Постанова № 10482181, 30.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 червня 2010 року 12:34 № 2а-7114/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Попові В.С. за участю представників сторін:

від позивача: Куріленко Н.Є. (за дор. б/н від 28.04.2010р. ),

від відповідача: Кривобок Ю.М. (за дор. №2263/9/10 від 28.04.2010р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

про визнання неправомірними дій

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.06.2010 р. проголошено ступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося приватне підприємство «Торговий дім «Дисконт Україна»з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва.

Позивач не погоджується з висновками, які викладені в акті невиїзної (камеральної) перевірки № 3664-15/31172983 від 22.04.2010р. та просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Дніпровському р-ні м.Києва щодо проведення даної перевірки.

Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні ДПІ у Дніпровському районі м. Києва під час проведення перевірки вимог ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 2.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених до наказом ДПА України № 355від 27.05.2008, п. 8 Регламенту адміністрування податків, затвердженого наказом ДПА України № 62 від 09.02.2006, внаслідок відсутності письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС та належних підстав для проведення камеральної перевірки.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що висновками акту перевірки прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушено.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки ПП «Торговий дім «Дисконт Україна»з питань дотримання податкового законодавства при відображенні звітних даних в декларації з податку на додану вартість було складено акт перевірки від 22.04.2010р. №3664-15/31172983.

Судом не приймається посилання позивача на порушення порядку проведення перевірки та відсутність підстав для її проведення, як на підставу для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.19 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (п.п. «б»).

Згідно з підпунктами 5.2.1 та 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 вищезазначеного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (п.п. 5.2.1) У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (п.п. 5.2.2).

Отже, вищезазначеними нормами визначено, що податкове зобовязання визначається шляхом направлення рішень (повідомлень). Саме рішення про нарахування сум податків підлягають апеляційному та судовому оскарженню згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), податкове повідомлення - письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення - рішення є однією з форм податкового повідомлення; податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків: сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання; сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних); сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання; сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеного Порядку, структурний підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове повідомлення: для платників податків - фізичних осіб (форма "Ф"), якщо відповідно до закону податковий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків, за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового або іншого законодавства; за наслідками документальних або камеральних перевірок (форма "Р"); за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш"); за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (форма "З"); про перевищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В1"), у тому числі у разі, якщо заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки відшкодовані платнику податку; про заниження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В2"); про відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ (форма "В3").

Таким чином, нормами Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, також передбачено прийняття та направлення платнику податків рішення щодо визначення суми податкових зобовязань чи зменшення суми бюджетного відшкодування.

Натомість, згідно з нормами «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. №327, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п.1.3).

Отже, висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте акт не може бути визнаний рішенням чи дією субєкта владних повноважень.

Судом не приймаються посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у звязку зі складанням акту перевірки від 22.04.2010р. №3664-15/31172983, та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Позивач ознайомлений з належним засобом захисту порушеного права, оскільки Окружним адміністративним судом міста Києва порушено провадження у справі № 2а-7296/10/2670 у справі за позовом приватного підприємства «Торговий дім «Дисконт Україна»з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення рішення, винесеного на підставі акту перевірки від 22.04.2010р. №3664-15/31172983.

Вирішуючи питання можливого закриття провадження у справі суд враховує наступне.

Перелік підстав для можливого закриття провадження у справі, визначений частиною першою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Відповідно до частини другої зазначеної правової норми, у випадку, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій органів ДПС України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

.

Суддя С.К. Каракашьян