Ухвала суду № 104859611, 20.06.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1444/22

Провадження № 1-кп/461/370/22

УХВАЛА

20.06.2022 року Галицький районний суд м. Львова, у складі:

головуючої судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Пахолко Д.О.

за участі:

прокурора Грицана А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Панчука Ю.Г.

розглянувши клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Диківка Знам`янського району Кіровоградської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, та маючого на утриманні двох малолітніх дітей,-

за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000014 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває зазначене кримінальне провадження.

Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів. Подане клопотання мотивував тим, що у період з грудня 2021 року по 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у м. Кропивницький, діючи умисно, з корисливих мотивів, лояльно ставлячись до діяльності влади та спеціальних служб Російської Федерації по відношенню до України, надавав представникам спеціальних служб Російської Федерації допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Прокурор зазначив, що станом на день розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Сукупність зазначених ризиків свідчить про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовільнити.

Захисник в судовому засіданні проти запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на тяжкість обвинувачення не заперечував. Проте, просив зменшити розмір альтернативного запобіжного заходу, а саме застави, оскільки такий є надмірним для обвинуваченого.

Обвинувачений в судовому засідання проти клопотання прокурора категорично заперечував.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до переконання про необхідність задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Постановою прокурора 01.03.2022 на підставі вимог ст. 615 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, тобто до 29.03.2022.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 23 березня 2022 року вказаний запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 був продовжений строком на 60 діб, тобто до 22 травня 2022 року, а також ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2022 - продовжений строком ще на 60 діб, тобто до 19 липня 2022 року.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, на які посилається сторона обвинувачення, а саме:

-даними протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_1 , який вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, дав показання по суті підозри;

-даними протоколу огляду електронних почтових скриньок, якими користується ОСОБА_1 ;

-даними протоколів обшуків, під час яких, вилучені предмети та речі, які вказують про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення;

-даними протоколів допиту свідків, які підтверджують факти надання ОСОБА_1 іноземній державі та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України;

- даними протоколу огляду руху коштів по банківському картковому рахунку, яким постійно користувався ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом положень Глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами ст. 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (12) - (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).

Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Враховуючи неможливість до спливу строку обраного раніше (продовженого) обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеними нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Суд також погоджується з позицією сторони обвинувачення, що певні ризики, які були встановлені на момент обрання запобіжного заходу, продовжують існування і на момент розгляду цього клопотання. Так, на думку суду обвинувачений ОСОБА_1 може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Про існування вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за які законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_1 має стійкі зв`язки з представникам спецслужб РФ, які на теперішній час вчинюють особливо тяжкі злочини та військові операції на території України, що дає підстави вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що обвинувачений ОСОБА_1 має можливість виїхати до тимчасово окупованих території України, де буде переховуватись від суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Про існування вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_1 , як співробітник правоохоронного органу спеціального призначення, обізнаний з формами та методами слідчої та оперативно-розшукової діяльності, має зв`язки з представниками правоохоронних органів, які за його вказівками можуть здійснювати протиправний вплив на свідків, які на цей час в судовому засіданні не допитані, з метою можливого викривлення ними фактів у показах, наданих під час проведення допитів під час досудового розслідування, в тому числі особи, які надавали ОСОБА_1 відомості в оборонній сфері;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про існування вказаного ризику свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_1 , будучи колишнім працівником СБ України, маючи стійкі зв`язки з представникам спецслужб РФ, може повідомити про факти виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, щоб в подальшому перешкоджати судовому розгляду, шляхом незаконно впливу на учасників судового розгляду;

-може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Про існування вказаного ризику свідчить те, що метою вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення є надання представникам спецслужб РФ допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, та встановлено, що ОСОБА_1 для представників спецслужб РФ планував продовжити надання таємної та службової інформації в оборонній сфері, за що отримав від останніх грошові кошти, однак, на теперішній час передання інформації не відбулося, тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 , розуміючи, що представники спецслужб РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, та вчинить інші протиправні дії, які необхідні для передання представникам спецслужб РФ вказаної інформації, або ж взагалі перехід на бік ворога.

Сукупність наведених ризиків свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_1 , більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з дня проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

В рішенні ЄСПЛ «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010, Європейський суд з прав людини зазначив, що «суд вважав, що при тлумаченні вимог п.3 ст.5 Конвенції повинні враховуватись сучасні реалії. Як вимагається більш високий рівень стандартів в області захисту прав людини, так відповідно і неминуче вимагається більша жорсткість при оцінці правопорушень, вчинених стосовно основних цінностей демократичного суспільства. Враховуючи виключний характер справи, не дивно, що судові органи співвіднесли суму застави з рівнем можливої відповідальності для гарантії того, щоб винні особи не намагались уникнути правосуддя і не порушували запобіжний захід. Не було ніякої впевненості в тому, що розмір застави, застосований тільки з врахуванням майнового стану заявника, буде достатнім для забезпечення його явки в суд».

На підставі вищевикладеного, та того факту що Указом Президента №64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який був продовжений, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слід визначити обвинуваченому заставу в розмірі 4031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 000 911 гривень, оскільки саме така застава, на думку суду, буде достатньою для того, щоб забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов`язків.

Також, судом враховується, що кримінальне правопорушення, в якому обґрунтовано обвинувачується ОСОБА_1 віднесене кримінальним законом до категорії особливо тяжких злочинів, несе високу суспільну небезпеку та негативні наслідки для громадянського суспільства, а також можливість настання ризиків, пов`язаних із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Тому, розмір застави визначається судом у максимально визначеному кримінальним законом розмірі.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов`язки обвинуваченому у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеної цією ухвалою застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 194, 199, 331, 369 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 18 серпня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу, в розмірі 4031 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 10 000 911 грн., та у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Кропивницький, Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками сторони обвинувачення в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко