Постанова № 10482034, 16.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 2а-2341/10/2370 16.07.2010 р. м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

при секретаріКулику О.П.,

за участю представника позивача Пасічник А.А.за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Агромакс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

У червні 2010 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Агромакс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач стверджує, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не створював у 2009 році робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.

На підставі наведених обставин позивач просить задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 28306 грн. 12 коп. адміністративно-господарських санкцій та 297 грн. 15 грн. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (надалі за текстом - «Закон N 875-XII») .

Частиною другою статті 18 Закону N 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону N 875-XII.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту, в 2009 році середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 49 осіб.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

При цьому, частиною другою статті 19 Закону N 875-XII зобов'язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.

Таким чином, враховуючи чисельність штатних працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Агромакс», відповідач зобов'язаний був створити в 2009 році два робочих місця для працевлаштування інвалідів.

В порушення вимог зазначеної статті Закону N 875-XII відповідач, протягом спірного періоду, не забезпечив працевлаштування жодного інваліда.

Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Суд вважає, що відповідачем в 2009 році не в повній мірі були вчинені зазначені дії.

Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною четвертою статті 20 Закону № 803-XIIвстановлено обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Судом встановлено, що в серпні і грудні 2009 року підприємство не виконувало покладені на нього обов'язки щодо інформування служби зайнятості про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів, та не подавав службі зайнятості зазначені дані.

За таких обставин, суд вважає, що за ці місяці відповідач має сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (ст. 20 Закону N 875-XII).

Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (Пункт другий Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений Постановою кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону N 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно даних зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 р. та розрахунку суми позову середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2009 р. у відповідача складала 14153 грн. 06 коп. (693500 грн.: 49 осіб).

Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону N 875-XII відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2010 р. сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2 місяці 2009 р. в сумі 4717 грн. 70 коп. (14153 грн. 06 коп. : 12 міс. х 2 міс. х 2 особи).

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції,розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2010 р. по 20 травня 2010 року (35 днів) складає 4 грн. 97 коп.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того,що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону N 875-XII , є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України (№254к/96-ВР), відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідач, ігноруючи вищезазначені вимоги чинного законодавства щодо створення робочих місць для забезпечення зайнятості людей з фізичними чи психічними вадами, перешкоджає досягненню ними матеріальної незалежності, їх соціальної реабілітації та забезпеченню рівних можливостей з усіма іншими громадянами.

На підставі викладеного, суд знаходить вимоги позивача такими що підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

Стягнути зсільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Агромакс»(Черкаська область, Драбівський район, с. Великий Хутір, вулиця С.Куниці, ідентифікаційний код 32506713) на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, пр-кт. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 р. в розмірі4 717, 70 грн. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4 грн. 97 коп., а всього4722 (чотири тисячі сімсот двадцять дві) грн. 67 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

СуддяВ.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлено 16 липня 2010 року