Постанова № 10483991, 21.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2242/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2010 року                                                                                                               м. Одеса         

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                            Катаєвої Е.В.,

секретаря                                       Юзефович Ю.А.

розглянувши у відкритому  судовому  засіданні  в  місті  Одесі  справу  за  адміністративним позовом Приватного підприємства „Інженерінгова компанія Дела”  до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернулось Приватне підприємство „Інженерінгова компанія Дела” (далі ПП „Інженерінгова компанія Дела” ) з позовом до  Державної податкової інспекції у  Малиновському районі міста Одеси (далі ДПІ)   про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ №0000252301/0 від 12.02.2010 року, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 104 042 гривень (69361грн. за основним платежем, 34681грн. –штрафна (фінансова) санкція), та (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень –штрафна (фінансова) санкція) та №0000262301/0 від 12.02.2010 року за якими визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 130 052 гривень (86701грн. за основним платежем, 43351грн. –штрафна (фінансова) санкція), які прийняті на підставі акту перевірки ДПА в Одеській області № 40/35-0205/31841937 від 01.02.2010 року.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту № 40/35-0205/31841937 від 01.02.2010року невиїзної  документальної перевірки ПП „Інженерінгова компанія Дела”  щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” за період з 01.11.2006 по 30.11.2008 року. Але висновки Акту про порушення ним п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 86 701,0грн.; пп.7,4.5 п.7.4 ст.7 Закону України   „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями  (далі Закон України №168/97-ВР),  в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, на суму 69 361,0 гривен, при здійсненні ним господарської діяльності та складанні податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним відповідно до вимог пп.7.4.5. п.7.4  статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, які відповідають вимогам по їх складанню. Виходячи зі змісту п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11  Закону України   №334/94-ВР підприємством порушень цих норм не допущено.  ДПА в Одеській області, стверджуючи в Акті перевірки про відображення ПП „Інженерінгова компанія Дела” в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів (актів виконаних робіт, видаткових та податкових накладних), складених  ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”,  операцій з придбання товарів, робіт, послуг, не зазначила, всупереч приписів п.2.3 Порядку оформлення результатів  невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №357 від 10.08.2005 року, в чому саме полягало виявлене порушення вказаних норм законів з боку ПП, тобто зміст виявленого порушення. В акті перевірки не вказано про порушення ПП „Інженерінгова компанія Дела” вимог щодо складання первинних документів, на підставі яких відображені у бухгалтерському та податковому обліку господарські операції.

Позивач вважає безпідставними посилання в Акті перевірки в обґрунтування зменшення валових витрат позивача з придбання товарів, робіт, послуг на відсутність можливості  визначити умови транспортування товару, так як витрати по транспортуванню придбаного товару у вказаних контрагентів взагалі не відображались у складі валових витрат за спірний період, оскільки ці витрати ніс контрагент. Враховуючи встановлення перевіркою відсутності заборгованості ПП „Інженерінгова компанія Дела” перед контрагентами, отримання позивачем від вказаних контрагентів товарів, робіт, послуг за спірний період, за належним чином оформленими первинними документами, вказані операції є здійсненими, виконаними. У зв’язку з вказаними обставинами позивач просить скасувати прийняті на підставі зазначеного Акту перевірки податкові повідомлення-рішення.  

