Рішення № 104826998, 15.06.2022, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2022 р. м. РівнеСправа № 918/248/22

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ"

до Фізичної особи - підприємця Філіпчука Олега Федоровича

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Якимчук О.М. (довіреність № 01Др-46-1221 від 31.12.2021 р.);

від відповідача: Філіпчук О.Ф.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Філіпчука Олега Федоровича (далі - Відповідач) в якій просить стягнути заборгованість за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 р. № 41АР337-414-21 в розмірі 78 252,54 грн, з яких: 70 043,65 грн - основний борг; 3 432,19 грн - пеня за порушення зобов`язання; 516,43 грн - 3 % річних з простроченої суми боргу; 4 260,27 грн - індекс інфляції.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.01.2021 р. між ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (Постачальник) та ФОП Філіпчук О.Ф. (Споживач) було укладено договір № 41АР337-414-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, згідно умов якого, з урахуванням додаткових угод № 1/22 від 01.01.2022 р., за умовам якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу в 2022 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

За період грудень 2021 року - лютий 2022 року Відповідачу поставлено природного газу (1426,15 куб. м) на загальну суму 70 043,65 грн, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу. Відповідачем свої зобов`язання по оплаті не виконані, заборгованість становить 70 043,65 грн.

Позивачем, у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати за отриманий природний газ, відповідно до п. 6.2. та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3 432,19 грн пені, 516,43 грн 3 % річних та 4 260,27 грн інфляційних.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 13.05.2022 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "01" червня 2022 р.

В судовому засіданні 01.06.2022 року оголошувалася перерва до 15.06.2022 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2022 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.

Присутній в судовому засіданні 15.06.2022 року відповідач визнав факт постачання газу, його обсяг та розмір заборгованості. Разом з тим, нараховані 3 % річних, інфляційні та пеню вважає необгрунтованими та надмірно великими.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" (Постачальник) та Фізичною особою підприємцем Філіпчуком Олегом Федоровичем (Споживач) укладено Договір № 41АР337-414-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 2.5. Договору сторони погодили, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акту приймання передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника. Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 10 Договору, мають силу оригіналу.

Згідно з п. 3.1. Договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 8,11342500 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 8,25000100 грн. Податок на додану вартість становить 1,65000020 грн. Всього ціна одною кубічного метру природного газу становить 9,90000120 грн. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.2. п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору визначено, що оплата газу за Договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (пп. 6.2.1. п. 6.2. Договору).

Згідно п. 9.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Сторони домовились, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (п. 9.12. Договору).

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений відбитками печаток останніх.

Додатковою угодою № 7/21 від 01.12.2021 року до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року № 41АР337-414-21 сторони прийшли до згоди викласти п. 3.2. Договору в наступній редакції: "Ціна за 1000,00 куб. м. природного газу складає 31 394,91 грн, крім того ПДВ 20% 6 278,98 грн., всього з ПДВ 37 673,89 грн. Дані умови застосовуються до правовідносин, починаючи з 01.12.2021 року."

Пунктами 1, 3 та 4 Додаткової угоди № 1/22 від 01.01.2022 року до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року № 41АР337-414-21:

1. Сторони домовилися з 01.01.2022 р. викласти п. 1.1., п. 1.2. Договору в наступній редакції: "1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність споживачу в 2022 році природній газ (далі-газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором."

3. Сторони дійшли згоди з 01.01.2022 р. внести зміни до п. 3.2. Розділу ІІІ Договору та викласти його в наступній редакції: "п. 3.2. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 54,59166 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13658 гривень. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 54,72824 гривні. Податок на додану вартість становить 10,94565 гривень. Всього ціна газу за 1 куб. метрів становить 65,67389 гривні."

4. Сторони домовилися викласти п. 9.1. Договору таким чином: "9.1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення."

Відповідно до п. 1. Додаткової угоди № 2/22 від 01.02.2022 року до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року № 41АР337-414-21, сторони дійшли згоди з 01.02.2022 р. внести зміни до п. 3.2. Розділу ІІІ Договору та викласти його в наступній редакції: "п. 3.2. Ціна одного кубічного метру (куб.м) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 37,50 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13658 гривень. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 37,63658 гривні. Податок на додану вартість становить 7,52731 гривень. Всього ціна газу за 1 куб. метрів становить 45,16389 гривні."

Позивачем, на виконання умов Договору, відповідачу у грудні 2021 року - лютому 2022 року поставлено природного газу обсягом 1 426,15 м3, на загальну суму 70 043,65 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2021 року № 41АР337-414-21: №3РВ81013222 від 31.12.2021 р. на суму 19 596,46 грн, №3РВ82000696 від 31.01.2021 р. на суму 30 512,75 грн та № 3РВ82001406 від 28.02.2022 р. на суму 19 934,44 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо оплати отриманого газу не виконав, докази сплати позивачу відповідачем заборгованості за поставлений природний газ в сумі 70 043,65 грн суду не подано, відтак станом на дату розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 70 043,65 грн.

Враховуючи порушення відповідачем термінів виконання грошових зобов`язань за договором № 41АР337-414-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року, позивачем відповідно до п. 6.2.1. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача: за період з 11.01.2022 року по 10.05.2022 року 3 432,12 грн пені, за період з 11.01.2022 року по 10.05.2022 року 516,43 грн 3 % річних та за період 11.01.2022 року по 10.05.2022 року (січень 2022 року березень 2022 року) 4 260,27 грн інфляційних втрат.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки природного газу на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства(ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору сторони передбачили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція викладена у пунктах 3.1. та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи, що факт поставки природного газу на виконання умов Договору № 41АР337-414-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.01.2021 року, підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати повної вартості за отриманий природний газ, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Фізичної особи - підприємця Філіпчука О.Ф. 70 043,65 грн заборгованості.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, суд, перевіривши подані розрахунки 3 % річних, визнає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим стягнення 516,43 грн - 3 % річних.

Перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку та періодів нарахування. Так зокрема, позивачем не враховано, що найменший період визначення індексу інфляції складає місяць, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відтак, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов`язання, інфляційні за період з лютого 2022 року по березень 2022 року (включно) складає 3 981 грн 19 коп (при заявленому 4 260,27 грн), а отже обґрунтованою судом визнається саме ця сума.

Крім того, перевіривши поданий розрахунок пені, суд визнає розмір заявленої позивачем до стягнення неустойки у сумі 3 432,19 грн правомірним.

Разом з тим, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи, що з 24.02.2022р. в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності підприємств, з урахування майнового стану відповідача та специфіки його підприємницької діяльності, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України та зменшити заявлену до стягнення неустойку (пеню) на 70%.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Як встановлено судом, спір у цій справі виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача - Фізичної особи - підприємця Філіпчука Олега Федоровича, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (не сплатив за поставку природного газу), а тому, витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Філіпчука Олега Федоровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, буд. 24, код ЄДРПОУ 39589441) 70 043,65 грн (сімдесят тисяч сорок три гривні 65 коп) заборгованості, 1 029,66 грн (одну тисячу двадцять дев`ять гривень 66 коп) пені, 516,43 грн (п`ятсот шістнадцять гривень 43 коп) 3 % річних, 3 981,19 грн (три тисячі дев`ятсот вісімдесят одну гривню 19 коп) інфляційних та 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" (33023, м. Рівне, вул. Грушевського академіка, буд. 24, код ЄДРПОУ 39589441).

Відповідач (боржник): Фізична особа - підприємець Філіпчук Олег Федорович ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17 червня 2022 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк