Постанова № 10479053, 18.06.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2010 року Справа № 2а-2888/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Бородіній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Фінансист» до Державної податкової інспекції в Жовтевому районі м. Луганська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Фінансист» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000108530/0 від 26.03.2010 року, яким податковим органом позивачу за встановлене порушення ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю: за основним платежем - 19597,04 грн., за штрафними санкціями 979,85 грн., а всього на суму 20576,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він вважає зазначене повідомлення-рішення незаконним з наступних підстав. Відповідач нарахував суму податкового зобовязання на підставі висновків акту камеральної перевірки позивача №46/15 від 03.03.2010 року, в якому були встановлені порушення податкового законодавства позивачем, а саме: порушення позивачем порядку заповнення уточненої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, форма якої затверджена наказом ДПА України від 20.12.2005 року №588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2005 року за №1591/11871. Позивач вважає, що порушення, встановлене в акті перевірки, не відповідає порушенню зазначеному в повідомленні-рішенні. Крім того, на думку податкового органу підприємством було занижено в уточненій податковій декларації від 03.02.2010 року податкове зобовязання з орендної плати за землю за 2009 рік. Позивач не погоджується з висновками податківців, оскільки в лютому 2009 року ЗАТ «Фінансист» звернувся до суду з позовом до Луганської міської ради про визнання протиправними дій щодо надання неправильних відомостей позивачу для розрахунку розміру орендної плати на 2009 рік довідкою № 144 від 23.01.09р., зобовязання змінити функціональний коефіцієнт використання з 2,5 на 0,5 земельної ділянки загальною площею 0, 2310 га, що надана в оренду позивачу Луганською міською радою, а також перерахувати нормативну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки з врахуванням нового функціонального коефіцієнту - 0,5, скасувати відомості № 144 від 23.01.09р., зобовязати видати нові відомості для розрахунку орендної плати на 2009р.з урахуванням необхідного функціонального коефіцієнту. Зазначені позовні вимоги були задоволені постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27.10.2009 року. В жовтні 2009 року управлінням нерухомого майна були надані нові відомості для розрахунку орендної плати на 2009 рік з урахуванням коефіцієнту 0,5. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000р., якщо після подання декларації за звітній період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітній період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобовязань адміністративні штрафи не застосовуються. З урахуванням норм ст. 17 Закону України № 2181 та на підставі нових даних для розрахунку орендної плати на 2009 рік, виданих Управлінням нерухомим майном Луганської міської ради, позивачем було складено та подано уточнену податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, яку відповідачем не було прийнято. Крім того, позивач вважає безпідставними твердження в акті перевірки про порушення ним порядку заповнення уточненої податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 20.12.05р. № 588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.02.05р. № 1591\11871, на підставі того, що порушення не мало місце, оскільки позивачем не виправлялись помилки та не нараховувались недоплата за податкові (звітні) періоди, за якими минув строк сплати, за,що п.п. «а-б» п. 17.2. ст. 17 Закону України № 1281 передбачено нарахування штрафних санкцій. На підставі нових даних для розрахунку орендної плати на 2009 рік позивачем донараховано суму податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки, що було відображено у рядку 5 уточненої податкової декларації. В акті камеральної перевірки визначені штрафні санкції за порушення законодавства, однак, це не відповідає вимогам п. 2.4.3 Порядку № 327. Позивач не припускався арифметичних або методологічних помилок в поданій декларації, в звязку з чим підстави для складення податкового повідомлення-рішення, визначені у п.п. «в» п. 3.1. Розділу 3 Порядку № 253, відсутні.