Ухвала суду № 104826651, 20.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.06.2022Справа № 910/4200/22Господарський суд міста Києва у складі судді Борисенко І.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК"

про забезпечення позову в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ"

про визнання правочину недійсним,

Без повідомлення учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" (надалі - відповідач) про визнання недійсним одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу № 220121-5/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, оформлене ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» повідомленням від 14.04.2022 № 1149.

Позовні вимоги обґрунтовані мотивовані неправомірністю дій відповідача (лізингодавця) щодо розірвання вказаного вище договору фінансового лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 910/4200/22.

Також, 16.06.2022, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вилучати об`єкт лізингу, а саме автомобіль загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з усіма приналежностями (в тому числі свідоцтво про державну реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів, сервісна книжка, інструкція по експлуатації) у ТОВ «ОАЗІС ПАРК», в тому числі, на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також вчиняти інші дії, спрямовані на обмеження законних підстав лізингоодержувача щодо володіння та користування об`єктами лізингу, в тому числі переоформлення його на третіх осіб.

В обґрунтування заяви зазначено, що між відповідачем, як лізингодавцем та позивачем, як лізиноодержувачем 21.01.2022 було укладено договір фінансового лізингу № 220121-5/ФЛ-Ю-А, відповідно до умов якого відповідач передав майно (транспортні засоби), а позивач прийняв відповідне майно в платне володіння та користування, а після сплати виконання умов договорів та закінчення строку лізингу - у власність, на умовах фінансового лізингу.

14.04.2022 за № 1149 відповідач повідомив позивача про розірвання вказаного договору фінансового лізингу, а також вимагав у період часу з 13-00 год до 14-00 год 27.04.2022 повернути за адресою: Львівська область, Стрийський район, місто Стрий, вулиця Дрогобицька, 72 отримане за договором майно - автомобіль загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .

У той же час, станом на сьогоднішній день відповідачем вчиняються дії щодо вилучення об`єктів лізингу, отже позивач, з метою захисту його прав лізингоодержувача на володіння та користування переданими йому об`єктами лізингу просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вилучати, в тому числі, на підставі виконавчого напису нотаріуса, об`єкти лізингу (легкові автомобілі), вчиняти інші дії, спрямовані на обмеження законних прав позивача щодо володіння та користування зазначеними об`єктами лізингу.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про таке.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивач, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19.

Як убачається із заяви про забезпечення позову, предметом позову є вимоги немайнового характеру щодо визнання недійсним одностороннє розірвання (відмову від) договору фінансового лізингу № 220121-5/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, оформлене ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» повідомленням від 14.04.2022 № 1149.

Більш того, відповідно до акту від 14.06.2022 прийому-передачі предмета лізингу за договором №22121-19/ФЛ-Ю-А від 21.02.2022, відповідачем у зв`язку з припинення (розірванням) договору фінансового лізингу на підставі повідомлення №1327 від 02.05.2022 вилучено автомобіль Peugeot 301 Active державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 . Вказані обставини також встановлені судовим рішенням № 910/4675/22.

Судом враховано, що згідно оскаржуваного повідомлення від 14.04.2022 № 1149, відповідач має намір вчинити дії щодо вилучення автомобіля загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та розпочав дії щодо такого вилучення.

Водночас, вчинення відповідачем дій щодо вилучення в позасудовому порядку майна, яке знаходиться в лізингу, фактично позбавляє лізингоодержувача - позивача, що має легітимні сподівання на користування цим майном, доводити правомірність свого володіння та користування ним.

Суд акцентує увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 10.03.2020 року у справі №910/11648/19.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідком передчасну та повну втрату позивачем права володіння та користування майном, а в подальшому може призвести до унеможливлення ефективного здійснення захисту його прав та інтересів в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Одночасно суд приймає до уваги, що відповідні заходи не обмежують ТОВ "Бест Лізинг" в реалізації права власності, в тому числі щодо повернення майна з застосуванням судових процедур та мають тимчасовий характер.

Отже, беручи до уваги те, що заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, що підтверджується належними і допустимими доказами, наявність зв`язку між заходами та предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам заявника (позивача) до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили.

Невжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача та позбавить останнього можливості поновити своє порушене право користування отриманим у лізинг майном.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

З метою забезпечення позову заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2 (літера Б), ідентифікаційний код 33880354) вилучати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК" (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 44369067), автомобіль загальний легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з усіма приналежностями (в тому числі свідоцтво про державну реєстрацію предмета лізингу, комплект ключів, комплект державних реєстраційних номерів, сервісна книжка, інструкція по експлуатації) у ТОВ «ОАЗІС ПАРК», в тому числі, на підставі виконавчого напису нотаріуса, а також вчиняти інші дії, спрямовані на обмеження законних підстав лізингоодержувача щодо володіння та користування об`єктами лізингу, в тому числі переоформлення його на третіх осіб.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала є виконавчим документом.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК" (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 44369067).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2 (літера Б), ідентифікаційний код 33880354).

Дана ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до 20.06.2025.

Ухвала набирає законної сили 20.06.2022 та може бути оскаржена в установленому законом порядку. Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя І.І. Борисенко