Рішення № 104833440, 20.06.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/24035/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сакалоша В.М., розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з вимогами:

- визнати протиправним рішення № 13455005648 від 16 листопада 2021 р. Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у відмові в призначенні мені пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) на підставі пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з підстави відсутності права на пенсію у зв`язку з тим , що посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад, державної служби , визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 переіод роботи з 01 грудня 1995 року по 30 вересня 2021 року на посадах у відділі субсидій Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відділі праці та соціального захисту населення Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Залізничному відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) на підставі пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в розмірі 60% від заробітної плати відповідно до довідок № 2603-ВИХ-1406 та №2603-вих.-1405 від 01.10.2021 р.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04.10.2021 звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». ГУ ПФУ в Запорізькій області, котре прийняло рішення №1345500005648 від 16.11.2021 про відмову заявниці у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивачка стверджує, що відповідно до норм цього Порядку робота/служба на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та робота на посадах в органах державної податкової служби в однаковій мірі зараховується до стажу державної служби. Покликається на усталені правові висновки Верховного Суду щодо застосування релевантних норм права при вирішенні аналогічних спорів, котрі суд зобов`язаний врахувати при прийнятті рішення.

Ухвалою від 16.12.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначив справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами справи.

Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином, оскільки ухвалу про відкриття провадження скеровано на офіційну електронну адресу відповідача, вказану у позовній заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб`єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на теперішній час одержує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і не працює з 01 жовтня 2021 р., тобто 30 вересня 2021р. звільнилася з посади головного спеціаліста сектору бухобліку і звітності Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за угодою сторін.

04 жовтня 2021 р. позивач звернулась до відповідача із заявою та необхідними документами, в тому числі довідками про заробіток № 2603-вих-1406 та №2603- вих.-1405 від 01.10.2021 р., про переведення її на пенсію державного службовця , маючи стажу служби в органах місцевого самоврядування з 01.12.1995 р. по 30 вересня 2021 р., тобто 25 років 09 та 29 днів.

Станом на 01 травня 2016 р. позивач займала посаду спеціаліста першої категорії сектора персоніфікованого обліку Залізничного відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради і мала 20 років та 05 місяців служби в органах місцевого самоврядування.

На час звернення за пенсією стаж, на пенсію державного службовця становив з 01 грудня 1995 р. по 30 вересня 2021 року.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивачки від 11 травня 1978 року, вона 22.01.1996 року склала присягу державного службовця відповідно до ст.17 Закону України «Про державну службу», окрім того 22.01.1996 року, 30.12.1998 року, 29.12.2000 року їй присвоювались ранги державного службовця відповідно 15,14 та 13 рангів державного службовця.

16.11.2021 ГУ ПФУ в Запорізькій області за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.10.2021 прийняло рішення №1345500005648, відповідно до котрого відмовило позивачці в переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішення обгрунтоване тим, що посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (який втратив чинність на підставі Закону №889-VIII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII) з урахуванням пунктів 10, 12 Розділ XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» 10.12.2015 №889-VIII.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: - з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; - з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; - з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на цю дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

У період роботи позивачки в органах державної податкової служби до 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 03.05.1994 №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. Пункт 2 Порядку №283 визначав, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затв. постановою КМУ від 25.03.2016 №229 (чинного з 01.05.2016) до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Відповідно до статті 341 Податкового кодексу України (далі ПК України) служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Пунктом 342.4 статті 342 ПК України визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями (пункт 342.4.).

Згідно з приписами пункту 344.1 статті 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Оцінюючи аргументи відповідача суд керується такими мотивами:

Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначали, що за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд в постанові від 29.04.2020 у справі №539/1855/17 вказав таке:

«Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08 жовтня 2013 року (справа № 21-275а13) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року № 503-р «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» як на підставу для відмови у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у податкових органах посадових осіб, які мають спеціальне звання, не заслуговують на увагу, оскільки зазначений акт виданий для врегулювання правового статусу працівників цих органів, що не мають спеціальних звань, та не змінює правового статусу посадових осіб податкових органів, які такі звання мають».

Отже, посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця. Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Запорізької області безпідставно не зарахувало до стажу державної служби період роботи позивачки в органах державної податкової служби, за які позивачці присвоєно спеціальні звання.

Підсумовуючи наведені мотиви суд дійшов висновку, що рішення №1345500005648 від 16.11.2021 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 04.10.2021 є необґрунтованим, таке слід скасувати як протиправне.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) визначено, що пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затв. постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права. З урахуванням наведених норм пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» підлягає призначенню позивачці з дати звернення про призначення пенсії, тобто з 24.11.2021.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк його виконання. Для забезпечення ефективного відновлення прав позивачки та з метою виконання цього рішення суду цей обов`язок слід покласти на територіальний орган ПФУ за місцем проживання заявника, тобто ГУ ПФУ у Львівській області. Для цього ГУ ПФУ у Львівській області повинно зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період роботи позивачки в Залізничному відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради з 01.12.1995 по 30.09.2021.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним рішення № 13455005648 від 16 листопада 2021 р. Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області у відмові в призначенні пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) на підставі пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з підстави відсутності права на пенсію у зв`язку з тим , що посадові особи органів місцевого самоврядування не належать до посад, віднесених до категорій посад, державної служби , визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 переіод роботи з 01 грудня 1995 року по 30 вересня 2021 року на посадах у відділі субсидій Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, відділі праці та соціального захисту населення Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, Залізничному відділі соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) на підставі пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII в розмірі 60% від заробітної плати відповідно до довідок № 2603-ВИХ-1406 та №2603-вих.-1405 від 01.10.2021 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, пр. Соборний 158-Б, ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сакалош В.М.