18.05.2010 року позивач доповнив свої вимоги та просив також визнати неправомірними дії ДПА в Одеській області (далі ДПА), посилаючись на неправомірність здійснення перевірки на підставі п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну  податкову службу України”, оскільки запит підприємством був отриманий 11.12.2009 року, а 22.12.2009 року до ДПА були надані пояснення з відповідними документами, тобто в установлений строк-протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту. Крім того, ст.ст.11,11-1 вищезазначеного Закону не передбачають проведення перевірок на підставі дозволу, як це зазначено в акті перевірки. Щодо необґрунтованості висновків акту перевірки про нікчемність договорів з ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”, які відповідно до акту перевірки не займались господарською діяльністю, позивач зазначив, що вказані контрагенти   були включені до ЄДР як суб’єкти господарювання, а тому для ПП „Інженерінгова компанія Дела” відповідно до ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців” ці відомості є достовірними,   так як він –позивач не знав та не міг знати про те, що такі відомості є недостовірними (т.2 а.с.5-6).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ДПІ позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення-повідомлення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представники відповідача ДПА у судовому засіданні проти задоволення заперечували, обґрунтував свою позицію тим, що перевірка позивача проводилась на виконання постанови слідчого, яка є обов’язковою до виконання працівниками податкової служби та з дотриманням вимог статті 11 Закону України «Про державну податкову службу». Також як на підставу законності проведення перевірки посилались на розділ 2 „Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів держаної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”, затверджених Наказом ДПА України №355 від 27.05.2008 року, відповідно до якого посадовими особами органу ДПС документальна невиїзна перевірка може бути проведена з письмового дозволу керівника органу ДПС у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної перевірки, в тому числі з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ПП „Інженерінгова компанія Дела”   зареєстровано  виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво А00 №251227 від 04.02.2002 року. На податковий облік у ДПІ Малиновського району міста Одеси взято 05.10.2004 року.

ДПА в Одеській області за №42811/10/35-0223 від 25.11.2009 року направило позивачу запит на підставі п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” №509-ХП від 04.12.1990 року (далі Закон України №509-ХП) про необхідність надання пояснень до ДПА в Одеській області щодо фінансово-господарських взаємовідносин  за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року з  ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” з документальним підтвердженням по питанням, перелік яких приведений в запиті. ПП „Інженерінгова компанія Дела” попереджено про виконання запиту у 10-дений термін, та про те, що невиконання запиту є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки (т.1 а.с.184-185).

На вказаний запит, якій був вручений директору ПП 11.12.2009 року, позивач листом за №2212-09 від 22.12.2009 року повідомив ДПА в Одеській області про вилучення у ПП 11.09.2009 року та 21.10.2009 року оперуповноваженим ВВС УПМ ДПА в Одеській області та слідчим ПМ ДПА в Одеській області  документів щодо відносин з  ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”, інші наявні документи по запиту були в ДПА в Одеській області (т.1 а.с.186-192).

З 22.01.2010 року по 29.01.2010 року головним державним податковим ревізором –інспектором ДПА в Одеській області Левченко С.А. проведена документальна невиїзна перевірка ПП „Інженерінгова компанія Дела” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” за період з 01.11.2006 по 30.11.2008 року, за результатами якої складений акт № 40/35-0205/31841937 від 01.02.2010року.

На підставі Акту № 40/35-0205/31841937 від 01.02.2010 року ДПІ 12.02.2010 року прийняла податкові повідомлення-рішення №0000252301/0, за яким визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 104042 гривень (69361грн. за основним платежем, 34681грн. –штрафна (фінансова) санкція), та (80535,63 гривень за основним платежем, 35161,48 гривень –штрафна (фінансова) санкція)  та №0000262301/0, за якими визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 130052 гривень (86701грн. за основним платежем, 43351грн. –штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11 Закону України  №334/94-ВР  (т.1 а.с.52-53).

В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11  Закону України  №334/94-ВР,  в результаті чого встановлено заниження  податку на прибуток за 4-й квартал 2006 року (у сумі 7292,0грн), 2-й квартал 2007 року (6743,0грн), 3-й квартал 2007 року (4722,0грн.), 4-й квартал 2007 року (14393,0грн.), 1-й кварталі 2008 року (17915,0грн.), 2-й кварталі 2008 року (6193,0грн.), 3-й квартал 2008 року (21281,0грн.), 4-й кварталі 2008 року (8162,0 грн.) - усього на суму 86 701,0грн., а також порушення пп.7,4.5 п.7.4 ст.7 Закону України  №168/97-ВР,  в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті, на суму 69361,0 грн. за вказаний період за період з липня 2006 року по листопад 2008 року (т.1 а.с.49).

В Акті зазначено, що перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.1 Декларацій „витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11” показників за період з 01.11.2006 по 30.11.08 року встановлено, що на їх формування мало вплив здійснення операцій, у т.ч. придбання у  ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” шурупів, дюбілей, розеток телефонних, автоматичних вимикачів, радіопередатчиків, фарб масляних, труб гофрированих та стальних, електродів, відеокамер, металоконструкцій, жалюзів, послуг з проведення ремонтно-малярних робіт при виконанні електромонтажних робіт, послуги з проведення оглядово - ознайомчих семінарів.

В порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, ст.11  Закону України  №334/94-ВР підприємством віднесено до складу валових витрат операції з придбання товарі, робіт, послуг, отриманих від ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”, які відображені в бухгалтерському обліку проводкою Дт 23 „Виробництво”, 20 „Виробничі запаси” –Кт 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками” всього у сумі 346805,13грн.(т.1 а.с.21-22)

Пункт 5.1 ст.5 Закону України  №334/94-ВР визначає поняття валових витрат виробництва та обігу, а саме що це сума будь –яких витрат платника податку  у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.  У пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України  №334/94-ВР зазначені витрати, які не включаються до складу валових витрат, у тому числі будь –які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що ПП „Інженерінгова компанія Дела” з ТОВ „Сабстрой НК” 01.09.2006 року укладений договір підряду №010906 на виконання робіт вартістю 20000грн., з ТОВ „Шерус” -  04.10.2006 року № 041006 на роботи вартістю 15000грн. Крім того, фінансово-господарські операції з придбання товарно –матеріальних цінностей  ПП „Інженерінгова компанія Дела” з ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” здійснювало без укладення договорів на підставі усних домовленостей згідно рахунків по кожній поставці товарів, отриманих накладних та податкових накладних.

Перевіряючий в акті не заперечує, що у  ПП „Інженерінгова компанія Дела” наявні всі  документи (розрахунки, платіжні документи, накладні, акти виконаних робіт та інші), які підтверджують віднесення до валових витрат –витрати, які стосуються операцій з ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”. В бухгалтерському та податковому обліку вказані операції відображені в повному обсязі. При цьому в акті перевірки не спростовується та обставина, що всі первинні документи, на підставі яких відображені у бухгалтерському та податковому обліках господарські операції позивача за спірний період відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-Х1V „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  та приписам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року №88, якими визначені вимоги до первинних документів.

При таких обставинах суд вважає посилання перевіряючого на порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України  №334/94-ВР позивачем неспроможним, оскільки з боку позивача вимоги вказаних норм Закону виконані в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги посилання в Акті перевірки, як на обґрунтування   висновків, на відсутність можливості визначити умови транспортування товару: вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням операцій та віддаленості контрагентів один від одного, статус платників податків, за відсутності відповідних договорів, оскільки по договорам підряду та іншим операціям питання витрат по транспортуванню було питанням контрагентів, а ПП „Інженерінгова компанія Дела” витрати по транспортуванню придбаного позивачем товару у вказаних контрагентів взагалі не відображалися у складі валових витрат за спірний період.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР, про порушення якого зазначено в Акті, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

В самому Акті перевірки перевіряючий не спростовує того факту, що у перевіряємий період здійснило господарські операції з ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” та суми ПДВ були внесені до реєстру отриманих податкових накладних від вказаних контрагентів, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ. Таким чином, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними відповідно до вимог п.п. 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР.

Висновки перевіряючого про заниження  податку на прибуток на суму 86 701,0 гривень та заниження податку на додану вартість на суму 69361,0 грн. за перевіряємий період фактично ґрунтується на матеріалах кримінальної справи відносно ОСОБА_1 та інших, в яких наявні пояснення засновників ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” про те, що вони фінансово-господарською діяльністю підприємств, які були відкриті на їх ім’я не  займались, не складали та не підписували документів, рахунків, накладних, декларацій, грошові кошти в банку не знімали.

Між тим, в самому Акті перевірки зазначено, що  ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку та звітували в ДПІ в спірний період – з 01.11.200 6року по 30.11.2008року.  Не надають податкову звітність  ТОВ „Гамма-Плюс” - до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з 16.04.2009 року, ТОВ „Шерус” - до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва з 03.02.2009 року, ТОВ „Сабстрой НК” -  до ДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва з 16.02.2009 року (т.1 а.с.25).

Жодна норма Закону України №168/97-ВР не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Крім того, відповідно ж до  ч.2 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців” відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Жодного доказу про те, що позивач знав про недостовірність відомостей, які внесені в ЄДР про  ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”   відповідач суду не надав.  

