Рішення № 104847700, 09.06.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2022 р. Cправа № 902/562/21

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича,

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (вул. Буслівська, 12, офіс, 167, м. Київ, 01014)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/562/21 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 01.07.2021.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву № б/н від 26.05.2021 (вх. № 01-48/48/21 від 31.05.2021) про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрований у реєстрі за № 1089.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2021 у задоволенні заяви Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 апеляційну скаргу Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича задоволено. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 02.06.2021 у справі №902/562/21 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким заяву Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення по виконавчому провадженню за №64940397 від 23.03.2021, відкритому на підставі виконавчого напису, вчиненого 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрованому у реєстрі за №1089.

01.07.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 30.06.2021 (вх. № 01-34/5961/21), в якому відповідач наводить заперечення щодо позовних вимог. Окремо, посилаючись на предмет та підстави позовних вимог, відповідач наполягав на тому, що даний спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва або Господарським судом Київської області та клопотав про направлення справи за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами судового засідання 01.07.2021 суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання від 01.07.2021 про відкладення розгляду клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю, продовження строку розгляду справи на 30 днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 25.06.2021.

13.08.2021 до адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 09.08.2021 (вх. № 01-34/6311/21 від 13.08.2021).

19.08.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.08.2021 (вх. № 01-34/7414/21) скріплені електронним цифровим підписом представника відповідача - адвоката Савінського К.В., в яких, окрім заперечень щодо предмета спору в даній справі, відповідач клопотав про направлення справи за належною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

25.08.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 18.08.2021 (вх. № 01-34/7476/21).

Ухвалою господарського суду від 25.08.2021 справу № 902/562/21 за позовом Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "СДГС ТРЕЙДИНГ") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

Не погоджуючись з прийнятою судом ухвалою, Фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2021 апеляційну скаргу Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021в справі №902/562/21 задоволено, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 25.08.2021 в справі №902/562/21 скасовано, справу направлено до Господарського суду Вінницької області для розгляду.

02.11.2021 до Господарського суду Вінницької області надійшли матеріали справи № 902/562/21.

Ухвалою господарського суду від 08.11.2021 підготовче засідання у справі призначено на 07.12.2021.

06.12.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 03.12.2021 (вх. № 01-34/10771/21) скріплене електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката В. Загороднього про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. матеріалів нотаріальної справи від 28.12.2020 по виконавчому напису № 1089 щодо виконання товарної аграрної розписки від 31.03.2020.

У визначену судом дату (07.12.2021) судове засідання у даній справі не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному, за закінченням якого ухвалою суду від 21.12.2021 підготовче засідання призначено на 03.02.2021, про що учасників справи повідомлено в порядку визначеному ст.ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України. Одночасно судом розглянуто клопотання позивача б/н від 03.12.2021 (вх. № 01-34/10771/21) про витребування доказів, за результатами чого в задоволенні клопотання відмовлено.

03.02.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 02.02.2022 (вх. №01-34/10771/21) скріплене електронним цифровим підписом представника позивача - адвоката Загороднього В.С. про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. письмову вимогу ТОВ "СДГС Трейдінг" про усунення порушення виконання зобов`язання Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та розрахунковий документ про надання послуг поштового зв`язку і опис складення, що підтверджують надіслання Фермерському господарству Токарчука Володимира Мефодійовича матеріалів нотаріальної справи від 28.12.2020 по виконавчому напису № 1089 щодо виконання товарної аграрної розписки від 31.03.2020.

Ухвалою господарського суду від 03.02.2022, серед іншого, було відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, клопотання позивача б/н від 02.02.2022 про витребування доказів залишено без розгляду, підготовче засідання відкладено на 01.03.2022.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.02.2022 у справі № 902/562/21 - без змін.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2022 підготовче засідання відкладено на 07.04.2022.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2022 відкладено підготовче засідання на 17.05.2022.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 07.06.2022, про що 17.05.2022 постановлено відповідну ухвалу.

При розгляді справи 07.06.2022 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 09.06.2022, про що 07.06.2022 постановлено ухвалу у протокольній формі.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи представники сторін повідомлені під розписку в засіданні 07.06.2022.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів для повідомлення учасників час та місце судового слухання.

З урахуванням неявки представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якою передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 09.06.2022 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Обґрунтовуючи позовні вимоги Фермерське господарство Токарчука Володимира Мифодійовича зазначає, що 31.03.2020 Фермерське господарство Токарчука Володимира Мифодійовича та Товариство з обмеженою відповідальністю «СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК» підписали товарну аграрну розписку в забезпечення виконання Боржником зобов`язання перед Кредитором за договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року №20/03-24 від 31.03.2020.

