведеним звітом про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу № 767/12-19 від 02.01.2020 року, рахунком-фактурою, складеним ТОВ «Автосаміт ЛТД», від 21.11.2019 р. № 0000018668 та з іншого боку розміром завданої матеріальної шкоди, встановленої страховиком на підставі розрахунку «Audatex».

Фактичні обставини, установлені судом, та зміст спірних правовідносин.

11.07.2019 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО Класичне» № 011007-2111-1000061, відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Сторонами у справі не заперечується, що 15.11.2019 року в с. Чубинське Бориспільського р-н, Київської області, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota RAV 4», державний номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП вказаний застрахований транспортний засіб, отримав значні механічні пошкодження, та подія визнана страховиком як страховий випадок.

За зверненням позивача в СТО «Тойота Центр Київ» ТОВ «АВТОСАМІТ ЛТД» був здійснений розрахунок, за результатами якого виставлений Рахунок-фактура №0000018668 від 21.11.2019 року на загальну суму 63 765,52 грн.

Крім того, з метою додаткового визначення дійсного розміру матеріального збитку транспортного засобу «Toyota RAV 4», д.н.з. НОМЕР_1 , позивач звернувся до СОД ТОВ «Клевер Експерт» та відповідно до складеного висновку № 767/12-19 від 02.01.2020 року вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу «Toyota RAV 4», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 50 570,89 грн.

19.12.2019 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 16 796,90 грн., що підтверджується повідомленням про отримання переказу фізичним особам.

Умовами договору страхування від 11.07.2019 № 011007-2111-1000061, зокрема п. 10.10.3, встановлено три випадки обрахування вартості відновлювального ремонту, зокрема на підставі: калькуляції витрат на відновлення пошкодженого ТЗ, яка складається страховиком; рахунків на проведення відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ з неавторизованої СТО, на яку страхувальник був направлений страховиком (якщо страхувальник відмовився проводити відновлювальний ремонт на СТО, на яку був направлений страховиком, розрахунок страхового відшкодування здійснюється страховиком); рахунків на проведення відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ з авторизованої (гарантійної) СТО, на яку страхувальник був направлений страховиком (якщо страхувальник відмовився проводити відновлювальний ремонт на СТО, на яку був направлений страховиком, розрахунок страхового відшкодування здійснюється страховиком).

Відомостей про погодження сторонами відповідної СТО для проведення відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого ТЗ матеріали справи не містять, а тому суд встановлює, що сторони не погоджували СТО для проведення відновлювального ремонту в порядку, встановленому умовами договору страхування.

Відповідно до висновку експерта від 18.11.2021 № СЕ-19/111-21/38566-АВ за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota RAV 4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на 15.11.2019 року без ПДВ становила 45 985,50 грн. (сорок п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять тисяч 50 коп.).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працез датністюта пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із частиною першою статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 та 5 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Згідно із ст. 8 Закону, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Судом із наданих письмових пояснень сторін в позові та у відзиві встановлено, що страховою компанією було визнано страховим випадком події, які відбулись 15 листопада 2019 року в с. Чубинське, Бориспільського району, Київської області, страховою компанією було вжито заходів щодо визначення розміру страхового відшкодування шляхом розрахунків, складених за допомогою програмного комплексу «Audatex», керуючись при цьому умовами договору страхування, оскільки дійсно, позивач не звертався до СТО, яке було б погоджене страховиком, що прямо передбачено умовами договору страхування.

Між сторонами виник спір з визначення розміру страхового відшкодування, яке, на думку позивача, виплачено відповідачем у меншому розмірі, ніж фактичний розмір завданих збитків, а тому для встановлення об`єктивної істини у визначенні розміру збитків за ініціативою представника позивача судом було призначено автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до висновку експерта від 18.11.2021 р. № СЕ-19/111-21/38566-АВ за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota RAV 4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на 15.11.2019 року без ПДВ становила 45 985,50 грн.

Отже, суд приймає наданий висновок і встановлює, що дійсно вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota RAV 4» становить 45 985,50 грн.

Розмір франшизи відповідно до п.6.3. Договору страхування, становить 0,5% від загально страхової суми або 726 700,00 грн * 0,005 = 3 633,50 грн.

Таким чином, належним чином встановлений у судовому засіданні розмір страхового відшкодування складає: 45 985, 50 грн. - 3 633,50 грн. = 42 352,00 грн.

Проте, 19.12.2019 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 16 796,90 гри, що підтверджується доказами наявними у матеріалах справи.

Таким чином, не сплачена відповідачем частина страхового відшкодування становить: 42 352,00 грн. - 16 796,90 грн. = 25 555,10 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі 25 555 грн.

Оскільки позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 509, 629, 979, 980, 988, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 25 555 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять грн.) 10 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок грн.) 80 коп.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова Компанія «ЄВРОІНС Україна», код ЄДРПОУ: 22868348, місцезнаходження юридичної особи: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102.

Суддя І.О. Ольшевська