Рішення № 104852788, 09.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10352/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

судді - Братичак У.В.,

судді - Кравціва О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Гулій М.Р.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Заяць Б.Р., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові про визнання протиправними і скасування приписів та їх зупинення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові (далі - ІДАБК у м. Львові, відповідач) з такими вимогами:

- скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що виданий ОСОБА_1 та винесений 31.05.2021 Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові;

- скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що виданий ОСОБА_1 та винесений 31.05.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові;

- зупинити дію припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що виданий ОСОБА_1 та винесений 31.05.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, у порядку забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 150 КАС.

- зупинити дію припису, про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що виданий ОСОБА_1 та внесений 31.05.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, порядку забезпечення адміністративного позову, відповідно до ст. 150 КАС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.05.2021 ІДАБК у м. Львові було складено акт перевірки від 31.05.2021 №309-пп. На підставі вказаного акту відповідачем винесено припис від 31.05.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис від 31.05.2021 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Крім того, 31.05.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення. 10.06.2021 ІДАБК у м. Львові винесено постанову №67-а про закриття справи про адміністративне правопорушення. Позивач зазначає, що у своєму приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 здійснила саме перепланування, а не реконструкцію, що підтверджується рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2020 у справі №463/5726/20. Позивач зазначає, що нею встановлено двері на місці віконного отвору, що відноситься до елементів перепланування. Реконструкції у вказаному приміщенні не здійснювалось. Позивач вважає припис ІДАБК у м. Львові від 31.05.2022 про зупинення підготовчих та будівельних робіт абсурдним, оскільки на момент складання акту, перепланування було завершено, а будівельні роботи, що визначені в Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджених постановою КМ України від 13.04.2011 №466, у вказаному приміщенні не проводились. Також позивач зазначає, що одночасна видача припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та припису про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт законодавством не передбачена. За таких обставин просила позовні вимоги задовольнити повністю.

19.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №60357). Відповідач вважає позов безпідставним та необґрунтованим з огляду на таке. Відповідач зазначає, що посадові особи Інспекції при здійсненні заходу державного архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_3, діяли відповідно до чинного законодавства та у межах наданих повноважень, тому здійснена перевірка є законною та такою, що відповідає процедурі. Щодо порядку проведення перевірки, то відповідач зазначив, що Порядком №553 не передбачено обов`язку повідомлення Інспекцією суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки. Тому думка позивача про попереднє повідомлення про позапланову перевірку є хибною. Відповідач зазначає, що з метою перевірки вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, на підставі наказу (розпорядження) Інспекції 18.05.2021 №309-п та листа ЛКП «Рясне-402» від 18.05.2021 №2-8274-006, видано направлення для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 №309-пп. Строк проведення перевірки: 18.05.2021-31.05.2021. Вищевказаним листом чітко вказано суб`єкта містобудування, що вчинив правопорушення, а саме гр. ОСОБА_1 , а також зазначено про самовільне встановлення сходів та влаштування дверного прорізу на місці віконного прорізу на капітальній стіні нежитлового приміщення АДРЕСА_3 . Вказує, що позивач була присутня під час перевірки, ознайомлювалася з направленням, де безпосередньо вказано строк перевірки та підставу перевірки. За результатами вказаної перевірки складено акт від 31.05.2021 №309-пп. Під час проведення перевірки з виїздом на місцезнаходження об`єкта, встановлено, що гр. ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення шляхом влаштування дверного прорізу на місці віконного без відповідних дозвільних документів та без отримання вихідних даних для проектування. Клас наслідків об`єкта - СС2. Також відповідач вказує, що Законом «Про регулювання містобудівної діяльності» не встановлено обмеження щодо видачі відразу обох приписів. Відповідач вважає, що оскарження приписів без поважних причин свідчить про небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво усувати його наслідки. Відповідач вважає хибною думку позивача, що винесення постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 10.06.2021 №67-а є підставою для скасування приписів ІДАБК у м. Львові. Щодо факту заперечення вчинення позивачем правопорушення, то під час проведення перевірки Інспекцією зафіксовано проведення виконання позивачем гр. ОСОБА_1 саме будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення, які здійснені із втручанням у несучі конструкції та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» потребують отримання у відповідного органу архітектурно-будівельного контролю дозвільних документів. Однак, всупереч чинному законодавству, вказаного позивачем не було здійснено. Наведені обставини підтверджуються рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2020 у справі №463/5726/20, яким позовну заяву ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи ЛКП «Рясне-402», про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без задоволення. Дане рішення набрало законної сили. Також відповідач зазначив, що позивачем здійснено будівельні роботи шляхом втручання у зовнішню стіну дев`ятиповерхового будинку, яка приймає на себе навантаження від перекриття і даху будинку та передає її фундаменту, тобто несучою, а тому влаштування у такій на місці віконного отвору, що безсумнівно, потребує дозвільного документа. Відтак, відповідач вважає, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2022 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.05.2021 є правомірними та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 01.09.2021 заяву ОСОБА_2 про відвід судді Львівського окружного адміністративного суду Потабенко В.А. визнано необґрунтованою.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Качур Р.П. у задоволенні заяви позивача про відвід судді Потабенко В.А. в справі №380/10352/21 відмовлено.

05.11.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. №11289ел.) Позивач стверджує, що реконструкція у приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не здійснювалась. Жодних доказів щодо здійснення реконструкції відповідачем не надано. У приміщенні здійснено лише перепланування. Незрозумілим для позивача є визначення відповідачем класу наслідків - СС2. Додані відповідачем фото зсередини приміщення підтверджують те, що перепланування завершено ще до перевірки ІДАБК у м. Львові.

Ухвалою суду від 20.07.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №380/10352/21 за позовом ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними і скасування приписів, їх зупинення відмовлено.

Ухвалою суду від 15.12.2021 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №380/10352/21 за позовом ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними і скасування приписів, їх зупинення відмовлено.

Ухвалою суду від 24.01.2022 заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними і скасування приписів, їх зупинення повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою суду від 28.01.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №380/10352/21 за позовом ОСОБА_1 до ІДАБК у м. Львові про визнання протиправними і скасування приписів, їх зупинення відмовлено.

17.02.2022 позивачем подано додаткові пояснення з додатковими доказами (вх. №2559 ел.). Позивач наведено аналогічні пояснення викладені у поясненнях від 05.11.2021. Також позивач просила здійснювати колегіальний розгляд цієї справи задля збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду.

21.02.2022 позивачем додатково подано клопотання про колегіальний розгляд справи (вх. .№16057).

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 задоволено клопотання позивача про колегіальний розгляд справи.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 21.02.2022, до складу колегії призначено суддів Братичак Уляну Володимирівну та Кравціва Олега Романовича .

31.05.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. №38056). Відповідач зазначає, що будівельні роботи, які передбачають втручання в несучі конструкції, потребують отримання дозволу. Вказує, що у даній справі позивачем здійснено влаштування дверного прорізу на місці віконного за адресою: АДРЕСА_3, яке проведено позивачем, шляхом втручання у зовнішню стіну дев`ятиповерхового будинку, яка без сумніву приймає на себе навантаження від перекриття і даху будинку та передає її фундаменту, тобто є несучою, а тому влаштування у такій на місці віконного отвору - дверного, потребувало отримання відповідного дозволу. У даному випадку, клас наслідків об`єкта - СС2. Оскільки будівельні роботи з реконструкції житлового будинку передбачають у втручання у несучі та огороджувальні конструкції будинку, то позивачу необхідно отримати дозвіл на виконання будівельних робіт, а тому, винесені відповідачем приписи є законними та обґрунтованими. Під час проведеної позапланової перевірки в період з 18.05.2021 по 31.05.2021 здійснено фотофіксацію. З матеріалів даної фотофіксації чітко видно вибиття дверей у будинку, а це є, зокрема, втручання в несучі та огороджувальні конструкції та здійснення будівельних робіт. Отже, влаштування дверного отвору замість віконного отвору потребує відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» отримання дозволу на виконання будівельних робіт у відповідному органі державно архітектурно-будівельного контролю. Також відповідач наголосив, що припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.05.2021 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021 не є притягненням до адміністративної відповідальності. Відповідач вважає, що позивачу правомірно винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.05.2021. На виконання вимог припису про зупинення виконання будівельних робіт від 31.05.2021 позивачу необхідно зупинити проведення за адресою: АДРЕСА_3, будь-яких будівельних робіт. А на виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021, Інспекцією зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, а саме привести об`єкт у відповідність до вимог містобудівного законодавства або отримати дозвільні документи, як це стверджено рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2020 у справі №463/5726/20 або привести вищевказаний об`єкт до попереднього стану, який існував до виконання позивачем будівельних робіт.

Протокольною ухвалою суду від 21.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 є власником приміщення № 2 (квартира АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.04.2019, індексний номер: 164288320.

Згідно наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 27.06.2019 №320 «Про надання дозволу громадянам та організаціям на використання власних квартир як нежитлових» дозволено використання власних квартир як нежитлових, при умові заборони влаштування у приміщеннях цих квартир та будинку закладів грального бізнесу.

Зокрема, п. 1.6 вказаного наказу ОСОБА_1 надано право на використання власної квартири АДРЕСА_3 як нежитлового приміщення при умові заборони влаштування у приміщеннях цих квартир та будинку закладів грального бізнесу.

Після здійсненого перепланування та на підставі вищевказаного дозволу про можливість використовувати це приміщення як нежитлове, позивачем отримано новий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.11.2019, індексний номер: 190649850.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ЛКП «Рясне-402» Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради листом від 13.05.2021 №244 повідомлено в.о. начальника ІДБАК у м. Львові про те, що гр. ОСОБА_1 самовільно встановлено сходи та влаштовано дверний проріз на місці віконного прорізу у капітальній стіні нежитлового приміщення АДРЕСА_3 .

Наказом ІДАБК у м. Львові від 18.05.2021 3309-п «Про проведення позапланової перевірки» призначено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3», предмет перевірки: дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі цього наказу, в.о. начальника ІДАБК у м. Львові видано направлення для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 №309-пп, яким доручено заступнику начальника відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавому Василю Миколайовичу здійснити позапланову перевірку на об`єкті «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3». Строк дії направлення: з 18.05.2021 до 31.05.2021.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності складено акт від 31.05.2021 №309-пп, в якому зафіксовано порушення п. 3, ч. 1, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме під час проведення перевірки з виїздом на місцезнаходження об`єкта встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення шляхом влаштування дверного прорізу на місці віконного без відповідних дозвільних документів та без отримання вихідних даних для проектування.

Заступником начальника відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавим Василем Миколайовичем видано позивачу припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.05.2021 з вимогою з моменту отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_3» до усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, заступником начальника відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Літавим Василем Миколайовичем видано позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021 з вимогою у 2-ох місячний термін з дня отримання даного припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Вважаючи вказані приписи від 31.05.2021 року протиправними, позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ .

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної, діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок № 698) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 2 якого передбачалося, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 4 ст. 41-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону;

Підпунктом 6 п. 5 Порядку № 698 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право:

1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 було затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 5 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку №553).

За правилами п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Частиною 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

Аналогічні положення містить і п. 11 Порядку №553.

Крім того, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки (п. 10 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , підп. 11 п. 11 Порядку №533).

У свою чергу, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку №533).

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку №533).

Відповідно до п. 16 цього Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з п. 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 18 Порядку №553 передбачено, що керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (п. 19 Порядку №553).

З аналізу наведених вище норм слідує, що на законодавчому рівні встановлено алгоритм дій щодо проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. При цьому в акті фіксуються порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності у разі їх виявлення. На підставі акту складаються обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також відповідні протоколи, які у встановлений Порядком №533 строк подаються для винесення постанови про накладення штрафу.

Позивач заперечує щодо повідомлення її про проведення позапланової перевірки.

Однак, суд зазначає, що суб`єкт містобудування, повідомлений про проведення перевірки, самостійно вирішує питання про свою присутність під час перевірки. Законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення. Умова, з якою пов`язується початок проведення перевірки, визначена пунктом 7 Порядку №533. Так під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено, що позивачем зроблено відмітку про те, що з направленням для проведення позапланового заходу від 18.05.2021 ознайомлена, про свідчить підпис позивача.

Відтак, позивач була присутньою під час перевірки, адже ознайомлена з направленням, у якому безпосередньо вказано строк перевірки та її підстава.

Аналогічні висновки з приводу застосування норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 533 у подібних правовідносинах містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 813/578/17, від 15.01.2020 у справі № 818/1617/16, від 20.05.2020 у справі № 813/3463/16.

Суд вважає, що оскільки посадова особа відповідача мала доступ до об`єкта перевірки, що було б неможливим без відома позивача, та під час проведення перевірки зроблено фотофіксацію цього об`єкта (ззовні та всередині), то слід дійти висновку, що позивач була повідомлена про проведення перевірки. Бути присутнім під час перевірки є правом, а не обов`язком суб`єкта містобудування.

Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідачем вчинялись будь - які перешкоди для присутності позивача або уповноваженої ним особи під час її проведення.

Пунктом 21 Порядку №553 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В акті перевірки та приписах від 31.05.2021 вказано про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання /фізичною особою або уповноваженою ними особами, іншими особами цього акта «в останній день перевірки для підписання та отримання не з`явилась». Примірник акта та приписів надіслано поштою, що підтверджується супровідним листом від 01.06.2021 №0006-вих-46031 та отримано позивачем згідно відстеження поштового відправлення №7904102782323.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач не була позбавлена права на захист під час проведення позапланового заходу державного контролю та реалізація її прав, визначених Порядком №553, залежала виключно від неї.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 №1.380.2019.006498 зазначено, що ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. У будь-якому випадку наявність суто формальних порушень при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб`єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не може слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому.

У свою чергу, підставою для прийняття оскаржуваних приписів від 31.05.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил стали висновки акта перевірки від 31.05.2021 №309-пп, тому для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

Відповідно до фактичних обставин, встановлених під час перевірки з виїздом на місцезнаходження об`єкта встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлового приміщення шляхом влаштування дверного прорізу на місці віконного без відповідних дозвільних документів та без отримання вихідних даних для проектування. Клас наслідків -СС2.

За висновками перевірки позивачем порушено вимоги п.3, ч. 1, ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Натомість позивач вважає, що у своєму приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 нею здійснено саме перепланування, а не реконструкцію. В той же час позивач не заперечує, що на місці віконного отвору нею встановлено двері і влаштовано сходи на вулицю Зазначає, що стіна під вікном є самонесучою, оскільки не несе навантаження від перекриття та верхніх поверхів. Тобто наголошує, що реконструкції у вказаному приміщенні не здійснювалось, а тому необхідність отримання дозволу (повідомлення) не може поширюватись на вказаний випадок.

З цього приводу суд зазначає таке.

За визначеннями, наведеними у п.п. 3.2, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (що затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 №163) будівництво - нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Порядок отримання дозвільних документів на проведення реконструкції визначається Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 11.03.2011 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт».

Відповідно до п. 2 Порядку №466 будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Частиною 2 ст. 26 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Пунктом 1 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пунктом 5 Порядку № 466 передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Частиною сьомою статті 34 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Кабінет Міністрів України 18.12.2018 затвердив відповідні зміни до Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що надають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію від 07.06.2017 № 406, зокрема, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно до листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 20.12.2010 N 22-22/3622/0/6-10, вказано, що згідно з уставленою практикою несучі конструкції - це будівельні конструкції, що становлять несучий остов (каркас) будинку або споруди, забезпечуючи їх надійність і довговічність. Несучі конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск ґрунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу.

Як встановлено судом і не заперечується самим позивачем, своїми діями ОСОБА_1 було здійснено втручання в несучі та огороджувальні конструкції, що проявилося у влаштуванні позивачем входу в приміщення з вікна першого поверху будівлі дев`ятиповерхового будинку, що свідчить саме про реконструкцію, а не планування.

Ці обставини встановлені позаплановою перевіркою з фіксуванням в акті перевірки та проведеною фотофіксацією приміщення. З фотографій, долученої до матеріалів справи, що є додатками до акта від 31.05.2021, чітко видно вибиття дверей у будинку, а стіна, у якій відбулось таке вибиття є зовнішньою та, відповідно, огороджувальною.

Отже, влаштування дверного отвору замість віконного отвору потребує, відповідно до вимог ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Більше того, наказом Департаменту архітектури і урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від № 84-2019 АЛВ від 07.11.2019 «Про затвердження громадянці ОСОБА_1 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції квартири АДРЕСА_3 під магазин промислових товарів із влаштуванням дверного прорізу на місці віконного отвору» (який долучений до справи самим позивачем) зобов`язано громадянку ОСОБА_1 у встановленому порядку отримати технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкту (п. 2.1 наказу); розробити робочий проект на реконструкцію у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт та провести його експертизу (п. 2.2.); звернутись в ІДАБК у м. Львові для отримання дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт (п. 2.32) та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (п. 2.3.2).

Таким чином, ОСОБА_1 достеменно знала про те, що влаштуванням дверного прорізу на місці віконного отвору є не переплануванням, а саме реконструкцією і така реконструкція вимагає отримання дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Щодо тверджень позивача про те, що незрозумілим є віднесення об`єкта перевірки до класу наслідків (відповідальності) СС2, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До складу комплексу (будови) можуть належати об`єкти, будівництво яких здійснюється за єдиною проектно-кошторисною документацією.

Усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки - СС1;

середні наслідки - СС2;

значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об`єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об`єкті, - 50 осіб;

рівень можливої небезпеки для здоров`я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об`єкті, - 100 осіб;

рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов`язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об`єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

пам`ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам`яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам`ятки);

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові будинки понад чотири поверхи;

об`єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти:

пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки";

житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

В даному випадку, виходячи з вищенаведених критеріїв, у суду відсутні підстави стверджувати, що об`єкт за адресою: АДРЕСА_3, не відноситься до об`єкту з класом наслідків СС2. Позивачем жодним чином не спростовано визначений відповідачем клас наслідків СС2 для її приміщення, адже втручання у зовнішню стіну дев`ятиповерхового будинку, безумовно може матиме наслідки, які не можуть бути віднесені до незначних наслідків (СС1).

Також судом взято до уваги, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2020 у справі №463/5726/20 залишено постанову в справі про адміністративне правопорушення №55 від 14.05.2020 без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2020 рішення Личаківського районного суду м. Львова від 24.09.2020 у справі № 463/5726/20 залишено без змін. У вказаній постанові, крім іншого, зазначено, що з постанови в справі про адміністративне правопорушення №55 від 14.05.2020, винесеної адміністративною комісією при ЛРА ЛМР вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51,00 грн. за те, що остання 26.03.2020 здійснила перепланування приміщення за адресою: АДРЕСА_3», із влаштуванням на місці віконного отвору дверного, що є порушенням ст. 150 КпАП України. Тому суд враховує, що при розгляді справи судом досліджувалась і надавалась оцінка доказів щодо того, що позивачем проведено перепланування не в середині квартири, а шляхом втручання у зовнішню стіну дев`ятиповерхового будинку, яка без сумніву приймає на себе навантаження від перекриттів і даху будинку і передає її фундаменту, тобто є несучою, а тому таке перепланування потребувало отримання відповідного дозволу.

Частинами 4, 5 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Преюдиційність вказаного рішення лише підтверджує те, що позивачем були вчинені дії, які вимагали одержання дозвільних документів.

І про це позивачу було достеменно відомо.

Окрім цього, позивачем неодноразово зазначалось, що винесеними відповідачем приписами від 31.05.2021 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, не конкретизовано, у який спосіб повинно здійснюватися усунення порушень.

На противагу такого твердження позивача судом встановлено, що ІДАБК у м. Львові листом від 24.06.2021 №0006-вих-54036 повідомляла позивача, що приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.05.2021 інспекцією зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, а саме привести об`єкт у відповідність до вимог містобудівного законодавства, а саме отримати дозвільні документи або привести вищевказаний об`єкт до попереднього стану, який існував до виконання будівельних робіт. Тобто на виконання вимог припису про зупинення виконання будівельних робіт від 31.05.2021 необхідно зупинити проведення за адресою: АДРЕСА_3 будь-яких будівельних робіт.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють. В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підсумовуючи зазначене вище, беручи до уваги кожен аргумент, наведений учасниками справи, суд приходить до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у сфері містобудівної діяльності, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 72-73, 77, 78, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.06.2022.

Головуючий суддя Потабенко В.А.

Суддя Братичак У.В.

Суддя Кравців О.Р.