28.12.2020 приватний нотаріус Огороднік Ж. А. вчинив виконавчий напис № 1089 щодо виконання товарної аграрної розписки від 31.03.2020, на примусове виконання якого 23.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. відкрито виконавче провадження № 64940397.

Позивач наголошує на положеннях ст. 88 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованість або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Тоді як вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріусом не перевірено виконання фермерським господарством зобов`язань за Договором №20/03-24 від 31.03.2020, позаяк не встановлено поставки 57,76 тонн та 35,54 тонн кукурудзи, що підтверджується накладними № 66 від 31.10.2020, № 77 від 06.11.2020 та додатковими угодами № 1 від 31.10.2020, № 2 від 06.11.2020.

Тому позивач вважає, що вимоги по розміру невиконаної частини розписки не є безспірними.

Окрім того позивач наголошує на порушенні нотаріусом положень ст. 12 Закону України «Про аграрні розписки», оскільки внесено в оскаржуваний виконавчий напис вимоги двох аграрних розписок Товарної та Фінансової, при тому, що позивачем видавалась виключно товарна аграрна розписки, яка передбачала забезпечення виконання зобов`язань поставкою товару (кукурудзи), а не перерахування грошових коштів на рахунок Кредитора.

Крім того позивач вказує, що визначені та нараховані штрафні санкції не підпадають під правове регулювання Закону України «Про аграрні розписки», а є видами відповідальності, що встановлюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Позивач стверджує, що відповідачем не надсилалась письмова вимога про усунення порушення виконання зобов`язання. Дана обставина нотаріусом не перевірена, що свідчить про порушення положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»№1172 від 29.06.1999.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень останнього зводиться до наступного.

Позивач заявляє, що ним було здійснено поставку 57,76 тонн та 35,54 тонн кукурудзи, на підтвердження чого надає додаткові угоди № 1 та № 2 та видаткові накладні № 66 та № 77.

Проте, додані по позовної заяви додаткові угоди та видаткові накладні не підписані жодною стороною, як позивачем, так і відповідачем, а відтак не є належними та допустимими відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, видаткові накладні, які додає позивач, взагалі не містять жодного посилання на договір № 20/03-24 від 31.03.2020, стосовного якого здійснювався оспорюваний Виконавчий напис.

За доводами відповідача, навіть часткова поставка продукції за відповідним договором з боку позивача не може мати наслідком відсутність безспірності вимог, як стверджує позивач.

Так, пункт 6 Аграрної розписки встановлює, що в забезпечення виконання зобов`язань за цією Розпискою Боржник передає в заставу Кредитору кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року в кількості 2 000 (дві тисячі) тонн (надалі - "Майбутній врожай"), що буде вирощена ним на земельних ділянках у межах Теплицької сільської ради, Теплицького району Вінницької області .

Згідно з пунктом 7 Аграрної розписки, у разі недостатності майна Боржника для повного виконання зобов`язань за Розпискою в 2020 році вважається переданим в заставу для забезпечення зобов`язань за цією Розпискою майбутній врожай інших сільськогосподарських культур, які вирощуються або будуть вирощуватися в майбутньому на земельних ділянках, зазначених в п. 6 цієї Розписки, а також вся сільськогосподарська продукція Боржника до повного виконання зобов`язань за Розпискою. У випадку відсутності в натурі Предмета застави, що має бути переданий Кредитору, Кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна Боржника.

При цьому, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові №569/8884/17 від 14.08.2019, відповідач стверджує, що наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. Відповідач для вчинення Виконавчого напису подав приватному нотаріусу Аграрну розписку без відмітки про її виконання, а також без відмітки про її часткове виконання, що вже підтверджує безспірність вимог відповідача.

Не погоджується відповідач з твердженням позивача, що законодавством не передбачено можливість виконання товарної агарної розписки шляхом стягнення іншого майна боржника. При цьому зазначає, що в даному спорі позивач (боржник) не виконав свого зобов`язання, які забезпеченні дією аграрної розписки та не поставив відповідачу (кредиторові) продукцію у визначений строк. У зв`язку з цим кредитор обрав право одержати в першу чергу задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції в порядку примусового виконання зобов`язання боржника за аграрною розпискою.

Вказані правовідносини є предметом регулювання спеціально законодавства, а саме Закону України про «Про аграрні розписки», частина 3 статті 13 якого прямо передбачає, що у разі відсутності в натурі предмета застави, що має бути переданий кредитору за аграрною розпискою, кредитор за аграрною розпискою має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна боржника.

Оспорюваний Виконавчий напис повністю повторює та відповідає вказаним положенням наведеної норми, та встановлює, що у разі відсутності в натурі кукурудзи в кількості 2 000 (дві тисячі) тон відповідач має право задовольнити вимоги за рахунок іншого майна боржника в межах заставної вартості предмету застави.

