Рішення № 104824539, 16.06.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1345/22

2/212/2082/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2022 року позивач АТ КБ «Приватбанк» (далі - позивач, Банк) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 16 427,19 доларів США, що за курсом 26,33 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.11.2021 складає 432 527,91 грн. станом на 16.11.2021 за кредитним договором № KRT0G200150763 від 22.05.2007, яка складається з: 5346,34 доларів США заборгованість за тілом кредиту, 4343,97 долари США заборгованість за відсотками за користування кредитом, 743,33 долари США заборгованість по комісії за користування кредитом, 5993,55 долари США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Банк та ОСОБА_2 (третя особа у справі) 22.05.2007 уклали кредитний договір KRT0G200150763 (далі - Договір), згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5880,00 доларів США строком до 21.05.2027. У порушення умов кредитного Договору третя особа свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконала, у зв`язку з чим станом на 16.11.2021 наявна заборгованість у розмірі 16427,19 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язання за Договором 205061 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір поруки, у зв`язку з чим позивач вважає доцільним притягнути до відповідальності поручителя за кредитним договором і стягнути з неї зазначену суму заборгованості.

Ухвалою судді від 30 березня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, роз`яснено учасникам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

29 квітня 2022 року, 25 травня 2022 року судовий розгляд був відкладений через неявку учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві заявив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач, будучи повідомленою належним чином про дату, час та місце проведення судових засідань, повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань про розгляд справи без її участі або про відкладення судового засідання від неї на адресу суду не надходило. У встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк відзив на позовну заяву відповідачем також не поданий, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд розглядає справу в порядку статті 280 ЦПК України за наявними в ній доказами (заочний розгляд).

Третя особа до суду не з`явилася, повідомлялася належним чином про розгляд справи, будь-яких пояснень щодо позову не надала, заяв про розгляд справи або про відкладення розгляду не подавала.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 22 травня 2007 року між Приватбанком (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) був укладений Кредитний договір № KRT0G200150763, згідно з умовами якого Банк зобов`язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 22.05.2007 по 21.05.2022 включно у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 5880,00 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом зі сплатою щомісячного платежу 82,96 долари США (а.с. 10-11).

29 квітня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору № KRT0G200150763 від 22.05.2007, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни в Кредитний договір, а саме:

1.Суму заборгованості, що виникла в період з дати надання Позичальнику кредиту до дати підписання цієї Додаткової угоди зменшити на 3450,15 доларів США, а саме відсотки у розмірі 1176,02 долари США, комісія у розмірі 0 доларів США, пеня у розмірі 2274,13 долари США.

2.Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ у разі порушення Позичальником будь-якого з зобов`язань, передбачених в Графіку погашення кредиту (Додщатко 1 до цієї Додаткової угоди) понад 31 день позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 3450,15 доларів США.

Крім того, Додатковою угодою визначено строк повернення кредитних коштів до 21.05.2027, збільшено відсоткову ставку до 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом та щомісячний платіж до 92,88 доларів США (а.с. 12).

29 квітня 2013 року між Приватбанком та ОСОБА_1 був укладений Договір поруки, який набрав чинності з моменту його підписання - 07 травня 2013 року та згідно з яким ОСОБА_1 як поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань за Кредитним договором KRT0G200150763, укладеним між Банком та Позичальником (а.с. 15).

Крім того, цим Договором поруки у пункті 4 визначено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Пунктами 5, 6 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання будь-якого зобов`язання, передбаченого п. 1 цього Договору, Кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання, а Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, зазначені в письмовій вимозі Кредитора, на протязі 5 календарних днів з моменту отримання вимоги.

У випадку невиконання Поручителем зобов`язань Боржника за Кредитним договором на протязі 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Кредитора, Поручитель сплачує на користь Кредитора пеню у розмірі 0,15 % за день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожний календарний день прострочення. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати (пункт 9 Договору поруки).

Також, сторони визначили у пункті 12 Договору поруки, що порука припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Частиною другою статті 548 ЦК України встановлено, що недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, за виключенням гарантії (стаття 562 ЦК України), лише дійсні вимоги можуть бути забезпечені.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

За умовами Кредитного договору № KRT0G200150763 від 22.05.2007 (пункт 7.1) встановлено строк повернення кредиту, процентів і винагороди згідно із графіком повернення кредиту, процентів, винагороди до 21 травня 2022 року, Додатковою угодою до Кредитного договору визначено строк повернення кредиту до 21 травня 2027 року.

Згідно із пунктом 2.3.7 Кредитного договору при настанні подій, передбачених у п. 2.3.3 цього договору, зокрема порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, в тому числі порушення цільового використання кредиту, банк має право стягнути кредит до настання строків, визначених п. 7.1 цього договору, в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно з пунктами 2, 4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язків за кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. У випадку невиконання боржником обов`язків за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 12 цього договору поруки визначено, що порука припиняється після закінчення 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Також поряд із порукою, за своєю правовою природою акцесорним характером володіє і неустойка, яка, будучи цивільно-правовою санкцією, у всіх випадках є елементом самого забезпеченого зобов`язання.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц відступила від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року (справа № 6-75цс14), від 03 лютого 2016 року (справа № 6-2017цс15) та від 06 липня 2016 року (справа № 6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору, визначивши, що на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» передбачено, що Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

На виконання завдання цивільного судочинства, з метою всебічного і повного з`ясування обставин, судом встановлено, що Єдиний держаний реєстр судових рішень містить рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 15 січня 2013 року, яким було задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 та стягнуто з останньої заборгованість за кредитним договором № KRT0G200150763 від 22.05.2007 у розмірі 13 102,09 доларів США, з якої 5687,36 доларів США - заборгованість за кредитом; 3246,95 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 517,44 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 3650,34 долари США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» скористався правом вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись до суду із позовом про примусове стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника ОСОБА_2 і такими діями на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги Банку.

Зважаючи на встановлену Договором поруки відповідальність Поручителя перед Кредитором за невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором Банк мав право і можливість звернутися з вимогою до Поручителя протягом 5 (п`яти) років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором, а саме з дня набрання законної сили рішенням суду - 25 січня 2013 року, проте Банк не скористався таким своїм правом і звернувся до суду поза межами дії поруки, яка припинилася 26 січня 2018 року.

Наявність укладеної після ухвалення судового рішення Додаткової угоди до Кредитного договору не змінює висновків суду, викладених вище, оскільки в ній і зазначено, що вона є невід`ємною частиною Кредитного договору, але повинна оцінюватися за своєю суттю як самостійний правочин, так як строк дії кредитного договору на час укладення угоди закінчився.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Договір поруки був укладений також після того як Банк використав своє право на дострокове повернення заборгованості по кредиту і по суті є забезпечувальним договором саме Додаткової угоди, а не Кредитного договору.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 223, 263-265, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у позові Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на заочне рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений та підписаний 20 червня 2022 року.

Суддя: О. В. Колочко