Постанова № 10482075, 15.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                                 № 2а-3101/10/2370 15.07.2010 р.                                                                                    м. Черкаси  

           09 год. 15 хв.                                                                                             

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі –Чемерин І.В.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 1095 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідно до ст. ст. 17, 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 страхувальник зобов’язаний: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до органів Пенсійного Фонду України. Відповідач нарахував страхові внески за 2009 рік, але у встановлений законом строк їх не сплатив.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте надав до суду клопотання від 30.06.2010 р. № 3999/08, в якому просить справу розглянути без його участі.

Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не надав, представника у судове засідання не направив.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 05.10.2004 року зареєстрований як фізична особа-підприємець Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області,  ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується довідкою з ЄДР станом на 07.06.2010 р., та перебуває на обліку як платник страхових внесків за № НОМЕР_2.

28.01.2010р. відповідач подав до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі розрахунок сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2009р., яким самостійно нарахував страхові внески  за 2009р. у сумі 1095 грн. 60 коп.

Порядок справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 (у подальшому –Закон № 1058).

Страхувальниками відповідно до пункту 3 статті 11 та пункту 5 статті 14 Закону № 1058 є зокрема фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Пунктом 2 статті 17 вказаного Закону передбачено обов’язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України № 1058 страхові внески до солідарної системи для  фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, передбачених пунктом 5 статті 14 Закону № 1058, нараховуються на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Частиною 3 статті 24 Закону № 1058 передбачено, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 2.2 Інструкції «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009р. № 26-1, передбачено, що фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом; базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Враховуючи вказані норми Закону, суд приходить до висновку про правомірне нарахування відповідачем страхових внесків у сумі 1095 грн. 60 коп.    

Пунктами 4 та 5 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду; страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Пунктом 6 вказаної статті передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Із наданої до суду картки особового рахунку фізичної особи –суб’єкта підприємницької діяльності вбачається що, вказана сума заборгованості обліковується за відповідачем як несплачена.

Обставина щодо наявності вказаного боргу підтверджується також розрахунком суми позову, наданим суду.

Пунктами 2 та 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання вказаних приписів позивач надіслав відповідачеві  вимогу № Ф - 323 від 05.05.2010 р. на суму 1095 грн. 60 коп.  Вказана вимога відповідачем отримана 07.05.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням  Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Узгодження здійснюється на підставі заяви страхувальника. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про оплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000р., передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. № 442/6730 передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити недоїмку за страховими внесками до Пенсійного фонду України за 2009р. у сумі 1095 грн. 60 коп., тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20442,  АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)  на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна,  15, код 21366691)  заборгованість у сумі 1095 (одна тисяча дев’яносто п’ять) гривень 60 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано. Якщо постанову було проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                    А.В. Руденко