Крім того, положеннями пункту 7 аграрної розписки сторонами також було визначено вказаний порядок виконання товарної аграрної розписки та вказані положення агарної розписки залишаються дійсними та жодним чином не оспорювались позивачем.

Щодо доводів позивача про безпідставність нарахування штрафу та пені відповідач зазначає, що пунктом 20 агарної розписки, на якій вчинено оспорюваний Виконавчий напис передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цією агарною розпискою, Сторони несуть відповідальність відповідно до Основного договору, положень Розписки та законодавства України. Сторони також несуть відповідальність, встановлену у ст. 13 Закону України "Про аграрні розписки", із змістом якої вони ознайомлені, положення її Сторонам зрозумілі. Вказані положення агарної розписки дійсні та не оскаржені позивачем. Відповідно, через невиконання зобов`язання за Договором у встановлений строк (до 30 вересня 2020 року включно) позивачем, в силу п. 7.3, 7.4 Договору та п. 20 аграрної розписки, підлягають застосуванню до позивача господарські санкції.

У відповіді на відзив позивач заперечує доводи відповідача, посилаючись при цьому на наступне.

Відповідно до пункту 2 аграрної розписки та статті 12 Закону України «Про аграрні розписки» Боржник зобов`язаний здійснити поставку Товару (кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року) в кількості 2 000 тонн.

Пунктом 11 аграрної розписки погоджено, що Кредитор та Боржник за взаємною згодою оцінюють цю Розписку в 9 600 000,00 грн, виходячи з чого заставна вартість 1 тони кукурудзи становить 4 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 800,00 грн. З моменту збирання Боржником врожаю, вирощеного на земельних ділянках, вказаних в п. б аграрної розписки, але в будь-якому випадку не пізніше 30 листопада 2020 року, заставна вартість Предмету застави визначається в порядку, вказаному в п. п. 6, 7 Додатку № 1 до Основного договору.

Аграрною розпискою та договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 визначено заставну вартість в сумі в 9 600 000,00 грн.

Натомість нотаріусом звернуто стягнення на суму 13 753 440,00 грн.. Отже, сума визначена оскаржуваним Виконавчим написом не є безспірною, та не підтверджується належними і допустимим доказами.

Щодо застосування пені та штрафу, позивач наголошує, що відповідно до аграрної записки у нього перед відповідачем грошових зобов`язань не було. Тоді як положення ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначають, що пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідачем до відзиву не надано жодного належного доказу безспірності суми 13 753 440,00 грн. та розрахунку (довідки, тощо) щодо безспірності нарахованих пені та штрафу.

Крім того позивач стверджує, що визначені та нараховані штрафні санкції не підпадають під правове регулювання Закону України «Про аграрні розписки» а є видами відповідальності, що встановлюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Заперечує позивач і доводи відповідача про надіслання йому письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Відповідач, в свою чергу подав заперечення проти відповіді на відзив, де вказує, що у даному спорі відповідач не має першим доводити правильність своїх розрахунків чи факт надіслання вимоги. Навпаки, це позивач має доводити їхню неправильність за допомогою належних та допустимих доказів.

Помилковими вважає відповідач твердження позивача що сума визначена Виконавчим написом не є безспірною, оскільки сума стягнення за Виконавчим написом відрізняється від базової вартості продукції у розмірі 9 600 000,00 грн визначеної в Аграрній розписці.

Визначена у п. 11 Аграрної розписки загальна базова вартість Продукції в сумі 9 600 000,00 грн. використовувалась виключно для цілей визначення попередньої оплати. Це прямо встановлено у п. 3 Додатку № 1 до Договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020 (далі Додаток № 1). Пунктом 4 Додатку № 1 встановлено, що базова ціна за одиницю Продукції підлягає перегляду відповідно до п. 6 цього Додатку, а загальна базова вартість Продукції підлягає перерахунку на момент поставки Продукції.

Окрім того п. 11 аграрної розписки, на який посилається сам позивач, також прямо встановлює, що з моменту збирання Боржником врожаю, вирощеного на земельних ділянках, вказаних в п. 6 аграрної розписки, але в будь-якому випадку не пізніше 30.11.2020, заставна вартість предмета застави визначається в порядку, вказаному в п. п. 6, 7 Додатку № 1.

Пунктами 6, 7 Додатку № 1 встановлено, що остаточна ціна за одиницю Продукції визначається на дату поставки Продукції, але в будь-якому разі не пізніше 30.11.2020. Ця ціна підлягає перерахунку відповідно до формул визначених у Додатку № 1. Дата поставки Продукції була визначена у п. 10 Додатку № 1 - до 30.11.2020 включно.

