Ухвала суду № 104819057, 15.06.2022, Кобеляцький районний суд Полтавської області

533/379/21

1-кп/532/16/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Макарчука С.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Демидюк О.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та в режимі відеоконференції:

прокурора Хутченко Я.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника цивільного відповідача Деміденкова В.М.,

захисника - адвоката Рохманова В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Рохманова Володимира Івановича про призначення у кримінальному провадженні № 42019171190000073 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, комплексної судово-медичної, фототехнічної, трасологічної та автотехнічної експертизи,

Встановив:

У провадженні Кобеляцького районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

14 червня 2022 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Рохманова Володимира Івановича про призначення комплексної судово-медичної, фототехнічної, трасологічної та автотехнічної експертизи. Захисник прохає проведення експертизи доручити експертам Полтавського обласного бюро СМЕ та Полтавського НДЕКЦ, поставивши на вирішення 27 запитань відповідно до викладеного у клопотанні переліку.

У судовому засіданні 15 червня 2022 року захисник подане ним клопотання підтримав, зазначивши підстави та міркування, що викладені ним у поданому письмовому тексті клопотання.

Обвинувачений подане клопотання підтримав, доповнень і пояснень щодо нього не надавав.

Прокурор підтримала клопотання захисника щодо призначення у цьому кримінальному провадженні зазначеної комплексної експертизи, погодилася із обраною захисником експертною установою та переліком питань, що пропонується на її вирішення.

Потерпілий заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його таким, що є безпідставним, поданим з метою затягування судового розгляду кримінального провадження, а доводи захисника такими, що повторюють надані захисником 05 листопада 2021 року заперечення щодо доказів, поданих стороною обвинувачення, та прохав урахувати доводи, викладені потерпілим у думці потерпілого стосовно заперечення, поданого захисником від 05.11.2021 року, яка була подана потерпілим 14 лютого 2022 року.

Представник цивільного відповідача ПАТ НАСК «Оранта» підтримав заявлене клопотання, погодившись на запропоновані захисником експертну установу та перелік питань.

Представник цивільного відповідача ПАТ СК «АРКС» у судове засідання не з`явився, судом постановлено проводити судове засідання у його відсутності.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши доводи та мотиви клопотання, суд робить такі висновки.

Відповідно до ч.1,2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з`ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

За змістом ч.2 ст. 242 КПК України обов`язковим є проведення експертизи щодо:

встановлення причин смерті;

встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

У цьому кримінальному провадженні відсутні підстави, визначені п.2 ч.2 ст. 332 КПК України.

Стороною обвинувачення надані суду:

висновок експерта № 63 комісійної судово-медичної експертизи від 01.07.2020 (том 3, а.с. 39-47);

висновок експерта № 121 додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 13.11.2020 (том 3, а.с. 8-16);

висновок експертів № 798/125 комплексної судово-автотехнічної та судово-фототехнічної експертизи від 17.12.2020 (том 3, а.с. 18-25);

висновок експертів № 14/2 комплексної судово-автотехнічної та судово-фототехнічної експертизи від 01.02.2021 (том 3, а.с. 27-38).

Вказані висновки не суперечать один одному та іншим матеріалам справи, які були досліджені в судовому засіданні.

Необхідною умовою допустимості висновку експерта є дотримання процесуального порядку призначення і проведення експертизи. Вказані вимоги дотримані.

Проведеними у справі експертизами забезпечено встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, тобто, прокурором слідчим і прокурором забезпечено проведення експертизи, обов`язковість якої визначена п.2 ч.2 ст. 242 КПК України. Незгода сторони захисту з цими висновками сама по собі не може бути підставою для обов`язкового призначення експертизи. Водночас, стороною захисту не надані докази, які б суперечили висновкам цих досліджень та потребували б спеціальних знань для усунення суперечностей між доказами сторони обвинувачення й доказами сторони захисту.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що посилання захисника на можливість технічного втручання чи редагування даних, зафіксованих на знімках, щодо яких він прохає призначити дослідження, не спирається на об`єктивні дані, не підтверджуватися іншими доказами у справі та не обґрунтовуються будь-яким іншим чином, навіть припущеннями.

Крім того, захисник, посилаючись на ґрунтування обвинувачення, з точки зору сторони захисту, виключно на показаннях потерпілого, фактично вказує на відсутність доказів винуватості обвинуваченого як на підставу заявленого клопотання. Водночас, відсутність чи наявність доказів вини може бути предметом оцінки при ухваленні вироку.

Крім того, доводи сторони захисту зводяться до оцінки наявних у справі доказів з точки зору доведення винуватості поза розумним сумнівом, що як і наявність чи відсутність у діях особи всіх елементів складу злочину може бути предметом оцінки виключно під час ухвалення вироку, за результатами розгляду справи в цілому.

