Рішення № 104835886, 20.06.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 р. № 520/26470/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма (вул. Червоногірська, буд. 74, м. Ізюм, Харківська обл., 64303, код ЄДРПОУ 34978610) в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34978610; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 64303, Харківська обл., місто Ізюм, вулиця Червоногірська, будинок 74) щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 03.11.2021 року №12 викладену у листі Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма" від 12.11.2021 року №1093;

- зобов`язати Комунальне підприємство "Благоустрій міста Ізюма" (ідентифікаційний код юридичної особи: 34978610; місцезнаходження юридичної особи: Україна, 64303, Харківська обл., місто Ізюм, вулиця Червоногірська, будинок 74) надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 03.11.2021 року №12

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова Комунального підприємства "Благоустрій міста Ізюма", щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 03.11.2021 №12, викладена у листі відповідача від 12.11.2021 № 1093, на думку позивача, є протиправною.

Ухвалою суду від 14.12.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідач, на адресу суду, відзив на адміністративний позов не надав.

Суддя у період з 30.12.2021 по 12.01.2022 знаходився у відпустці.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма із запитом на отримання публічної інформації №12 від 03.11.2021, в якому просив надати звітність Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма код ЄДРПОУ 34978610 за 2020 рік, а саме: звіти про рух грошових коштів.

Комунальне підприємство Благоустрій міста Ізюма листом від 12.11.2021 № 1093 на вищевказаний запит повідомило позивача, що відповідно до визначень, що наведені у ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" КП "Благоустрій міста Ізюм" не віднсено до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати інформацію на запити відповідно до вимог Закону. Також повідомило, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації КП "Благоустрій міста Ізюм" визнається розпорядником інформації лише щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, як суб`єкт господарювання, який займає домінуюче положення на ринку, зокрема в сфері надання послуг з вивезення твердих побутових відходів. Зазначено, що КП "Благоустрій міста Ізюм" не має можливості надати запитувану інформацію, оскільки не являється її розпорядником.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації визначено у Законі України Про доступ до публічної інформації від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI ).

Відповідно до статей 1 і 5 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 Закону №2939-VI, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Статтею 12 Закону №2939-VI передбачено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною першої статті 13 №2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.

За правилами статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною третьою статті 8 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Частиною сьомою статті 78 ГК України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

Відповідно до частини першої статті 140 ГК України джерелами формування майна суб`єктів господарювання є, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи за фінансовими інструментами; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об`єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб`єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом.

Судом встановлено, зо засновником Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма є Ізюмська міська рада.

Відповідно до пункту 3.1. статті 3 статуту Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма основною метою діяльності підприємства є: задоволення соціальних та економічних потреб членів трудового колективу Підприємства; участь у прискореному формуванні в Україні ринку товарів, робот, комунальних послуг для задоволення потреб населення міста та Харківської області; створення додаткових робочих місць.

Правовий статус комунального підприємства, особливості його створення і джерел формування його майна дають підстави для висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Отже, у розумінні викладених положень Закону №2939-VI, відповідач не є розпорядником запитуваної інформації, а запитувана позивачем інформація не є публічною, тобто не є такою, що створена під час діяльності органу місцевого самоврядування та стосується розпорядження державним чи комунальним майном.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл інших судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Комунального підприємства Благоустрій міста Ізюма (вул. Червоногірська, буд. 74, м. Ізюм, Харківська обл., 64303, код ЄДРПОУ 34978610) про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов