Вирок № 104793438, 16.06.2022, Козельщинський районний суд Полтавської області

16.06.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/951/21

Провадження № 1-кп/533/6/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2022 року Козельщинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,

з участю: прокурора - Єрохова Р. С.,

представника потерпілого - Голубенка В. П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Долі Г. О.,

секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина Полтавської області кримінальне провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021175520000422 від 23.08.2021 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селище Козельщина, Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, освіта професійно - технічна, не працюючого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого:

-вироком Козельщинського районного суду Полтавської області від 16.10.2020 року за ст. 70, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 317 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки із звільненням від відбування строком на 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2021 року о 03 години 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1 із метою нанесення тілесних ушкоджень, підбіг до магазину «Кулиничі», що знаходиться по вулиці Монастирській в селищі Козельщина, Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області, де в цей час, на подвір`ї, обличчям до віконця з якого здійснюється продаж кави, знаходився потерпілий ОСОБА_2 .

В подальшому обвинувачений ОСОБА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс декілька ударів дерев`яною палицею, яку тримав у правій руці, в область голови потерпілому ОСОБА_2 в результаті чого потерпілий, відповідно до висновку експерта № 1032 від 12.10.2021 року отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді лінійного перелому лівої тім`яної кістки без зміщення, субарахноїдальних крововиливів в борознах правої скроневої частини головного мозку, а також легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, рубця в тім`яній ділянці голови зліва.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінальному правопорушенні не визнав та надав показання, що між ним та потерпілим будь-яких конфліктів не існувало. 23 серпня 2021 року о 03 години 30 хвилин перебував у будинку за місцем свого проживання, а тому взагалі непричетний до вищезазначеної події, так як не наносив потерпілому будь-яких тілесних ушкоджень.

Незважаючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, його вина в повному обсязі обвинувачення доведена зібраними належними та допустимими доказами:

допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 надав показання, що вони з обвинуваченим раніше знайомі, оскільки проживають в одному селищі. Між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 будь-яких конфліктів не існувало. 23.08.2021 року близько 03-00 години він разом зі свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 перебували на майданчику біля магазину «Кулиничі». Через деякий час, вирішив придбати каву та перебуваючи обличчям біля вікна, з якого здійснюється продаж кави та розмовляючи з продавцем, отримав кілька ударів битою по голові та спині. Далі кількість ударів не пригадує, бо був больовий шок. Впавши на коліна він озирнувся та побачив, як чоловік у якого на голові була одягнута маска по типу «балаклава» наніс йому удари дерев`яною битою, яку тримав у правій руці. Через деякий час, підбіг свідок ОСОБА_7 та відштовхнув невідомого на той час чоловіка, при цьому він з голови, зірвав у нападника маску по типу «балаклава» і тоді він побачив, що під маскою перебуває обличчя обвинуваченого ОСОБА_1 . Між обвинуваченим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_7 почалась відбуватися штовханина, оскільки останній намагався забрати биту. Через деякий час, до нього підбіг свідок ОСОБА_6 , щоб допомогти підвестися, але у цей час з боку парка вибігло і ще двоє чоловіків, один був в масці по типу «балаклава» у іншого на голові був одягнутий капюшон. В капюшоні він впізнав громадянина ОСОБА_11 , який також палицею розміром близько 1 м вдарив його по руці. Людину в масці по типу «балаклава» не впізнав, оскільки цей чоловік бився зі свідком ОСОБА_3 . Далі громадянин ОСОБА_11 і невідомий чоловік наносили тілесні ушкодження свідкові ОСОБА_3 . Через деякий час, невідомим чоловіком у масці виявився громадянин ОСОБА_28 . Коли закінчилась сутичка свідок ОСОБА_3 викликав поліцію;

свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надав показання, що 23.08.2021 року близько 03-00 години він разом з потерпілим ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували на майданчику біля магазину «Кулиничі». Людей було дуже багато. Через деякий час, ОСОБА_2 вирішив придбати каву та перебуваючи обличчям біля вікна, з якого здійснюється продаж кави він побачив як невідома особа з дерев`яною палицею, близько 1,5 м, вибігла із сторони парку і вдарила потерпілого ОСОБА_2 по голові. Чітко бачив пару сильних ударів від невідомого чоловіка у якого на голові була одягнута маска «балаклава». Підбігши до невідомого чоловіка, почав його стримувати та стягнув маску, де він під маскою впізнав обличчя обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки його добре знає, так як проживають в одному селищі. Між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 виникла сутичка, а потерпілий ОСОБА_2 , після отриманих ударів нахилився в бік магазину "Кулиничі" тобто присів. Через деякий час, зі сторони парка вибіг в капюшоні громадянин ОСОБА_11 у якого в руках була палка по типу бити і він також наніс кілька ударів потерпілому ОСОБА_2 . Один удар прийшовся на ліву руку і два в спину. Побачивши це ОСОБА_7 і ОСОБА_6 почали розбороняти та відтягувати його від потерпілого. Через деякий час, всі нападники почали тікати до парку, а потерпілий ОСОБА_2 сівши до автомобіля таксі поїхав додому;

свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав показання, що 23.08.2021 року близько 03-00 години він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 перебував біля магазину «Кулиничі». Через деякий час, вони зустріли потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Далі, потерпілий ОСОБА_2 вирішив придбати каву та перебуваючи обличчям біля вікна, з якого здійснюється продаж кави він побачив як невідомий чоловік у маці по типу «балаклава» вибіг із-за кутка тобто із сторони парку та палицею наніс удар в область голови та кілька ударів по тулубу потерпілого. Від ударів потерпілий ОСОБА_2 впав вперед до вікна тобто поповз униз і став на коліна, а згодом присів. Свідок ОСОБА_6 підняв потерпілого ОСОБА_2 за ліву руку, а свідок ОСОБА_7 почав відштовхувати нападника та стягнув із невідомого чоловіка маску «балаклаву», де він під маскою впізнав обличчя обвинуваченого ОСОБА_1 . Через деякий час, зі сторони парка вибіг в капюшоні громадянин ОСОБА_11 у якого в руках була палка по типу бити і він також наніс кілька ударів потерпілому ОСОБА_2 . Побачивши це ОСОБА_7 і ОСОБА_6 почали розбороняти та відтягувати його від потерпілого. Потім громадянин ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_1 почали наносити тілесні ушкодження свідкові ОСОБА_3 . Через деякий час, обвинувачений ОСОБА_1 зник, але з`явився громадянин ОСОБА_28 , який почав наносити тілесні ушкодження свідкові ОСОБА_3 . З часом їх почали розбороняти, а нападники почали тікати до парку. Потерпілий ОСОБА_2 сів до автомобіля таксі і поїхав;

свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав показання, що з 22 на 23 серпня 2021 року близько 03-00 годин разом з потерпілим та ОСОБА_3 перебував біля магазину «Кулиничі», де перебуваючи зустріли ОСОБА_6 та двох братів ОСОБА_7 . Потерпілий пішов до вікна магазину «Кулиничі» та почав робити замовлення, а вони на відстані за два метри продовжили спілкуватися. Через деякий час, зліва від магазину, а саме зі сторони парку вибіг чоловік у чорній балаклаві та почав дерев`яною битою бити по голові потерпілого, який від ударів став падати на коліно. Нападником в масці виявився обвинувачений ОСОБА_1 , оскільки з нього зірвали маску. Також, через певний проміжок часу, зліва від магазину, а саме зі сторони парку вибігли два чоловіка, один був у масці, згодом виявилося, що це ОСОБА_28 , а без маски ОСОБА_11 , який в свою чергу, за допомогою бити наніс удар по руці потерпілого ОСОБА_2 ;

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надав покази, що з 22 на 23 серпня 2021 року він разом з потерпілим ОСОБА_2 , братами ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебував біля магазину «Кулиничі». В момент, коли потерпілий ОСОБА_2 робив замовлення, зі сторони парку вибіг чоловік у чорній балаклаві та тримаючи в правій руці биту почав наносити удари по голові, по спині та шиї потерпілого ОСОБА_2 . Після першого удару потерпілий ОСОБА_2 впав на коліна. ОСОБА_7 підбіг першим та стяг маску з обличчя і він та інші впізнали обвинуваченого ОСОБА_1 . Через деякий час, зі сторони парку вибігли два чоловіка, один був у масці, згодом виявилося, що це ОСОБА_28 , а без маски ОСОБА_11 , який в свою чергу, за допомогою бити наніс удар по руці потерпілого ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав аналогічні показання, як і свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 ;

Окрім цього, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в повному обсязі обвинувачення доведена зібраними належними та допустимими доказами, а саме:

витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021175520000422 від 23.08.2021 року з якого вбачається, що 23.08.2021 року в чергову частину СПД № 1 ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області надійшла письмова заява від ОСОБА_2 про те що 23.08.2021 року близько 03 год 30 хв в селищі Козельщина по вулиці Монастирська , йому нанесли тілесні ушкодження (Т. 1 а.с. 190,194);

постановою про зміну правової кваліфікації у матеріалах кримінального провадження від 08.10.2021 року з якої вбачається, що кримінальне правопорушення № 12021175520000422 від 23.08.2021 року перекваліфіковано з ч. 1 ст. 125 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України (Т.1 а.с. 192);

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 23.08.2021 року, згідно якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив правоохоронні органи про те, що 23.08.2021 року о 03 год 30 хв обвинувачений ОСОБА_1 та інші особи нанесли йому тілесні ушкодження (Т.1 а.с. 195);

протоколом огляду місця події та фототаблицею до протоколу огляду від 23.08.2021 року з яких вбачається, що об`єктом огляду є територія біля магазину «Кулиничі», де під час огляду, а саме на тротуарній плитці, було виявленні плями бурого кольору (Т.1 а.с. 15-18);

висновком експерта № 929 від 22.09.2021 року з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 та з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім`я виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, лінійного перелому лівої тім`яної кістки без зміщення, субарахноїдальних крововиливів в борознах правої скроневої частки головного мозку, поперечного перелому II п`ясткової кістки правої кисті зі зміщенням, рубця в тім`яній ділянці голови зліва (який є наслідком загоєння забійної рани), які утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, з обмеженою поверхнею контактування, можливо в указаний термін і при вказаних обставинах у постанові та підекспертним, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Тілесні ушкодження виявлені у гр. ОСОБА_2 , не характерні для їх утворення при падінні з висоти власного зросту, про що свідчить їх характер. Положення ОСОБА_2 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень могло бути любим в просторі, при умовах доступності пошкоджених частин тіла до травмуючи предметів (Т.1 а.с. 200-201);

постановою про визнання і приєднання до кримінального провадження речових доказів від 07.10.2021 року з якої вбачається, що визнано і приєднано до матеріалів досудового розслідування як речові докази медичну карту стаціонарного хворого № 1023 на 25 аркушах, ренгензнімки на 2 аркушах, знімок КТ на 1 аркуші, опис мультизрізової КТ на 1 аркуші, консультативний висновок спеціаліста на 1 аркуші, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 202);

висновком експерта № 1032 від 12.10.2021 року з якого вбачається, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 та з урахуванням даних наданої медичної документації на його ім`я виявлені тілесні ушкодження у вигляді: лінійного перелому лівої тім`яної кістки без зміщення, субарахноїдальних крововиливів в борознах правої скроневої частки головного мозку, які могли утворитися від одноразової ударної дії тупого твердого предмету, з обмеженою поверхнею контактування, і за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, рубця в тім`яній ділянці голови зліва (який є наслідком загоєння забійної рани), які могли утворилися від одноразової ударної дії тупого твердого предмету з обмеженою поверхнею контактування, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Всі вище вказані тілесні ушкодження утворилися можливо в указаний термін і пре вказаних обставинах у постанові та під експертним. Положення ОСОБА_2 , в момент спричинення йому тілесних ушкоджень, могло бути любим в просторі, при умовах доступності пошкоджених частин тіла до травмуючих предметів (Т.1 а.с. 203-204);

протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до протоколу за участю потерпілого ОСОБА_2 від 08.10.2021 року та висновком експерта № 1033 від 15.10.2021 року з яких вбачається, що потерпілий показав як йому обвинувачений ОСОБА_1 наносив йому удари дерев`яним предметом по голові. Покази потерпілого ОСОБА_2 під час слідчого експерименту від 08.10.2021 року, не суперечать обставинам та об`єктивним судово-медичним даним, отриманих при первинній судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 205-210);

протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до протоколу за участю свідка ОСОБА_3 від 08.10.2021 року та висновком експерта № 1037 від 15.10.2021 року з яких вбачається, що свідок ОСОБА_3 показав як потерпілому ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 наносив удари дерев`яним предметом по голові. Покази свідка ОСОБА_3 під час слідчого експерименту від 08.10.2021 року, не суперечать обставинам та об`єктивним судово-медичним даним, отриманих при первинній судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 211-216);

протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до протоколу за участю свідка ОСОБА_8 від 08.10.2021 року та висновком експерта № 1044 від 15.10.2021 року з яких вбачається, що свідок ОСОБА_8 показав як потерпілому ОСОБА_2 обвинувачений ОСОБА_1 наносив удари дерев`яним предметом по голові. Покази свідка ОСОБА_8 під час слідчого експерименту від 08.10.2021 року, не суперечать обставинам та об`єктивним судово-медичним даним, отриманих при первинній судово-медичній експертизі потерпілого ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 217-223).

Окрім цього, допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_32 висновок експерта № 929 від 22.09.2021 року та № 1032 від 12.10.2021 року підтримала та пояснила, що з урахуванням пояснень потерпілого та медичної документації було встановлено тілесні ушкодження та ступінь тяжкості у потерпілого. Медичної документації було достатнім для надання висновку. Суперечності в медичній документації, яка не давала підстави для встановлення тілесних ушкоджень та ступені тяжкості не виявлено.

Також, суд не приймає до уваги, показання свідка ОСОБА_33 що обвинувачений ОСОБА_1 не причетний до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , оскільки свідок ОСОБА_33 не був присутній під час нанесення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні встановлено, що між потерпілим ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 будь-яких неприязних відносин не існувало, а отже підстав для безпідставного звинувачення обвинуваченого у нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень судом не встановлено.

Також, суд вважає, що не може бути покладено в основу обвинувального вироку, надана представником потерпілого адвокатом Голубенком В. П. аудіо запис розмови, яка зі слів адвоката відбулася між обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_11 (матеріали справи відносно якого виділені в окреме провадження Т.2 а.с. 72-73) виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1, 2, 3 ст. 87 КПК України закріплено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема,такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2)отримання доказів внаслідок катування,жорстокого,нелюдського або такого, що принижує гідність особи,поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4)отримання показань чи пояснень від особи,яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Тобто, ст. 87 КПК України визначений вичерпний перелік з яких підстав внаслідок істотного порушення прав та свобод людини може бути визнаний недопустимий доказ.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 2 та ч. 3 ст. 89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Очевидно недопустимими є ті докази, про недопустимість яких прямо вказується в КПК. Це означає, що очевидно недопустимим є доказ, будь-яке порушення процедури отримання якого згідно положень КПК України є безумовною підставою визнання його недопустимим.

Існує також умовно недопустимі докази, допустимість чи недопустимість яких визначається судом у кожному конкретному випадку в залежності від встановлених обставин кримінального провадження. Саме тому, процесуальну конструкцію "очевидна недопустимість доказу", слід розглядати крізь призму положень інституту доказового права у його нерозривному зв`язку з кримінально процесуальними правовідносинами.

У своєму рішенні № 1-31/2011 від 20.10.2011 року Конституційний Суд України зазначив, що фактичні дані про скоєння злочину чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноважених на це осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) фото-, кіно-, відео-, звукозаписи, або відеокамерами спостереження, розташованими яке у приміщеннях, так і ззовні.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння злочину чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому КПК, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

Отже, для того, щоб вирішити у даному випадку питання про те, чи є недопустимими зазначені вище докази слід з`ясувати, чи мало місце порушення прав та свобод людини під час отримання останніх.

В судовому засіданні встановлено, що на адресу потерпілого від невідомої особи надійшла аудіо запис розмови між двома чоловіками. Походження цього аудіо запису, а бо хто ініціював запис розмови двох чоловіків судом не встановлено. Встановити тотожність голосів обвинуваченого ОСОБА_1 та іншого чоловічого голосу, який на думку представника потерпілого Голубенка В. П. та потерпілого належить обвинуваченому не представилося за можливим, оскільки експертиза не проводилася.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 258 КПК України ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов`язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання.

Згідно п.1 ч.4 цієї ж статті втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є також аудіо-, відеоконтроль особи.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що аудіо запис розмови (Т.2 а.с. 34), яка здійснена без попереднього дозволу суду є недопустимим доказом.

Оцінивши сукупність досліджених доказів, керуючись законом та внутрішнім переконанням, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними і достатніми для визнання обвинуваченого:

ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя під час заподіяння потерпілому ОСОБА_2 і його дії вірно кваліфіковано.

Вирішуючи питання про покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставина, яка пом`якшує покарання - має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставини, які обтяжують покарання - не встановлено.

З врахуванням викладеного та положень ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, наявність пом`якшуючої обставини та відсутності обставин які обтяжує покарання, думку прокурора та потерпілого, які наполягали на реальному відбутті покарання, а також враховуючи висновок органу пробації, згідно якого вбачається, що ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, суд вважає, за необхідне призначити обвинуваченому реальну міру покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 71 КК України частково приєднати обвинуваченому до покарання за цим вироком не відбуте покарання за попереднім вироком Козельщинського районного суд Полтавської області від 16.10.2020 року.

Цивільний позов та процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речового доказу вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Також, з метою виконання вироку суду, запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили та з метою в подальшому виконання вироку обрати у виді тримання під вартою, взявши його негайно під варту в залі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного заданим вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Козельщинського районного суд Полтавської області від 16.10.2020 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою, взявши останнього негайно під варту в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк тримання під вартою з 16.06.2022 року по дату набрання вироком законної сили.

Речовий доказ: медичну документацію залишити потерпілому ОСОБА_2 (Т.1 а.с. 202) .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Козельщинський районний суд Полтавської області, а обвинуваченому в той же строк з моменту його отримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку направити потерпілим та захисникам для відома та ознайомлення.

Суддя М. М. Оксенюк