Ухвала суду № 104840960, 21.02.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5300/22

Провадження № 1-кс/761/3455/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва Чайка О.С.,

за участю секретаря судового засідання Ліскової А.А.,

заявника Ружицького О.А. ,

прокурора Захарченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання адвоката Ружицького Олександра Антоновича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.11.2021, у кримінальному провадженні № 22020000000000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2020 (в подальшому виділено в кримінальне провадження №22021000000000392 від 09.12.2021), -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2021 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката Ружицького Олександра Антоновича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.11.2021, у кримінальному провадженні № 22020000000000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2020 (в подальшому виділено в кримінальне провадження №22021000000000392 від 09.12.2021).

У своєму клопотанні заявник зазначає, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000392 (09.12.2021 матеріали виділено з кримінального провадження № 22020000000000032 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення останнім від сплати податків та службового підроблення).

30.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/42472/21 за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора Захарченка М.С. з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації накладено арешт на грошові кошти у розмірі, що не перевищує 2 245 721 372,52 (два мільярди двісті сорок п`ять мільйонів сімсот двадцять одна тисяча триста сімдесят дві гривні п`ятдесят дві копійки), що надходять на банківські рахунки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відкриті в AT «Укрсиббанк» (МФО 351005), а саме: № НОМЕР_1 , та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на рахунок та вже знаходяться на вищевказаному рахунку, із забороною користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

У подальшому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.01.2022 частково задволено клопотання адвоката Ружицького О.А. про скасування арешту майна, скасовано заборону на проведення операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплати заробітної плати з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Укрсиббанк».

На виконання ухвали суду, представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернувся до АТ «Укрсиббанк» з запитом від 18.02.2022, на який отримано відповідь про те, що зазначена ухвала суду не дозволяє банку здійснити конвертацію іноземної валюти з поточного рахунку № НОМЕР_1 в гривні для подальшого проведення операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплати заробітної плати співробітникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Заявник, в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю частково скасувати арешт, накладений 30.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/42472/21 в частині проведення операцій з продажу іноземної валюти, операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплати заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оплати енергоносіїв (природний газ, електроенергія тощо) та послуг щодо їх постачання, чи оплати інших послуг, які надаються для забезпечення господарської діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Прокурор, не заперечив проти скасування арешту в частині встановленої заборони проведення операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та виплати заробітної плати співробітникам Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» у визначений заявником спосіб.

Заслухавши пояснення заявника, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000392 (09.12.2021 матеріали виділено з кримінального провадження № 22020000000000032 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення останнім від сплати податків та службового підроблення).

30.11.2021 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/42472/21 накладено арешт на банківські рахунки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відкриті в AT «Укрсиббанк» (МФО 351005), а саме: № НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено обставини, які не були відомі на час накладення арешту на майно вказане в клопотанні.

Так, слідчим суддею встановлено, що з банківського рахунку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», відкритому в AT «Укрсиббанк» (МФО 351005), а саме: № НОМЕР_1 , здійснюється виплати заробітної плати працівникам та здійснюються поточні платежі на оплату енергоносіїв (природний газ, електроенергія тощо) та послуг щодо їх постачання, а також оплата інших послуг, які надаються для забезпечення господарської діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Вказані обставини підтверджуються, зокрема листом AT «Укрсиббанк» вих. №54-3/3839 від 18.02.2022, та не були відомі слідчому судді під час розгляду клопотання про арешт майна.

У той же час, як зазначає заявник накладений арешт із забороною розпорядження та користування арештованим майном фактично обмежує здійснення правомірної підприємницької діяльності та можливість Товариства виплачувати заробітну плату працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що може призвести до позбавлення близько 30 тисяч працівників та їхніх родин основного законного джерела засобів до існування.

Прокурор підтвердив зазначені обставини та зазначив, що станом на час розгляду клопотання про арешт майна не було відомо про зазначені обставини.

Частиною 4 статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата.

Отже таке обмеження як заборона виплати заробітної плати працівникам Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» та проведення операцій зі сплати податків, зборів, та що випливає із ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/42472/21, є надмірним заходом забезпечення кримінального провадження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість застосування в рамках кримінального провадження №22021000000000392 від 09.12.2021 такого заходу забезпечення як арешт майна у вигляді арешту операцій з продажу іноземної валюти, операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплати заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оплати енергоносіїв (природний газ, електроенергія тощо) та послуг щодо їх постачання, чи оплати інших послуг, які надаються для забезпечення господарської діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT «Укрсиббанк».

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004).

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею враховується, що кримінальне провадження, у межах якого було накладено арешт на майно, здійснюється за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Разом з тим, зважаючи на обгрунтованість накладення слідчим суддею арешту на рахунок ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», береться до уваги надмірність, на даний час, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна у вигляді арешту операцій з продажу іноземної валюти, операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплати заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оплати енергоносіїв (природний газ, електроенергія тощо) та послуг щодо їх постачання, чи оплати інших послуг, які надаються для забезпечення господарської діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT «Укрсиббанк».

Враховуючи, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» несе законодавчо встановлені обов`язки щодо сплати заробітної плати працівникам вказаного суб`єкта господарювання та обов`язкових платежів до державного бюджету України зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), які виникають у підприємства у зв`язку із нарахуванням та виплатою заробітної плати, то накладення арешту на грошові кошти в частині заборони видаткових операцій, пов`язаних із вказаними виплатами, призводить до порушення конституційних прав працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Враховуючи вказані положення щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності, з огляду на мету накладення арешту, задля недопустимості обмеження трудових прав працівників на своєчасну оплату праці, в тому числі сплати інших обов`язкових платежів, для нормального функціонування товариства, клопотання заявника підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Ружицького Олександра Антоновича, який діє в інтересах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», про скасування арешту майна накладеного ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.11.2021, у кримінальному провадженні № 22020000000000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2020 (в подальшому виділено в кримінальне провадження №22021000000000392 від 09.12.2021), - задовольнити.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 22020000000000032, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2020 (в подальшому виділено в кримінальне провадження №22021000000000392 від 09.12.2021), накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва 30.11.2021 у справі № 761/42472/21, в частині арешту операцій з продажу іноземної валюти, операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), виплати заробітної плати і відповідних нарахувань на заробітну плату працівникам ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оплати енергоносіїв (природний газ, електроенергія тощо) та послуг щодо їх постачання, та оплати інших послуг, які надаються для забезпечення господарської діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в AT «Укрсиббанк» (МФО 351005).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя О.С. Чайка