Судом встановлено, що  договори, укладені позивачем з контрагентами  відповідали вимогам ст.180 ГК та були виконані обома сторонами.  Твердження відповідача  про нікчемність укладених договорів  з посиланням на укладення їх з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки  вони не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд не приймай до уваги, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства з боку інших суб’єктів господарювання та їх посадових осіб. Відповідно до повідомлення ДПА у відношенні посадових осіб ПП „Інженерінгова компанія Дела” кримінальна справа не порушувалася. Крім того, жодного доказу того, що роботи не були здійснені, що зміст наявних актів виконаних робіт не відповідають дійсності, перевіряючим не зазначено в акті перевірки та представниками відповідачів не надано в судовому засіданні.

Також не надано жодного доказу тих обставин, що  ПП „Інженерінгова компанія Дела” реально не придбала у ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” товари по здійсненим господарським операціям.  В той же час  представником позивача у судовому засіданні надані документи, які підтверджують використання в повному обсязі всіх придбаних у зазначених контрагентів товарів у господарської діяльності позивача (т.2 а.с.141-147)

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо неправомірності здійснення позапланової перевірки на підставі ст.11-1 Закону України „Про державну  податкову службу України”, результати якої сталі підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень. При цьому суд виходить з наступного.   

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Преамбулою Закону „Про державну податкову службу України” встановлено, що Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та основи діяльності.

В акті перевірки у п. 1 зазначено, що перевірка проведена на підставі посвідчення головного державного податкового ревізора –інспектора ДПА в Одеській ОСОБА_2 згідно п.1 ст.11, п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України №509-ХП та відповідно до дозволу на проведення перевірки №6/11/35-0220/7 від 14.01.2010 року (а.с.15), а п.3 серед документів наданих для проведення перевірки –постанова від 18.11.2009 року по кримінальній справі ст. слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_3 про призначення перевірки ПП „Інженерінгова компанія Дела” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово – господарських операцій з ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс”, надана листом №4850/11/09-0010 від 18.11.2009 року (т.1 а.с.18).

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачені ст.11-1 Закону „Про державну податкову службу України”. Однією з таких підстав є виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу держаної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту (п.5 ч.6 ст.11-1).  Позивач зазначив, що саме на цієї підставі була здійснена позапланова перевірка позивача.

Судом встановлено, що на направлений позивачу запит №42841/10/35-0223 від 25.11.2009 року (т.2 а.с.13-14) та отриманий ним 11.12.2010 року, позивач надав пояснення з документальними підтвердженнями  листом від 25.11.2009 року №2212-09 (вх. №2259/10 від 25.12.2009 року) (т.2 а.с.7-12). Таким чином, позивачем надані пояснення та документальні підтвердження на запит ДПА,  що свідчить про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, передбаченої п.5 ч.6 ст.11-1 Закону.  Проте з 22.01.2010року по 29.01.2010 року  працівник ДПА на підставі посвідчення та дозволу (т.2 а.с.24) здійснив позапланову перевірку позивача, але як зазначено в акті від 01.02.2010 року документальну невиїзну перевірку, в той час як статтею11-1 Закону регулюються підстави та порядок  проведення виїзних перевірок.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача як на обґрунтування законності проведення перевірки на розділ 2 „Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів держаної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”, затверджених Наказом ДПА України №355 від 27.05.2008 року, відповідно до якого посадовими особами органу ДПС документальна невиїзна перевірка може бути проведена з письмового дозволу керівника органу ДПС у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної перевірки, в тому числі з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, оскільки вказаний Наказ ДПА України міститься в оприлюдненому Міністерством юстиції України переліку незаконних нормативних актів, що застосовуються без державної реєстрації від 30.06.2010 року.

Крім того, суд вважає, що положення вказаного Наказу відповідач ДПА використав в порушення нормам Закону України „Про державну податкову службу в Україні” щодо підстав та порядку проведення перевірок, оскільки орган ДПС запитом на підставі  п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України (надання пояснень та їх документальних підтверджень у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків) фактично витребував у позивача всі документи необхідні для проведення перевірки –всі дані про суб’єкта господарювання (реєстрація, адреса, рахунки, посадові особи, види діяльності, ліцензії, патенти та інше),та фінансово-господарських та бухгалтерських документів (відображення результатів фінансово-господарських відносин з контрагентами у податковому та бухгалтерському обліку: бухгалтерські рахунки, валові витрати та податковий кредит з ДПВ, форми розрахунків та інше).      

