Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/4415/19
Провадження № 1-кп/761/713/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Овсеп`ян Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Левченко Ю.М.,
прокурора - Коваль А.А.,
захисника - Чаплинського Ю.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1 ,
провівши згідно п.20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України судове засідання у кримінальному провадженні №12017100100001049 від 28 січня 2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою в ДУ «Київський СІЗО»,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.2, 3, 4 ст.190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186; ст.348 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Шевченківським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №12017100100001049 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190; ч. 2, 3, 4 ст. 190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.186; ст.348 КК України.
З матеріалів судового провадження вбачається, що згідно з повідомленням заступника керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М., з урахуванням положень ч.6 ст.615 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 07.06.2022 року.
Головуючим в судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо доцільності тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки судовий розгляд неможливо завершити з об`єктивних причин, а строк дії запобіжного заходу, застосованого у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, спливає 07.06.2022 року.
Від прокурора у кримінальному провадженні надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .
Згідно з п.20-5 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Прокурор Коваль А.А. в судовому засіданні клопотання підтримала у повному обсязі, вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшились, у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити новий злочин або перешкоджати здійсненню розгляду кримінального провадження. Надала суду в письмовому вигляді клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .
Захисник Чаплинський Ю.М. заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки ризики, на які посилається сторона обвинувачення, не мають належного обґрунтування та є безпідставними. Зауважив, що ОСОБА_1 не має можливості внести заставу, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, а в разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_1 повністю підтримав думку захисника, просив змінити запобіжний захід на непов`язаний із триманням під вартою.
Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні в розпорядженні суду матеріали кримінального провадження, судом встановлене наступне.
Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 відповідно до ухвали слідчого судді застосовано запобіжний захід - тримання під вартою, який в ході судового розгляду продовжено відповідно до листа заступника керівника Київської міської прокуратури Вдовиченко М. до 07.06.2022 року.
Виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше не судимий, при цьому до затримання офіційно не працював, сім`ї не має, зареєстрованого місця проживання не має, тяжкість покарання в разі визнання останнього винуватим, відсутність належних гарантій та підтверджених соціальних зв`язків, які б переважали наявні ризики його ухилення від суду, відсутність будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, а також те, що судовий розгляд даного кримінального провадження не завершений з об`єктивних причин, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зазначені ризики є суттєвими, і як засвідчили обставини, їм неможливо запобігти в умовах застосування до обвинуваченого будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого, не можуть їм запобігти.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики переховуватися від суду, суд дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, на даній стадії судового розгляду не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, і не забезпечить належної поведінки і виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
Наявність у обвинуваченого місця проживання, з урахуванням наведених вище факторів не зменшують існування зазначених ризиків.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про те, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити до 01 серпня 2022 року включно.
При цьому, у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави, у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, майнового стану обвинуваченого, який на думку суду, буде гарантією виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 .
Строк дії ухвали про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 01 серпня 2022 року, включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198480 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м.Київ р/р UA128201720355259002001012089. (Призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 03.06.2022 року по справі №761/4415/19, кримінальне провадження № 12017100100001049 від 28 січня 2017 року) внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від …(дата та № квитанції).
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
Документ, що підтверджує внесення застави, надається суду, а також адміністрації СІЗО.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки: не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; прибувати до суду за першою вимогою.
Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити обвинуваченому, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя
Судове рішення № 104861287, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 03.06.2022. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 761/4415/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: