Рішення № 104826627, 08.06.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2022Справа № 917/1462/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Степов`юк С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс Енерджи"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 809 000,20 грн,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Тараненко К.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява (вхід. №1663/21 від 17.09.2021) Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс Енерджи" про зобов`язання відповідача підписати Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року з позивачем та стягнення з відповідача 809 000,20 грн. безпідставно отриманої оплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як підрядник не виконав свої зобов`язання за договором генпідряду № 1809/ЕТ від 19.09.2018 та безпідставно отримав оплату у розмірі 809 000,20 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області № 917/1462/21 від 22.09.2021 матеріали вказаної позовної заяви направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

12.10.2021 вказані позовні матеріали надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1462/21, призначено підготовче засідання у справі на 15.11.2021.

15.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про витребування доказів та клопотання про відкладення судового засідання.

У підготовче засідання 15.11.2021 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задовольнити; відкласти підготовче засідання на 08.12.2021; відзив на позовну заяву, що надійшов до суду 15.11.2021, долучити до матеріалів справи; встановити позивачу строк для надання відповіді на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву на позовну заяву; встановити відповідачу строк для надання заперечення на відповідь на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відповіді на відзив; клопотання представника відповідача про витребування доказів розглянути в наступному засіданні за участю представника відповідача.

30.11.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовче засідання 08.12.2021 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача задовольнити; витребувати у позивача бухгалтерську довідку про знаходження насосної станції перекачування стічних вод № 20 (адреса: м. Полтава, вул. О. Гончара, 29а) на балансі позивача, а також, Акт про введення насосної станції перекачування стічних вод № 20 (адреса: м. Полтава, вул. О. Гончара, 29а) в експлуатацію; у разі відсутності даних відомостей у позивача - надати відповідні письмові пояснення; оголосити в підготовчому засіданні перерву 17.01.2022.

13.01.2022 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог суду.

У підготовче засідання 17.01.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в підготовчому засіданні перерву до 07.02.2022.

У підготовче засідання 07.02.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 23.02.2022.

15.02.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні суду.

Ухвалою суду від 16.02.2022 вказане клопотання задоволено.

В судове засідання 23.02.2022 з`явилися представники сторін.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 21.03.2022.

Однак, судове засідання 21.03.2022 у справі не відбулося через введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 та його подальше продовження у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 судове засідання у справі призначено на 08.06.2022.

18.04.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про направлення процесуальних документів електронною поштою.

18.05.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у приміщенні суду.

Ухвалою суду від 23.05.2022 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

В судове засідання 08.06.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, уповноваженого представника не направив, подавши 01.06.2021 до суду заяву про розгляд справи без участі його представника.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 08.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Коммерс Енерджи" (Підрядник) було укладено договір генпідряду № 1809/ЕТ по об`єкту «Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської області. Коригування» (далі також - Договір), за умовами п. 1.1 якого (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.10.2018) Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання робіт по об`єкту: "Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської обл. Коригування" згідно ДК 021:2015 - (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Об`єкт за договором, далі «Об`єкт»: "Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської обл. Коригування" згідно ДК 021:2015 - (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь). (п. 1.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.10.2018)

Згідно з п. 2.1 Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною договору та передається Замовником Підряднику по Акту прийому-передачі до даного договору (додаток №1).

Відповідно до пункту 3.1 Договору договірна ціна є тверда і складає 13 700 000 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 2 283 333 грн. Об`єми виконаних робіт будуть визначатися за фактичним їх виконанням. Вартість робіт визначається у відповідності до ДБН України, кошторисної документації розробленої проектним інститутом, яку підрядник отримав згідно з додатком № 1 до Договору.

За приписами п. 4.14 Договору, Підрядник розпочинає виконання робіт:___2018р.

Відповідно до п. 4.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 12 від 29.12.2019), закінчення робіт за договором: 31.12.2019 р. До даного строку Підрядник зобов`язаний закінчити виконання робіт згідно даного договору, підписати останній Акт виконаних робіт (форму КБ-2в, форму КБ-3), звільнити об`єкт за договором від залишків будівельних матеріалів, виробів, механізмів, будівельного сміття, риштувань та передати Замовнику виконавчу документацію, паспорти, сертифікати на матеріали та обладнання, гарантійний лист (листи) на виконані роботи за договором.

Датою закінчення виконання робіт по об`єкту за договором вважається дата видачі

Замовнику Декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Згідно з п. 5.4 Договору Замовник має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущення Підрядником порушень при виконанні робіт, своїми силами.

Згідно з п. 5.10 Договору Замовник зобов`язаний негайно повідомити Підрядника про виявлені недоліки в роботі.

Як встановлено у п. 8.1 Договору, Замовник здійснює контроль і технічний нагляд уповноваженим і кваліфікованим представником за відповідністю якості робіт, матеріальних ресурсів проектно-кошторисній документації, будівельним нормам, державним стандартам та договору підряду, іншим нормативним документам.8.2. Для здійснення технічного нагляду та контролю за виконанням пусконалагоджувальних робіт можуть залучатися виробники (постачальники, продавці) відповідного устаткування.

Відповідно до п. 8.7 Договору, роботи, у разі виявлення невідповідності виконаних робіт установленим вимогам, Замовник приймає рішення про усунення Підрядником допущених недоліків або про зупинення виконання робіт по об`єкту за договором.

Згідно з п. 9.2 Договору замовник надає підряднику аванс, який здійснюється на підставі постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764, на придбання матеріалів для виконання робіт за Договором до 30 % від загального обсягу робіт за договірною ціною Договору. Виконавець протягом 60 днів з дня надходження коштів як авансу підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

Пунктом 9.6 Договору визначено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість: довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) до яких додаються видаткові накладні на придбані матеріали, вироби, обладнання, послуги машин та механізмів, та інші розрахунки.

За приписами пунктів 9.8-9.12 Договору, Підрядник передає Замовнику підготовлені акти виконаних робіт для підписання не пізніше 25 числа звітного місяця (також в електронному вигляді).

Замовник, на протязі п`яти робочих днів, перевіряє та підписує отримані документи. У разі виявлення невідповідності робіт проекту, не якісного виконання робіт пред`явлених до оплати, завищення їх об`ємів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, повертає дані документи на доопрацювання з урахуванням зауважень Замовника.

При виявленні помилок по розрахунках у підписаних сторонами актах виконаних робіт, можуть бути прийняті скореговані розрахунки, до проведення останнього платежу по даному договору підряду.

Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться Підрядником (він же за договором Генеральний підрядник) на підставі складених ними і підписаних Підрядником актів про прийняття виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018. Всі попередні переговори за ним, листування, попередні угоди та протоколи про наміри з питань, що так чи інакше стосуються Договору, втрачають юридичну силу (п. 16.1 Договору).

Додатковою угодою від 29.12.2018 № 2 було продовжено дію Договору до 31.12.2019.

20.09.2018 сторонами підписано акт прийому-передачі про те, що Генпідрядник передав, а «Замовник» отримав документи згідно реєстру по об`єкту: "Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської обл. Коригування".

Також сторонами підписано акт прийому-передачі будівельного майданчика («фронту робіт») по вул. О.Гончара по об`єкту: "Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської обл. Коригування".

На виконання умов Договору сторонами підписано, зокрема, довідку про вартість будівельних робіт та витрати 2 за грудень 2018, акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018 за грудень 2018 на суму 888 959,72 грн з додатковим до нього актом устаткування, що придбавається виконавцем робіт, від 27.12.2018 на суму 211 018,22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що при контрольному огляді фактично виконаних робіт генеральним підрядником згідно договору підряду № 1809-ЕТ від 18.09.2018 по об`єкту «Реконструкція каналізаційного колектору Д-800 мм по вул. О. Гончара на ділянці гаражного кооперативу «Лабіринт» із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської області. Коригування», здійсненого на виконання протоколу технічної наради № 1 від 18.06.2021, комісією було виявлено та задокументовано факт відсутності на об`єкті змонтованого навісу з електротельфером та фундаменту під нього, обсяги по монтажу якого було включено підрядником в Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018.

У зв`язку з чим позивачем коригувальним актом б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року (форма № КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2021 року (форма № КБ-3) відкореговано вартість виконаних підрядних робіт за Договором генпідряду № 1809/ЕТ від 19.09.2018 на суму 809 000,00 грн та направлено їх відповдічау супровідним листом від 12.07.2021 № 2/2347.

На думку позивача, підрядник не виконав свої зобов`язання за Договором та безпідставно отримав оплату у розмірі 809 000,20 грн та має повернути 809 000,20 грн. коштів, безпідставно перерахованих в якості оплати за роботи, котрі фактично не були виконані. Відтак, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання Договором, що є істотним порушенням його умов.

Оскільки відповідач коригувальний акт не підписав, а кошти у сумі 809 000,20 грн не повернув, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить суд зобов`язати відповідача підписати Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року з позивачем та стягнути з відповідача 809 000,20 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи у повному обсязі, підписавши, зокрема, акт № 2 від 27.12.2018 без заперечень і не завивши при цьому про будь-які недоліки у роботі, а складання позивачем коригувальних актів після строку дії Договору, який закінчився 31.12.2019, є безпідставним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

У статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Відповідно до вимог статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт на підставі укладеного ними договору генпідряду по об`єкту «Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської області. Коригування» від 19.09.2018.

У ст. 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору сторонами підписано, зокрема, довідку про вартість будівельних робіт та витрати 2 за грудень 2018 року, акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018 за грудень 2018 року на суму 888 959,72 грн з додатковим до нього актом устаткування, що придбавається виконавцем робіт, від 27.12.2018 на суму 211 018,22 грн.

Зазначені документи підписані представниками та скріплені печатками обох сторін без заперечень та зауважень щодо обсягу та якості робіт.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, вказані документи, а зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018, відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до оформлення первинних документів, та відповідно до Цивільного кодексу України і умов Договору є належним доказом виконання відповідачем свого зобов`язання за Договором належним чином.

За приписами частин 1-4 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Отже, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічний обов`язок покладений на замовника також і пунктами 5.10 та 9.9 Договору.

Однак, під час прийняття робіт за Договором чи негайно після них позивач як замовник, в порядку ч. 1 ст. 853 ЦК України, жодних претензій до якості чи заяв про будь-які недоліки у роботі підряднику не пред`явив, акти на доопрацювання в порядку п. 9.9 Договору не повернув.

Водночас, у акті перевірки виконавчих документів та контрольного огляду фактично виконаних робіт генеральним підрядником (ТОВ «Коммерс Енерджи») згідно договору підряду № 1809ЕТ від 18.09.2018 по об`єкту "Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської обл. Коригування" від 18.06.2021, проведеною комісією КП ПОР «Полтававодоканал» на виконання протоколу технічної наради № 1 від 18.06.2021, зазначено, що при контрольному огляді фактично виконаних робіт підрядником, було виявлено відсутність змонтованого навісу з електротельфером та фундаменту під нього, обсяги по монтажу якого були включені підрядником в Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 від 27.12.2018; документів, що підтверджували б придбання матеріалів для монтажу навісу (видаткові накладні на тельфер, труби квадратні, кутовий гарячекатаний прокат та інш.) також підрядником не надані.

У зв`язку з цим комісією було прийнято рішення: зафіксувати та підтвердити факт внесення підрядником недостовірних даних в акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме, включення до акту приймання виконаних будівельних робіт №2 від 27.12.2018 (ф.№КБ-2в) матеріалів та робіт, які фактично не були виконані та відсутні на об`єкті, але були оплачені КП «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ»; відповідно до п 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» підготувати коригувальний Акт до ТОВ «Коммерс Енерджи» на різницю між обсягами робіт, які були включені в акти виконаних робіт, але фактично не були виконані; відправити підписаний з боку КП ПОР «ПОЛТАВАВОДОКАНАЛ» коригувальний акт рекомендованим листом з повідомленням на адресу ТОВ «Коммерс Енерджи»; у разі відмови з боку підрядника підписувати коригувальні Акти та усувати виявлені недоліки, звернутись із судовим позовом про стягнення відповідних коштів з ТОВ «Коммерс Енерджи»; залучити іншу підрядну організацію для завершення будівельних робіт, та введення в експлуатацію об`єкта.

У зв`язку з викладеним, на підставі п. 6.4.7 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» позивач підготував коригувальний акт приймання виконаних будівельних робіт від 22.06.2021 за червень 2021 року на різницю між обсягами робіт, які були включені в акт виконаних робіт, але фактично не були виконані на суму 809 000,00 грн.

Супровідним листом від 12.07.2021 № 2/2347 позивач направив відповідачу для підписання довідку про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2021 року, коригувальний акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року та коригувальну підсумкову відомість ресурсів, однак поштове відправлення повернулося відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання.

Так, відповідно до п. 6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні у кошторисах виконаних робіт (примірні форми № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати», які були оформлені та оплачені у попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок з урахуванням термінів позовної давності згідно з законодавством України.

Однак, суд зазначає, що вказані комісією КП ПОР «Полтававодоканал» обставини невиконання робіт (недоліки) за Договором в розумінні наведених ДСТУ очевидно не являються помилкою чи порушенням порядку визнання вартості будівництва, виявленими у кошторисах виконаних робіт, отже застосування вказаного положення ДСТУ у даному випадку є безпідставним.

Крім того, у п. 9.10 Договору визначено, що при виявленні помилок по розрахунках у підписаних сторонами актах виконаних робіт, можуть бути прийняті скореговані розрахунки, до проведення останнього платежу по даному договору підряду. Натомість, відповідно до наданих позивачем платіжних доручень, останній платіж за Договором було здійснено позивачем у грудні 2018 року.

Більше того, за умовами Договору, він діє до 31.12.2019, а тому внесення будь-яких коригувань у договірну документацію після закінчення його дії є неправомірним.

Суд звертає увагу, що наведені позивачем недоліки у роботі були виявлені під час звичайного огляду фактично виконаних робіт комісією Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" 18.06.2021, тобто, підстав стверджувати про неможливість їх виявлення ще під час прийняття робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018 у суду немає.

Доказів того, що вказані обставини (недоліки) не могли бути виявлені позивачем при підписанні акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018, позивачем до суду не пред`явлено.

Отже, оскільки зазначені позивачем недоліки роботи могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття, а всупереч умовам Договору та положенням закону відповідної заяви негайно після прийняття робіт замовником зроблено не було, то згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України він втратив право наразі посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Більше того, відповідно до наявних у справі платіжних доручень виконані роботи позивач оплатив у повному обсязі.

Поряд з викладеним суд також звертає увагу, що акт перевірки виконавчих документів та контрольного огляду фактично виконаних робіт генеральним підрядником (ТОВ «Коммерс Енерджи») згідно договору підряду № 1809ЕТ від 18.09.2018 по об`єкту "Реконструкція каналізаційного колектору Д-800мм по вул. О.Гончара на ділянці гаражного кооперативу "Лабіринт" із влаштуванням каналізаційної насосної станції в м. Полтава, Полтавської обл. Коригування" від 18.06.2021 не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження неналежного виконання робіт, оскільки встановлені у акті факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору і не можуть їх змінювати, у тому числі змінювати, припиняти частково або повністю зобов`язання, визначені Договором та підтверджені відповідними первинними документами (актами виконаних робіт).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, суд зазначає, що належних та достатніх доказів існування зазначених у акті недоліків та визначення їх обсягу, переліку й вартості, зокрема, висновку експерта, до матеріалів справи долучено не було.

Суд також зазначає, що за наведених обставин посилання позивача у позові на пункти 13.2, 13.4 Договору у даному випадку є безпідставними.

Отже, позивач не довів перед судом ані факту неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором та безпідставного включення до акта приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 27.12.2018 робіт, які не були фактично виконані, а ні правової підстави для їх стягнення.

При цьому, стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача підписати Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року з позивачем суд додатково зазначає таке.

Право на звернення до господарського суду в установленому порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частини 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

У даному випадку позивач звернувся до суду із позовною вимогою про примусове вчинення відповідачем дій, а саме, зобов`язання підписати Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року, посилаючись на наявність недоліків у виконаних відповідачем роботах за Договором та безпідставним отриманням останнім коштів за такі роботи.

Однак, вказану позовну вимогу суд визначає як неналежний спосіб захисту, оскільки у такому вигляді сам по собі не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі задоволення відповідної вимоги, не може бути виконаний у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Так, акти приймання виконаних будівельних робіт підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Зобов`язання особи підписати акти фактично лежить в площині її особистого волевиявлення, а тому даний предмет позову у вигляді зобов`язання підписати Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року не може бути виконаний шляхом державно-примусової діяльності та не підпадає під спосіб захисту, передбачений в п. 5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (примусове виконання обов`язку в натурі).

Як зазначалося вище, порушення цивільного права чи цивільного інтересу хоча і підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що окремою підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача підписати Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року з позивачем є обрання неналежного способу захисту, оскільки така вимога не може бути самостійним предметом спору і відповідно способом захисту та підлягає встановленню при розгляді позовної вимоги про стягнення боргу у зв`язку з неналежним виконанням робіт, яка і заявлена позивачем у цьому позові.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають у повному обсязі у зв`язку з їх недоведеністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.06.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко