Рішення № 104854365, 08.06.2022, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Дата ухвалення
08.06.2022
Номер справи
210/4222/21
Номер документу
104854365
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4222/21

Провадження № 2/210/211/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 червня 2022 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Перог Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в заліі суду в м. Кривий Ріг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У серпні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду з позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позичальник ОСОБА_4 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 19.05.2011 року, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.orivatbank.ua: або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком).

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невстановленому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг».

ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на тe, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком: Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Позичальник, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому Позивач звернувся з позовом до спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Ураховуючи викладене, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь заборгованість за кредитним договором станом на дату смерті позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 6471,65 та судові витрати.

Ухвалою суду провадження у справі в частині позовних вимог Акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місце проживання (перебування).

Відповідачем ОСОБА_2 надано відзивна позовнузаяву,в якомузазначила,що Відтак,доводи позивачапро укладенняміж нимта ОСОБА_4 кредитного договоруне відповідаютьдійсності,адже,позивач недоводить обставинущодо підписання ОСОБА_4 кредитного договоруу форміУмов таПравил наданнябанківських послуг.За приписамист.257ЦКУ,загальна позовнадавність встановлюєтьсятривалістю утри роки.Згідно ч.ч.З,4ст.267ЦКУ,позовна давністьзастосовується судомлише зазаявою сторониу спорі,зробленою довинесення нимрішення.Сплив позовноїдавності,про застосуванняякої заявленостороною успорі,є підставоюдля відмовиу позові.У зв`язкузі спливомстроку давності,встановленого законом,а неУмовами таПравилами,позовні вимогине можутьбути задоволеннісудом. Однак, позивачем не надано банківську виписку з рахунку ОСОБА_4 із зазначенням його номеру. Надані позивачем розрахунки боргу без зазначення номеру банківського рахунку, в розумінні вимог ст. 77 ЦПК України, не є належними доказами, адже, являють собою виключно не підтвердженні пояснення самого позивача щодо спірних обставин. Таким чином, вимоги позивача є недоведеними, оскільки не містять доказів використання ОСОБА_4 кредитного ліміту.

Представником позивачанадано відповідьна відзив,в якомузазначає,що Відповідачприйняв спадщину,до складуякої входять,у томучислі,кредитні зобов`язанняпомерлого Позичальника.Спадкування обов`язківвідбулося відповіднодо ч.3ст.1268ЦК України,так якВідповідач невідмовився відспадщини упередбачені цивільнимзаконодавством строки,а саме6місяців віддня відкриттяспадщини.При цьому,Позивач зазначає,що згідноіз ч.3ст.1296ЦК Українивідсутність свідоцтвапро правона спадщинуне позбавляєспадкоємця правана спадщину.08.06.2021року доспадкоємців Позичальникабуло направленолист-претензію,згідно якихПозивач пред`явивсвої вимоги,але ніякийдій небуло виконано. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 29.07.2021 року до спливу строку позовної давності. У зв`язку з цим, обставини, на які Відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності Позивачем дотримано при зверненні до суду. Тому, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 травня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.19).

До кредитного договору Банк додавВитяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті:https://privatbank.ua/ (а. с. 20-44).

Згідно Актового запису №85 від 30.01.2018 року, зареєстрованого Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, встановлено, що Позичальник ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.01.2018 року (а.с.104).

З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № б/н від 19.05.2011 року вбачається, що у ОСОБА_4 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 утворилась заборгованість у розмірі 6471,65 (а.с.11).

Відповідно до спадкової справи №122/2018 від 19.04.2018 року, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка надана завідувачем Третьої криворізької державної контори О.О. Ситнік, встановлено, що із заявами про прийняття спадщини або відмову від спадкових прав спадкоємці померлої не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а.с.101, 109).