Оскільки прострочення виконання зобов`язання виникло як раз після дати поставки (30.11.2020), то вартість Продукції, поставка якої було прострочена, і визначає вартість Продукції, що підлягає стягненню за аграрною розпискою, а також слугує базою для визначення розміру штрафних санкцій. Саме тому відповідач використовував для розрахунку заборгованості позивача як раз перераховану вартість Продукції на момент поставки (у розмірі 13 753 440,00 грн.) згідно п. п. 6, 7 Додатку № 1 від 19.03.2020.

Наполягає відповідач і на тому, що розмір заборгованості позивача за Виконавчим написом був визначений правильно, а подані останнім додані по позовної заяви видаткові накладні які не є належними та допустимими доказами відповідно до ст. ст. 76-77 ГПК України.

Крім того відповідач наголошує на "забезпечувальній" природі аграрної розписки. У п. 1 аграрної розписки зазначено, що вона видається Боржником в забезпечення виконання ним зобов`язання перед Кредитором за договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020. З огляду на цю забезпечувальну природу, часткове виконання зобов`язання позивачем не позбавляє відповідача права стягнути з позивача предмет застави у повному обсязі аби стимулювати позивача повністю виконати зобов`язання за аграрною розпискою.

Не погоджується відповідач з доводами позивача про те, що пеня та штраф не можуть застосовуватись за аграрною розпискою через те, що відсутнє грошове зобов`язання та такі види відповідальності не встановлені Законом України "Про аграрні розписки".

Те, що Закон України "Про аграрні розписки" не згадує про штраф і пеню, жодним чином не означає, що за порушення аграрної розписки не можуть запроваджуватись такі види відповідальності. Можливість сторін визначити господарсько-правову (і цивільно-правову відповідальність) у їхньому договорі базується на принципі свободи договору, закріпленому у ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Положення пунктів 7.3, 7.4 Основного договору закріплюють такі види відповідальності як пеня та штраф. Через невиконання позивачем зобов`язання за Аграрною розпискою у встановлений строк, в силу п. 7.3, 7.4 Основного договору та п. 20 аграрної розписки, включився механізм застосування до позивача господарських санкцій. Тому відповідач правомірно застосував їх до позивача у Виконавчому написі.

Доводи позивача про те, що штрафні санкції не можуть застосовуватися, оскільки право на їх стягнення не є безумовними, є помилковими на переконання відповідача, оскільки системне тлумачення положень законодавства та судової практики демонструє, що визнаватись безспірною може не лише чиста заборгованість, а й відповідальність боржника (а штраф і пеня є різновидами такої відповідальності). Можливість включити пеню та штрафи до сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, прямо передбачена підпунктом 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій. До того ж безспірність штрафних санкцій взагалі не підлягає перевірці нотаріусом під час вчинення виконавчого напису, якщо стягувач подав пакет документів згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Доводи позивача про те, що можливість задоволення вимог до позивача щодо стягнення за рахунок іншого майна боржника (за відсутності предмета застави) не була узгоджена в аграрній розписці, а також не відповідає п. 4 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, не відповідають дійсності, позаяк насправді така можливість була узгоджена Сторонами.

Так, пункт 7 Аграрної розписки прямо закріплює, що у випадку відсутності в натурі Предмета застави, що має бути переданий Кредитору, Кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна Боржника. Така можливість закріплена і в ч. 3 ст. 13 Закону України «Про аграрні розписки» .

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 31.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК» (змінено найменування на ТОВ «СДГС ТРЕЙДИНГ») (відповідач, за договором Покупець) та Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича (позивач, за договором Постачальник) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24. (надалі Основний договір)

Згідно з предметом Основного договору Постачальник зобов`язується поставити (продати) у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти (придбати) та оплатити на умовах цього Договору сільськогосподарську продукцію врожаю 2020 року (надалі - "Продукція") на умовах, що вказані в цьому Договорі та додатках до Договору. Асортимент, кількість, якість, ціна, умови та строки (термін) поставки продукції, місце прийому-передачі, строки оплати продукції, узгоджуються сторонами шляхом визначення їх у Додатках до Договору, які становлять його невід`ємну частину.

Пунктом 10 Додатку №1 до Основного договору визначено термін поставки Продукції за цим Договором - до 30 листопада 2020 року включно.

Відповідно до п. 6.2.5. Основного договору Постачальник зобов`язався видати товарну аграрну розпису для забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором та забзпечити її чинність впродовж дії цього Договору.

