Постанова № 104858233, 15.04.2022, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1089/20

Провадження № 2-а/375/2/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2022 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі :

головуючої судді Чорненької О.І.

при секретарі судового засідання Киричок В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Рокитне, в порядку спрощеного позовного провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з положенням частини 4 статті 229 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП № 630795 від 13.08.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Рокитнянського районного суду Київської області із позовом про скасування постанови серії ДП № 630795 від 13.08.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення правил дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за частиною 1 статті 122 КУпАП, винесеної інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Коваленком П.С.

Свої вимоги про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, позивач обґрунтовує тим, що відповідач незаконно виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки він рухався по невідомій йому дорозі а погодні умови ускладнювали видимість дорожніх знаків, а саме засліплення сонячним сяйвом, які знаходились по напрямку руху позивача, а тому він був невзмозі помітити дорожній знак 5.16 завчасно.

Однак, ним не було здійснено проїзд по смузі прямо, що передбачує поворот праворуч. Помітивши дорожній знак 5.16 він здійснив гальмування та почав перелаштовуватись у відповідну смугу для подальшого руху прямо. В цей момент інспектором йому було подано жест рукою про зупинку. Вважає, що такі дії відповідача були вмотивовані тим, що йому не було куди рухатись окрім як прямо.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відовідальності не містить доказів його вини та порушує його право на презумцію невинуватості.

За таких обставин позивач не погоджується з притягненням його до адміністративної відповідальності, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог КУпАП, тому просить її скасувати а провадження відносно нього закрити.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що позов не визнає та просить у його задоволенні відмовити.

Свою позицію обгрунтував тим, що позивачем дійсно було допущено порушення правил дорожнього рух, яке було належним чинорм зафіксоване. Інспектор, притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності діяв у межах чинного законодавства та своїх службових повноважень.

Вважає доводи позивача про незаконність складеної постанови хибними, а позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Просить долучити до матеріалів справи оптичний дист із записом факту невиконання позивачем вимог доронього знаку 5.16 (напрямок руху по смугах) як доказ порушення правил дорожнього руху.

Позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач наголошує на тому, що відповідач не надав суду жодних доказів, які були витребувані судом. Також відповідачем не надано суду жодних доказів вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Вважає, що відзив відповідача на позовну заяву є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 22 березня 2021 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

11 травня 2021 року до суду надійшла заява від представника відповідача - начальника сектору правового забезпечення управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції Василенко Юлії Григорівни, про залишення позовної заяви без розгляду.

Свою заяву представник відповідача обгрунтовує тим, що позивач звернувся до суду із вище вказаною позовною заявою, яка оформлена не у повній відповідності до вимог адміністративно-процесуального законодавства, зокрема до позовної заяви не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до вимог п. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

З огляду на викладене, ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 07 липня 2021 року позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано час для усунення недоліків, зокрема сплати судового збору та надання до суду оригіналу документу, що підтверджує його сплату.

Упродовж наданого судом строку для усунення недоліків позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір та надано до суду оригінал квитанції про його сплату.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд відповідно до вимог ст. 286 КАС України.

Зазначену ухвалу поштовим зв`язком скеровано сторонам у справі. Відповідачеві разом з ухвалою, направлено копію позовної заяви разом з доданими до неї документами.

Відповідач, упродовж визначеного законом строку, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає та просить суд у його задоволенні відмовити.

Разом з тим, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання свого представника не направив. Однак, у відзиві на позов зазначено про розгляд справи у відсутності представника Головного управління.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Натомість через канцелярію суду подав клопотання про розгляд позову у його відсутності.

Крім того, позивачем при поданні позовної заяви було заявлено клопотання про витребування у відповідача доказів, зокрема тих, які зазначені у постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності та доводять вчиненння ним адміністративного правопорушення.

Зазначене клопотання позивача було задоволено та зобов`язано відповідача надати зазначені у оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності докази вчинення та фіксації адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч.4 ст.229 КАС України.

Обставини справи встановлені судом

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Із матеріалів справи вбачається, що інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Коваленком П.С. 13 серпня 2020 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП №630795.

Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 стало те, що останній 13.08.2020 о 17 годині 01 хвилині керуючи автомобілем RANGE ROVER.н.з. НОМЕР_1 в м. Маріуполі Донецької області по шосе Запорізькому БГ ЗС 008, порушив вимогу дорожнього знаку 5.16 "напрям руху по смугах", а саме зі смуги, яка вказує рух праворуч, здійснив рух прямо, чим порушив пункт 8.4 "г" Правил дорожнього руху.

Зазначений факт став підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 8.4 "г" ПДР України дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: г) наказові знаки. Показують обов`язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.

Частиною 1 статті 122 КУпАП ( в редакції станом на 13.08.2020) передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11. 2015 за № 1395 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, електронними доказами.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Саме відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР відповідними доказами.

Відповідно до частини 2, 3 статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як убачається із матеріалів справи представником відповідача надано докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме до відзиву на позовну заяву долучено фото таблицю. Відповідно до якої на обочині траси, якою рухався позивач встановлено знак 5.16, видимість якого нічим не обмежується.

Також представником долучено оптичний диск із записом камери відеоспостереження, яка встановлена на трасі. На записі зафіксовано момент руху автомобіля позивача по смузі, з якої здійснюється поворот направо. Жодних спроб позивача перелаштуватись у смугу руху прямо, відеозаписом не зафіксовано. Більш того, відеозаписом зафіксовано перелаштування автомобіля позивача зі смуги руху прямо у смугу руху праворуч на досить невеликій відстані від перехрестя.

Відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення а саме, порушення вимог пункту 8.4. "г" Правил дорожнього руху, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ДП №630795 від 13.08.2020, наданими відповідачем з відзивом на позов фототаблицею та відеозаписом.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП є доведеним, а дії інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, сержантом поліції Коваленком П.С., який є особою, уповноваженою на розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 , щодо складення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є правомірними, адже відповідач дотримався вимог статті 280 КУпАП щодо обов`язку з`ясувати обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, отже у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

З огляду на положення ст.ст.122, 245, 280 КУпАП особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАПє протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати щодо сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 9, 16, 77, 122, 132, 134, 139, 229, 241-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 293 КУпАП, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13 серпня 2020 серії ДП №630795 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2022 року.

Повне наіменування сторін

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. моб. НОМЕР_3 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, зареєстрованого за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Макара Мазая, 16.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА