Ухвала суду № 104802428, 15.06.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6653/20

УХВАЛА

15 червня 2022 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

при секретарі судового засідання Степанової Н.С.,

за участю учасників судового провадження:

прокурораМаричевої О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Осадчої І.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв`язку обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020160380001642 від 04.12.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сарата, Саратського району Одеської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

відповідно до ч.2 ст.376 КПК України, суд,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Овідіопольського районного суду Одеської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

До обвинуваченого на стадії досудового розслідування застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний західу виглядітримання підвартою із застосуванням застави в розмірі 90800 грн.,

В подальшому, ухвалами суду від 24.03.2021 року, 18.05.2021 року, 11.06.2021 року, 02.08.2021 року, 20.09.2021 року, 16.11.2021 року, 13.01.2022 року, 10.03.2022 року та 04.05.2022 року обвинуваченому ОСОБА_1 неодноразово продовжувався запобіжний захід у виглядітримання підвартою строком на 60 днів в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор». Строк запобіжного заходу закінчується 03 липня 2022 року.

Закінчити судовий розгляд кримінального провадження до цього часу неможливо у зв`язку з неможливістю доставки обвинуваченого до приміщення Овідіопольського районного суду Одеської області через запроваджений в Україні воєнний стан, а також у зв`язку з відсутністю згоди обвинуваченого ОСОБА_1 на розгляд даного кримінального провадження в режимі відеоконференцзв`язку з приміщення ДУ "Одеський слідчий ізолятор".

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

14.06.2022 року прокурор Маричева О.Г. подала до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до шістдесяти днів, враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені пп. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто можливість обвинуваченого переховуватися від суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення, яке в судовому засіданні підтримала повністю.

Захисник Осадча І.А. заперечувала проти клопотання прокурора, оскільки прокурор посилається на встановлені ризики, які вже втратили свою актуальність, обвинувачений досить тривалий час перебуває під вартою, є громадянином України, має місце проживання, має на утриманні малолітню дитину. Просила змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, вказуючи, що ризики, на які посилається прокурор не доведені, прокурор кожного разу звертається з клопотанням про проовження дії запобіжного заходу як під копірку, нічого не змінюючи в клопотанні. Бажає проживати разом із сім`єю та заробляти кошти, є необхідність в матеріальному забезпеченні свого малолітнього сина та непрацездатних батьків, тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт. Крім того, просив у разі задоволення клопотання прокурора, зменшити розмір застави до мінімального розміру.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкогозлочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, обвинувачений офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальним кодексом України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, підстави як обрання так і продовження дії виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу, суд вважає, не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, обрання виключного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (пункт «с» частини 1 статті 5 Конвенції).

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд враховує також вимоги дотримання розумного строку тримання під вартою, що відповідає загальним положенням щодо розумних строків, викладених у правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, згідно з якою "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено максимальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до шести років, що у відповідності п.4 ч.2 ст.183 КПК України, обґрунтовує продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим суд враховує, що встановлені ухвалою суду від 01.02.2021 року ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Жодних доказів про те, що обвинувачений не може утримуватися під вартою, стороною захисту не представлено.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01.02.2021 року, при застосуванні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було визначено, як альтернативний запобіжний захід, заставу в розмірі 90 800 грн.

На даний час, з урахуванням поданих обвинуваченим ОСОБА_1 документів, які були предметом розгляду в судовому засіданні від 30.05.2022 року при розгляді клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, та з урахуванням доводів учасників кримінального провадження, судом встановлені підстави для зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, з сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб до двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день прийняття судового рішення становить 62 050 гривень.

Таким чином, суд вважає, що законні підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні, а тому суд вважає на необхідне продовжити строк тримання його під вартою строком на 60 днів, з правом внесення застави в розмірі двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62 050 гривень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60днів до 14 серпня 2022року включно, в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у межах двадцяти п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 62050 (шістдесят дві тисячі п`ятдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок код отримувача 26302945, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435.

Обвинувачений ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали, тобто до 14.08.2022 року.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за першою вимогою суду;

- не відлучатися за межі Саратської територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом5днів здня їїоголошення.

Повний текст ухвали складено 17.06.2022 року.

Головуючий: Є.М. Панасенко