31.03.2020 Фермерським господарство Токарчука Володимира Мефодійовича (Боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК» (Кредитор) складено Товарну аграрну розписку (надалі Аграрна розписки) в забезпечення виконання Боржником зобов`язання перед Кредитором за договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року №20/03-24 від 31.03.2020, яка була посвідчена приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Огороднік Ж.А. та зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №263.

Вказана Аграрна розписка встановлює безумовне зобов`язання Боржника здійснити поставку 2 000 (дві тисячі) тон кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в строк до 30.11.2020.

Відповідно до п. 4 Аграрної розписки ціна Товару та порядок остаточного розрахунку за Товар визначається на підставі положень п.п. 3-9 Додатку №1 до Основного договору.

Згідно п. 6. Аграрної розписки, в забезпечення виконання зобов`язань за цією Розпискою Боржник передає в заставу Кредитору кукурудзу 3 класу врожаю 2020 року в кількості 2 000 (дві тисячі) тон (Майбутній врожай), що буде вирощена ним на земельних ділянках у межах Теплицької сільської ради Теплицького району Вінницької області, що зазначені в п. 6. На день збору врожаю предметом застави в забезпечення виконання зобов`язань за цією Розпискою стає відповідна кількість зібраної сільськогосподарської продукції, а саме: зерно кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в загальному обсязі не менше 2 000 (двох тисяч) тон (Предмет застави) , що буде вирощене на земельних ділянках, які перебувають у користуванні Боржника на підставі договорів оренди.

Відповідно до п. 7 Аграрної розписки, у разі відсутності майна Боржника для повного виконання зобов`язань за Розпискою в 2020 році вважається переданим в заставу для забезпечення зобов`язань за цією Розпискою майбутній врожай інших сільськогосподарських культур, які вирощуються або будуть вирощуватися в майбутньому на земельних ділянках, зазначених в п. 6 цієї Розписки, а також вся сільськогосподарська продукція Боржника до повного виконання зобов`язань за Розпискою. У випадку відсутності в натурі Предмета застави, що має бути переданий Кредитору, Кредитор має право на задоволення своїх вимог за рахунок іншого майна Боржника.

За змістом п. 11 Аграрної розписки Кредитор та Боржник за взаємною згодою оцінюють цю Розписку в 9 600 000,00 грн, виходячи з чого заставна вартість 1 тони кукурудзи становить 4800,00 грн, в т.ч. ПДВ 800,00 грн. З моменту збирання Боржником врожаю, вирощеного на земельних ділянках, вказаних в п. 6 Розписки, але в будь-якому випадку не пізніше 30 листопада 2020 року, заставна вартість Предмету застави визначається в порядку, вказаному в п.п. 6.7 Додатку № 1 до Основного договору.

Пунктом 18 Аграрної розписки передбачено, що Кредитор набуває право звернути стягнення на Предмет застави за цією Розпискою, якщо на момент настання строку виконання зобов`язань, визначеного в п. 2 Розписки, воно не буде виконано повністю.

За змістом п. 19 Аграрної розписки, Кредитор має право звернути стягнення на Майбутній врожай, що виступає заставою за цією Розпискою, а після збору врожаю Кредитор має право звернути стягнення на відповідну кількість зібраної сільськогосподарської продукції, що зазначена в п. 8 цієї Розписки, а у разі їх недостатності для задоволення вимог Кредитора - на іншу заставу, зазначену у цій Розписці, будь-яким способом, що не суперечить законодавству України за своїм вибором та на свій розсуд. При цьому, Кредитор має право звернутися до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, протягом 7 (семи) днів забезпечує передачу Кредитору Товару за цією Розпискою.

Пунктом 20 Аграрної розписки Сторони погодили, що у разу невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених цією Розпискою, Сторони несуть відповідальність відповідно до Основного договору, положень Розписки та законодавства України. Сторони також несуть відповідальність, встановлену у ст. 13 Закону України «Про аграрні розписки», із змістом якої вони ознайомлені, положення її Сторонам зрозумілі.

В зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язання за Товарною аграрною розпискою, яка видана на виконання Договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020, Кредитор звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису на підставі невиконаної Аграрної розписки.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. 28.12.2020 на підставі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", ст.7, 13 Закону України "Про аграрні розписки", п.12 Переліку документів, на підставі яких проводиться стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (постанова КМУ від 29.06.1999 №1172) було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» (попереднє найменування ТОВ «СЬОРДВЕЙВ Україна ІНК») (Стягувач) кукурудзу в кількості 2 000 (дві тисячі) тон, що знаходиться у власності Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича (Боржник), на виконання товарної аграрної розписки, посвідченої Огороднік Ж.А., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 31.03.2020, зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 263, зареєстровано в реєстрі аграрних розписок за № 3788, якою встановлене безумовне зобов`язання Боржника здійснити поставку кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року в кількості 2 000 (дві тисячі) тон, що вирощується ним на земельних ділянках у межах Теплицької сільської ради Теплицького району Вінницької області за кадастровими номерами, зазначеними в п. 6 Аграрної розписки, станом на 30.11.2020 року заставною вартістю 13 753 440,00 грн в строк до 30 листопада 2020 року включно. Аграрною розпискою забезпечувалися зобов`язання Боржника за Договором поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020.. Також, з урахування п. 20 Аграрної розписки, стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» з Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича пеню за період з 01.12.2020 по 24.12.2020 в сумі 103 360,75 грн, штраф в розмірі 1 313 542,92 грн.

У разі відсутності в натурі кукурудзи в кількості 2 000 (дві тисячі) тон на підставі ч. 3 ст. 13 Закону України «Про аграрні розписки» та п. 7 Аграрної розписки стягнути з Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» за рахунок іншого майна Боржника.

Строк, за який провадиться стягнення: з 31 березня 2020 року по 28 грудня 2020 року.

23.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем, на підставі заяви ТОВ «СДГС ТРЕЙДИНГ», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64940397 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. № 1089 від 28.12.2020

Цією ж датою приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем, в межах виконавчого провадження № 64940397, винесено постанову про арешт майна боржника.

В подальшому, 27.04.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем винесено постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника.

Предметом позову в даній справі є визнання таким, що не підлягає виконанню спірного виконавчого напису нотаріуса.

Відносини, що виникають під час оформлення, видачі, обігу, виконання аграрних розписок, визначає порядок їх реєстрації та спрямований на створення правових, економічних, організаційних умов функціонування цих документів, є предметом правового регулювання Закону України «Про аграрні розписки».

У статті 1 Закону України «Про аграрні розписки» наведені такі визначення: аграрна розписка це товаророзпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов`язання боржника, яке забезпечується заставою, здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених у ньому умовах; боржник за аграрною розпискою це особа, яка видає аграрну розписку для оформлення свого зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених в аграрній розписці умовах; кредитор за аграрною розпискою - фізична чи юридична особа, яка надає грошові кошти, послуги, поставляє товари, виконує роботи як зустрічне зобов`язання за договором, за яким боржник за аграрною розпискою видає їй аграрну розписку, наділяючи правом вимагати від нього належного виконання зобов`язань, а також фізична чи юридична особа, яка отримала права кредитора за аграрною розпискою від іншого кредитора за аграрною розпискою у спосіб, не заборонений законом.

У статті 4 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що товарні аграрні розписки складаються в письмовій формі на бланку, підлягають нотаріальному посвідченню і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені), якщо інше не передбачено цим Законом. Товарна аграрна розписка має містити такі обов`язкові реквізити: 1) назва «Товарна аграрна розписка»; 2) строк поставки сільськогосподарської продукції; 3) реквізити кредитора та умови про подальшу передачу прав за аграрною розпискою; 4) предмет - зобов`язання здійснити поставку сільськогосподарської продукції, визначення її кількості та якості. Формули перерахунку кількості сільськогосподарської продукції у разі поставки сільськогосподарської продукції іншої якості; 5) умови та місце поставки сільськогосподарської продукції; 6) опис предмета застави, у тому числі інформація щодо кількості заставленого рухомого майна, кадастрового номера, місця розташування, правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких вирощується заставлений майбутній врожай сільськогосподарської продукції; 7) дата та місце видачі; 8) ім`я боржника, його місце реєстрації, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер та серія паспорта у разі, якщо особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідні податкові органи) та підпис - для фізичних осіб. Найменування, адреса місцезнаходження, код ЄДРПОУ, підпис уповноваженої особи - для юридичних осіб. Боржник та кредитор можуть домовитися про включення до тексту товарної аграрної розписки додаткових умов, що не суперечать положенням цього Закону. Документ, що не відповідає вимогам цієї статті, не є аграрною розпискою.

Частиною 4 статті 7 Закону України «Про аграрні розписки» передбачено, що застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов`язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов`язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою. Частиною 3 статті 12 Закону України «Про аграрні розписки» встановлено, що товарні аграрні розписки виконуються шляхом здійснення поставки вказаної в аграрній розписці сільськогосподарської продукції від боржника за аграрною розпискою до кредитора за аграрною розпискою на погоджених ними умовах поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Закону України «Про аграрні розписки» наявність аграрної розписки без відмітки про її виконання є достатнім підтвердженням безспірності вимог кредитора за аграрною розпискою. У разі невиконання боржником за аграрною розпискою зобов`язань у вказаний у ній строк кредитор за аграрною розпискою має право звернутися до особи, уповноваженої вчиняти нотаріальні дії, за вчиненням виконавчого напису, який підлягає негайному виконанню і на підставі якого орган або особа, що здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів протягом семи днів забезпечує передачу кредитору за аграрною розпискою предмета застави аграрної розписки.