Згідно зі ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно зі ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як встановлено у ході судового розгляду і вже зазначалось судом, даних, які б свідчили про неможливість оцінки судом висновків наявних у справі експертиз, в сукупності з іншими доказами у справі, матеріали справи не містять.

Фактів істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертиз наслідком яких є необхідність призначення додаткових експертних досліджень в ході судового розгляду не встановлено, а тому, за переконанням суду, немає підстав для призначення комплексного експертного дослідження.

З огляду на вищевикладене і враховуючи, що у даному кримінальному провадженні вже проводилися експертизи з означених у клопотанні питань, а доводи сторони захисту можуть бути перевірені за допомогою наявних у справі доказів, в тому числі на предмет достатності для доведення вини чи встановлення невинуватості, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання.

Посилання захисника на недоліки матеріалів справи, на підставі яких були проведені зазначені вище експертні дослідження, не вказує на наявність підстав для проведення експертизи. Оцінка цих доводів сторони захисту буде надана судом під час оцінки доказів на предмет їх достовірності та допустимості, що відноситься до повноважень суду і здійснюється ним у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку та не потребує спеціальних знань.

Більше того, згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України не допускається призначення експертизи для з`ясування питань права, до яких належить оцінка доказів щодо їх достовірності та допустимості.

Водночас, суд зауважує, що правова конструкція ст. 350 КПК України передбачає можливість повторного звернення учасників судового провадження до суду із аналогічним клопотанням лише у випадку наявності інших підстав. Хоча сторона захисту і не зверталася із аналогічним клопотанням, однак необхідно звернути увагу на те, що ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області відмовлено у визнанні очевидно недопустимими на стадії з`ясування обставин та перевірки їх доказами доказів, здобутих під час досудового розслідування у цьому провадженні відповідно до клопотань сторони захисту. Зміст розглянутих клопотання є ідентичним поданому 14 червня 2022 року клопотанню в частині сумнівів щодо матеріалів, на підставі яких проводилися зазначені вище експертні дослідження.

У зв`язку із зазначеним, оскільки висновок щодо вказаних доводів сторони захисту уже був зроблений, а захисником нових відомостей щодо цього питання не зазначено, суд не вбачає необхідності повторно обґрунтовувати свої висновки у цій частині.

Таким чином, підстав вважати, що зазначені захисником сумніви щодо правильності проведення вказаних експертиз свідчать про необґрунтованість чи неправильність висновків, суд не вбачає. Враховуючи викладене, оскільки в судовому засіданні не було встановлено підстав, передбачених статтями 242, 332 КПК України для призначення експертизи, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Суд приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що захисником під час досудового розслідування подавалися клопотання слідчому (прокурору) про проведення експертиз та оскаржувалася відмова у їх задоволенні та зауважує, що упродовж судового розгляду стороною захисту суду не надавалися висновки експертних досліджень на противагу доказам сторони обвинувачення, хоча одним із принципів судового процесу є його змагальність, за змістом якої суд лише досліджує надані сторонами обвинувачення та захисту докази. Разом з тим, вказані обставини не є підставою для призначення експертизи під час судового розгляду.

Окрім того, суд наголошує, що в силу вимог ч. 1 ст. 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку, а призначення експертизи без достатніх на те підстав призведе до невиправданої тяганини та порушення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження. Виходячи з наведеного, суд наголошує, що доцільність призначення експертного дослідження повинна бути доведена в ході розгляду даного питання.

Таким чином, суд при оцінці доводів стосовно необхідності призначення експертизи, з врахування вищенаведених положень щодо розумних строків розгляду справи, повинен ретельно дослідити обґрунтованість клопотання на предмет наявності законних підстав для його задоволення, виходячи з необхідності, серед інших принципів закріплених у КПК, врахувати зазначені положення.

Також, суд зазначає, що згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи ("Хусейн та інші проти Азербайджану" (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви №№ 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; "Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії" (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви №№ 51111/07, 42757/07, §§ 718, 721; "Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія" (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви №№ 26711/07, 32786/10, 34278/10, 12 травня 2016 року, § 95).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх законних підстав для задоволення клопотання та призначення експертизи, оскільки заявлене клопотання не містить належних обґрунтованих доводів стосовно доцільності призначення такого експертного дослідження в межах цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242, 332, 350 КПК України, суд,

Постановив:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Рохманова Володимира Івановича про призначення комплексної судово-медичної, фототехнічної, трасологічної та автотехнічної експертизи - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Резолютивна частина ухвали проголошена 15 червня 2022 року.

Повний текст ухвали проголошено 20 червня 2022 року.

Суддя