Постанова № 10481537, 15.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2010 року Справа № 2а-4404/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді Тріфанової С.С.,

при секретарі Лейбенко О.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Бачура О.В., (довіреність № 2/10 від 11.01.2010)

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторегіон плюс» про стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи в сумі 510 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2010 року Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторегіон плюс» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.10.2007 за № 13821020000013976. У позовній заяві посилався на те, що станом на 17.05.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторегіон плюс» має заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на прибуток у сумі 510,00 грн. У звязку з тим, що відповідач не забезпечив виконання зобовязань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках, позивач просить стягнути на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у сумі 510 грн. звернувши стягнення на активи платника податків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути податковий борг з податку на прибуток у розмірі 510,00 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авторегіон плюс» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.10.2007 за № 13821020000013976 (а.с.4).

У судовому засіданні встановлено, що станом на 17 травня 2010 року відповідачем не сплачено податковий борг, а саме з податку на прибуток у розмірі 510 грн.

Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням №0003391510/0 від 16.03.2010 (а.с.6).

У відповідності норм діючого законодавства боржнику були надіслані дві податкові вимоги: перша податкова вимога від № 1/1474/32450/24-505, друга податкова вимога №2/2203/2218/24-506.

02 березня 2009 року Ленінською МДПІ винесено рішення №12в про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.1.3 ст. Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк.

Таким чином, до складу податкового боргу відносяться податкові зобов'язання визначені платником податків в деклараціях (розрахунках).

На даний час суми податкових зобов'язань, визначених платником податків в деклараціях, є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не перераховані, тобто визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Активами платника податків за змістом п.1.7 ст.1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, Суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авторегіон плюс» (код ЄДРПОУ 35486885, розрахунковий рахунок №2600312326 у Луганській філії комерційного банку «Укргазбанк», МФО 304621) в доход Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у сумі 510 грн.(пятсот десять грн.), звернувши стягнення на активи платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

< Резолютивна частина >

< Текст >

Суддя Тріфанова С.С.