Судом встановлено, що 31.03.2020 між позивачем, як Постачальником, та відповідачем, як Покупцем, було укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24, і 31.03.2020 між цими ж сторонами було складено Товарну аграрну розписку. Предметом і договору і розписки є зобов`язання позивача здійснити поставку кукурудзи 3 класу врожаю 2020 року у кількості 2 000 (дві тисячі) тон.

Товарна аграрна розписка від 31.03.2020 відповідає вимогам статті 4 Закону України "Про аграрні розписки" та містить всі умови, необхідні для її дійсності.

При оформленні Аграрної розписки нотаріус перевірив факт реєстрації права власності чи права користування земельними ділянками, що дає додаткові гарантії безпеки при оформленні та обігу аграрних розписок.

Поставка кукурудзи повинна була здійснена позивачем до 30 листопада 2020 року. Проте, на Товарній аграрній розписці від 31.03.2020 відсутній напис "виконано", доказів виконання цієї аграрної розписки позивачем до суду не подано, у зв`язку з чим, з огляду на приписи Закону України "Про аграрні розписки" та Закону України "Про нотаріат", підстави звернення відповідачем до нотаріуса для вчинення виконавчого напису є безумовними. Відсутність напису "виконано", при умові настання строку виконання товарної аграрної розписки, свідчить про безспірність вимог.

Спеціальний Закону України "Про аграрні розписки" не містить переліку інших обов`язкових дій кредитора чи нотаріуса, які мають передувати вчиненню виконавчого напису за аграрною розпискою.

Оскільки оспорюваний Виконавчий напис вчинений саме на підставі Товарної аграрної розписки, якою встановлено безумовне зобов`язання позивача здійснити виконання зобов`язання за Договором поставки, вимоги за такою Товарною аграрною розпискою є безспірними в частині виконання зобов`язання позивача з поставки товару.

Посилання позивача на накладні № 66 від 31.10.2020, № 77 від 06.11.2020 та додаткові угоди № 1 від 31.10.2020, № 2 від 06.11.2020, які, на його думку, свідчать про поставку відповідачу кукурудзи в загальній кількості 93,3 тон, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Господарський суд відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, подані позивачем копії накладних № 66 від 31.10.2020, № 77 від 06.11.2020 та додаткових угод № 1 від 31.10.2020, № 2 від 06.11.2020 не містять підпису та обов`язкових реквізитів жодної зі сторін. Відповідач, в свою чергу, заперечує укладення зазначених додаткових угод № 1 від 31.10.2020, № 2 від 06.11.2020 та факт поставки за накладними № 66 від 31.10.2020, № 77 від 06.11.2020 кукурудзи в загальній кількості 93,3 тон. Інших доказів на підтвердження наведеної обставини позивачем не надано.

За наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем позовом не доведено належними до допустимими доказами факт поставки позивачу кукурудзи, тобто часткового виконання Аграрної розписки.

Щодо заперечень позивача щодо розміру заставної вартості продукції, визначеної у Виконавчому написі, слід зазначити наступне.

Визначена у п. 11 Аграрної розписки загальна базова вартість Продукції в сумі 9 600 000,00 грн використовувалась виключно для цілей визначення попередньої оплати. Це прямо встановлено у п. 3 Додатку № 1 до Договору поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03-24 від 31.03.2020 (далі Додаток № 1). Пунктом 4 Додатку № 1 встановлено, що базова ціна за одиницю Продукції підлягає перегляду відповідно до п. 6 цього Додатку, а загальна базова вартість Продукції підлягає перерахунку на момент поставки Продукції.

Пунктом 11 Аграрної розписки встановлено, що з моменту збирання Боржником врожаю, вирощеного на земельних ділянках, вказаних в п. 6 Аграрної розписки, але в будь-якому випадку не пізніше 30.11.2020, заставна вартість предмета застави визначається в порядку, вказаному в п. п. 6, 7 Додатку № 1.

Пунктами 6, 7 Додатку № 1 встановлено, що остаточна ціна за одиницю Продукції визначається на дату поставки Продукції, але в будь-якому разі не пізніше 30.11.2020. Ця ціна підлягає перерахунку відповідно до формул визначених у Додатку № 1.

Дата поставки Продукції визначена у п. 10 Додатку № 1 - до 30.11.2020 включно.