Висновок суду ґрунтується також на тому, що сам відповідач ДПА в своїх запереченнях на позов зазначив, що запит від 25.11.2009 року №42841/10/35-0223 був направлений позивачу на виконання постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_3 від 18.11.2009 року, винесену по кримінальній справі, якою співробітникам  ДПА доручено проведення позапланової документальної перевірки (ревізії) фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам позивача з ТОВ „Сабстрой НК”, ТОВ „Шерус” та ТОВ „Гамма-Плюс” (т.2 а.с.22-26), тобто зазначений запит не виконував функцію, передбачену  п.5 ч.6 ст.11-1 Закону України, а фактично був запитом на здійснення перевірки доученої слідчим в межах КПК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року №6-рп/2001 діяльність суб’єктів владних повноважень - органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу –підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів врегульована нормами Кримінально –процесуального кодексу України.

При таких обставинах посилання відповідача про здійснення перевірки позивача на підставах як ст.11-1 Закону „Про державну податкову службу України”, так і на підставі постанови слідчого відповідно до ст.66 КПК України, є неспроможним, оскільки повноваження ДПІ щодо здійснення такої перевірки та її наслідків врегульовані різними процесуальними законами.

Відповідно до ст.66 КПК України особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор і суд у справах, які перебувають в їхньому провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь - яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для надання висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред’явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій. Вказана норма КПК України передбачає залучення до процесуальних дій експертів та спеціалістів - осіб, які володіють спеціальними знаннями та не зацікавлені в результатах справи, та є методом збирання доказів по кримінальної справі або проведення дослідчої перевірки, що вимагає відповідно залучення результатів ревізії (перевірки) до кримінальної справи або матеріалів дослідчої перевірки для подальшого прийняття рішення особою, яка проводить дізнання, слідчім, прокурором або судом відповідно до норм КПК України.  

Таким чином, при проведенні відповідачем –ДПА перевірки позивача на підставі постанови   від 18.11.2009 року по кримінальній справі ст. слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області ОСОБА_3, у відповідача  не було передбачених законом повноважень на прийняття за результатами перевірки повідомлення –рішення.

Суд вважає, що зазначені дії відповідача – ДПА щодо проведення перевірки позивача з порушеннями законодавства не встановлюють для ПП „Інженерінгова компанія Дела” обов’язків, а тому вони не є предметом спору у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України, але є обґрунтуванням підстав для скасування прийнятих за результатами такої перевірки   податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх  обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню шляхом скасування   податкових повідомлень-рішень ДПІ №0000252301/0, №0000262301/0 від 12.02.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов  Приватного підприємства „Інженерінгова компанія Дела”  до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси про визнання дій незаконними, скасування податкових повідомлень-рішень –задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000252301/0 від 12.02.2010 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, за яким визначене Приватному підприємству „Інженерінгова компанія Дела” податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 104042 гривень (69361грн. за основним платежем, 34681грн. –штрафна (фінансова) санкція).

Скасувати податкове повідомлення-рішення   №0000262301/0 від 12.02.2010 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, за яким визначене Приватному підприємству „Інженерінгова компанія Дела”  податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у сумі 130052 гривень (86701грн. за основним платежем, 43351грн. –штрафна (фінансова) санкція).

У задоволені решти позивних вимог відмовити.  

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000252301/0 від 12.02.2010 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, за яким визначене Приватному підприємству „Інженерінгова компанія Дела” податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 104042 гривень (69361грн. за основним платежем, 34681грн. –штрафна (фінансова) санкція).

Скасувати податкове повідомлення-рішення   №0000262301/0 від 12.02.2010 року Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, за яким визначене Приватному підприємству „Інженерінгова компанія Дела”  податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у сумі 130052 гривень (86701грн. за основним платежем, 43351грн. –штрафна (фінансова) санкція).

21 липня 2010 року