Крім того, за відомостями Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Металургійної районної у місті ради, встановлено, що на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 зареєстровані такі особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 а також відповідач по справі ОСОБА_2 . Разом із тим, відповідач ОСОБА_3 знятий з місця реєстрації 23 листопада 2020 року у зв`язку із смертю (а.с.83).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 608 ЦК України, зобов`язання припиняється зі смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною другою статті 1220 ЦК України визначено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

При цьому необхідно враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.

За змістом статті 1218, частини 3 статті 1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя спадкодавця.

Отже, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед АТ КБ "ПриватБанк" на підставі статей 1281, 1282 ЦК України за борги спадкодавця мають його спадкоємці у межах вартості майна, одержаного у спадщину, а строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.

За змістом статті 1281 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

При визначенні правильності покладення обов`язку на відповідача як спадкоємця сплатити заборгованість за кредитним договором суд вважає, що ОСОБА_2 є належним відповідачем по справі, оскільки як вбачається з відомостей Відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Металургійної районної у місті ради, що остання була зареєстрована на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Щодо дотримання строків, передбачених для пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника, суд зазначає наступне.

Як встановлено з Актового запису №85 від 30.01.2018 року, зареєстрованого Металургійним районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, встановлено, що Позичальник ОСОБА_4 померла , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 30.01.2018 року (а.с. 53).

Як вбачається з матеріалів справи, претензія кредитора направлена до Третьої криворізької державної нотаріальної контори 31 березня 2018 року, та отримана нотаріальною конторою 19 квітня 2018 року, у зв"язку із чим заведено спадкову справу (а.с. 99).

Вдруге, претензія до Третьої криворізької державної нотаріальної контори направлена 24 листопада 2020 року (а.с. 103).

Виходячи з вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_4 , мали право подати заяву про прийняття або відмову від спадщини у строк з 30.01.2018 року по 30.07.2018 рік.

Таким чином сплинув шестимісячний строк, встановлений для подання заяв про прийняття спадщини для спадкоємців відповідно до статті 1270 ЦК України, оскільки кінцевий строк для прийняття спадщини, враховуючи дату смерті боржника, становив 30 липня 2018 року.

Станом на 30 липня 2018 року (кінцевий строк для подання зави про прийняття спадщини) жоден із спадкоємців боржника не звернувся.

Як встановлено судом, відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, такими, що прийняли спадщину вважається ОСОБА_2 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявили про відмову від неї (а.с. 83).

Разом із тим, відповідач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Актового запису про смерть №1571 від 19 жовтня 2020 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Інгулецькому та Металургійному районах у місті Кривому Розі Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.138).

Позивач станом на 01 грудня 2018 року вже був обізнаний з тією обставиною, що за адресою проживання та реєстрації боржника ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , були зареєстровані на момент її смерті такі особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 а також відповідач по справі ОСОБА_2 (а.с. 49-52)

Відповідач ОСОБА_3 знятий з місця реєстрації 23 листопада 2020 року у зв`язку із смертю (а.с. 83).

24.11.2020 року та 02.06.2021 року до спадкоємців Позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Докази їх отримання відповідачем матеріали справи не містять.

Частиною 3 статті 1281 ЦК України встановлено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

За матеріалами справи встановлено, що позивач був повідомлений нотаріальною конторою, про те, що на підставі заяви банка відкрита спадкова справа, тому враховуючи, що строк для подання заяв про прийняття спадщини чи відмови від неї сплинув 30.07.2018 року, а також те, що банк був обізнаний, що відповідачі у справі зареєстровані разом з померлим боржником, станом на дату подання позову 04 серпня 2021 - сплинув шестимісячний строк пред"явлення вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку частини 3 статті 1268 ЦК України.

Згідно з частиною 4 статті 1281 ЦК України кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Щодо дійсного розміру вимог кредитора (перевки розрахунку заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини) суд зазначає наступне.

З наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №б/н від 19 травня 2011 року вбачається, що у ОСОБА_4 станом на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , утворилась заборгованістьу розмірі 6971,65 гривень, з яких: заборгованість за простроченим тілом кредиту 6971,65 гривень, (а.с.9-11).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як правило, застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ Приватанк).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

За змістомстатті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другоюстатті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, заява про відкриття поточного (карткового) рахунку, видачу кредитної платіжної картки та їх обслуговування №б/н, підписана між Позивачем та позичальником ОСОБА_4 19 травня 2011 року, та в подальшому відбувався перевипуск платіжної картки (а.с. 19).

Строк дії кредитних карток сплинув у лютому 2018 року та у травні 2019 року.

У заяві позичальника відсутні умови договору щодо права на одержання від позичальника відсотків за користування кредитом та встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

ОСОБА_4 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Зазначена вище заява не містить відомостей про строк дії кредитного договору.

Відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів).

Разом з цим, банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за кредитом (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками, пенею і штрафами за несвоєчасну сплату кредиту.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, як невід`ємні частини спірного договору, які визначають пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першоїстатті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису померлого боржника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між померлим та позивачем 12 квітня 2011 року шляхом підписання заяви-анкети.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, яка відступила від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження №6-144цс14).

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_4 ПАТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другоюстатті 11 Закону №1023-ХІІпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлено, що позичальник ОСОБА_4 за життя користувалася кредитними коштами та сплачував кошти на погашення витрачених за карткою запозичених кредитних коштів.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись до суду з дійсним позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту спадкодавця ОСОБА_4 за кредитним договором б/н від 19 травня 2011 у розмірі 6971,65 грн.

З метою обґрунтування вимог своїх позовних вимог, банком було надано виписку по картковому рахунку, якою, згідно позиції банку, підтверджується факт отримання грошових коштів позичальником, їх користування та розмір такої заборгованості.

Надаючи оцінку, долученим банком, виписці по картковим рахункам позичальника, суд зауважує, що здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за тілом кредиту, з урахуванням усіх транзакцій по рахункам відповідача (три картки), вбачається, що сума витрачених (запозичених) позичальником ОСОБА_4 коштів до моменту смерті останньої не перевищює сплачених на погашення заборгованості коштів.

Так з наданих виписок судом встановлено, що позичальник регулярно здійснював погашення тіла кредиту, та окрім того, сплачував відсотки та комісію за користування каркою.

Тобто, кошти внесені позичальником, банк самостійно спрямовував на погашення заборгованості за тілом кредиту, нарахованих процентів та суми комісії за ведення рахунку та комісії згідно тарифів банку.

При цьому суд наголошує, що умови заяви б/н від 19 травня 2011 року, не містить інформації щодо погодження із позичальником підстав, порядку та розміру нарахування відсотків, а так само і комісії за використання кредитної картки, отже їх нарахування та автоматичне списання з банківського рахунку позичальника є безпідставним та незаконним.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку, приходить до висновку, що банком не доведено наявність заборгованості, та вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи не містять доказів надання позичальнику коштів в розміру, визначеним умовами договору, оскільки єдиним первинним банківським документом, долученим до матеріалів справи, є саме виписка по картковому рахунку, яка не містить відомостей про зарахування вищевказаної суми на банківський рахунок позичальника.

За викладених обставин, з урахуванням вищенаведених положень законодавства України, враховуючи недоведеність обґрунтованості вимог кредитора боржника, суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом спадкодавця, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України сплачений судовий збір у зв`язку з відмовою у позові позивачу не відшкодовується.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 608, 1218, 1219, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 11-13, 19, 259, 263, 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимогиАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВАКОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 простягнення боргукредитором спадкодавця залишити без задоволення.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 08 червня 2022 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул.. Грушевського б. 1Д, (ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_2 );

- відповідач: ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 );

Суддя: О. В. Чайкіна

Часті запитання

Який тип судового документу № 104854365 ?

Документ № 104854365 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 104854365 ?

Дата ухвалення - 08.06.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 104854365 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 104854365 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 104854365, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Судове рішення № 104854365, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 08.06.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 104854365 відноситься до справи № 210/4222/21

Це рішення відноситься до справи № 210/4222/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 104854364
Наступний документ : 104854368