Оскільки прострочення виконання зобов`язання виникло після 30.11.2020, то вартість Продукції, поставка якої було прострочена, і визначає вартість Продукції, що підлягає стягненню за Аграрною розпискою. Тому відповідачем використано для розрахунку заборгованості позивача перераховану вартість Продукції на момент Поставки згідно п. п. 6, 7 Додатку, розмір якої склав 13 753 440,00 грн.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що безспірність вимоги виконавчого напису нотаріуса в частині звернення стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СДГС ТРЕЙДИНГ» (попереднє найменування ТОВ «СЬОРДВЕЙВ Україна ІНК») (Стягувач) кукурудзу в кількості 2 000 (дві тисячі) тон заставною вартістю 13 753 440,00 грн.

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно з яким нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (п.1.1.).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (п.1.2.).

Згідно п. 2.1. Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.2.2.).

Згідно п. 3.1. Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.2. та пунктом 3.5 (крім іншого) Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п. 3.5. Порядку).

Розділом 12 "Стягнення заборгованості за аграрними розписками" Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;

б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику;

в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

З наведеного вбачається, що нотаріус не наділений повноваженнями з перевірки дійсної суми наявної у боржника заборгованості за аграрною розпискою, а зобов`язаний перевірити лише три обставини: настання строку повернення боргу за розпискою; відсутності на аграрній розписці напису "виконано"; надсилання кредитором боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Обгрунтовуючи підстави визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач посилається на недотримання нотаріусом положень наведеного Порядку, з огляду на те, що письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання ним не отримано.

Відповідач в свою чергу наполягає на тому, що під час вчинення оспорюваного Виконавчого напису відповідач надав Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанні Анатоліївні заяву про вчинення виконавчого напису, до якої зокрема заявником було додано наступні документи:

товарна аграрна розписка від 31.03.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А. зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 263, без відмітки про її виконання (оригінал);

договір поставки сільськогосподарської продукції врожаю 2020 року № 20/03- 24 від 31.03.2020 року (засвідчена копія);

письмова вимога про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику (засвідчена копія);

розрахунковий документ про надання послуг поштового зв`язку та опис вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання (оригінал).

Суд зауважує, що за наявними матеріалами справи відповідачем не доведено, а позивачем не спростовано даної обставини. Жодною зі сторін не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів.

При цьому відповідач вважає, що тягар доказування даної обставини лягає на позивача у справі, як ініціатора даного спору.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №922/1163/18, від 23.12.2020 у справі №910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі №922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).

З огляду на те, що оспорюваний Виконавчий напис вчинено за ініціативою відповідача, на підставі поданим останнім документів, обов`язок доказування дотримання положень Постанови Кабінету Міністрів № 1172 покладаються на відповідача у справі.

Водночас, відповідачем не надано доказів, які у своїй сукупності дали б суду змогу дійти висновку про направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання за Аграрною розпискою.

Тому суд доходить висновку, що доводи позивача щодо неотримання відповідної вимоги не спростовані відповідачем, що дає підстави для висновку про недотримання нотаріусом Порядку при вчиненні нотаріальних дій.

Відповідно до п. 95 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчих написів № 1089 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недоведенням дотримання приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). При цьому суд зазначає, що інші доводи відповідача жодним чином не спростовують викладених судом підстав в частині задоволення позову.

Поряд з цим, враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову, яких вжито постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 1307.2021 у даній справі, продовжують діяти протягом 90 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи в силу приписів ч. 7 ст. 145 ГПК України.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2270 грн, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 02.06.2021 в розмірі 2270 грн, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28.08.2021 покладаються на відповідача.

Окрім того, з урахуванням заявлення сторонами у справі витрат на професійну правничу допомогу, докази на понесення яких останні зобов`язалися подати протягом 5 днів після ухвалення рішення, суд дійшов висновку про встановлення 5-ти денного строку для подання відповідних доказів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення, з призначенням судового засідання відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 28.12.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною та зареєстрованого у реєстрі за № 1089.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЬОРДВЕЙВ УКРАЇНА ІНК" (вул. Буслівська, 12, офіс, 167, м. Київ, 01014; код ЄДРПОУ 3250823012) на користь Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Вінницька область, 23800; код ЄДРПОУ 34704697) 6 810 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 221 ГПК України для вирішення питань про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 04.07.2022 об 11:00 год.

Для подання суду доказів про понесені витрати на професійну правничу допомогу встановити позивачу строк п`ять днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення. Зобов`язати позивача у цей же строк надіслати належним чином завірені копії вказаних доказів відповідачу.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача ІНФОРМАЦІЯ_2, представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, представника відповідача demchuk@everlegal.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 20 червня 2022 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Незалежності, 73, смт. Теплик, Вінницька область, 23800)

3 - відповідачу (вул. Буслівська, 12, офіс, 167, м. Київ, 01014)