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позові. Вважав, що позивач, який повідомив відповідача про оскарження ним до суду визначеного Луганською міською радою функціонального коефіцієнту використання земель, надіславши відповідачу копії своїх позовних заяв, а також зняв з себе раніше заявлене податкове зобовязання з орендної плати за землю шляхом подання уточненої декларації від 25.02.2009 року, не мав підстав сплачувати податкове зобовязання з орендної плати за землю до часу набрання чинності постановами суду в справах за його позовами та отримання ним нової довідки від Луганської міської ради на підставі рішення суду. Після отримання позивачем нової довідки від Луганської міської ради від 12.01.10р. за № 6247 щодо однієї з земельних ділянок, які знаходяться в оренді позивача, ним було подано уточнену податкову декларацію від 03.02.2010 року, в якій визначено суму орендної плати за землю за 2009 рік щодо цієї земельної ділянки, а також сплачено цю суму. Оскільки справи щодо оскарження коефіцієнту використання інших земельних ділянок судом ще не розглянуті, у позивача немає підстав для оплати орендної плати за землю щодо них. Тому, він вважає, що позивачем правильно заповнено рядки уточненої декларації від 03.02.2010 року та перерахунку до неї, без самостійного визначення штрафної санкції в розмірі 5% від суми недоплати, що збільшує податкове зобовязання, у звязку з виправленням помилки. Оскільки, на думку позивача, помилки щодо нарахування податкових зобовязань з орендної плати ним не було припущено, то він і не заповнював відповідні рядки 2 та 4 уточненої декларації. Просто, він раніше не мав підстав для нарахування та оплати орендної плати за землю за оскарженим ним функціональним коефіцієнтом. Тому представник позивача вважав податкове повідомлення-рішення від 26.03.10р. № 0000108530\0 незаконним, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали, надали суду заперечення, в яких посилаються на те, що фахівцями ДПІ в Жовтневому районі була проведена камеральна перевірка уточненої податкової декларації ПАТ «Фінансист» з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік. Актом перевірки встановлені порушення: не заповнено рядок 2 «Нараховано недоплати, що збільшує податкове зобовязання за 2009 рік, у звязку з виправленням помилки», рядок 4 «Нараховано штрафу, що збільшує податкове зобовязання за 2009 рік, у звязку з виправленням помилки (р.2 декларації х 5%) та невірно заповнено рядок 5 «Нараховано додатково орендної плати на поточній рік, у звязку із збільшенням податкових зобовязань за наслідками уточнень». У перерахунку податкового зобовязання орендної плати за землю не заповнено рядок 3 «Сума недоплати за податкові (звітні) періоди, за якими минув строк сплати». На дату подання позивачем уточненої податкової декларації 03.02.10р.) до відділу обробки інформації, терміни сплати за усі податкові (звітні) періоди 2009 року (щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця минули. Тобто, виникла недоплата за весь 2009 рік, яка повинна відображатись у рядку 3 Перерахунку та відповідно до рядка 2, 4 Декларації. Уточнена податкова декларація ПАТ «Фінансист» від 03.02.10р. № 103433 повинна відображати суму недоплати (заниження податкового зобовязання) за податкові (звітні) періоди, за які минув строк сплати, та суму штрафної санкції (5%), що збільшує податкове зобовязання та нараховується платником податків самостійно відповідно до ст. 17 п.17.2 Закону України № 2181. Пунктами 21-22 Акту камеральної перевірки визначено розрахунок податкових зобовязань, належних до нарахування платником податків. На підставі викладеного, відповідач вважає винесене податкове повідомлення-рішення законним, в задоволені адміністративного позову просили відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.07.2001 року із статусом юридичної особи як ЗАТ «Фінансист», що перейменовано в ПАТ «Фінансист» (ін.к. 31138743) на підставі рішення загальних зборів акціонерів (протокол №1 від 28.10.2009 року), у звязку з чим 01.02.2010 року зареєстровано нову редакцію статуту товариства, реєстраційне свідоцтво серії А01 №486999 (а.с.36-41).

Рішенням Луганської міської ради від 27.08.03р. № 311 ЗАТ «Фінансист» передано в оренду земельну ділянку площею 0, 2310 га за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВв (біля будинку №4) під будівництво та розміщення 9-ти поверхового житлового будинку. На підставі зазначеного рішення був укладений договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований 07.11.2003 року за № 4753 ( а.с. 88-91).

За умовами п. 2.1 договору оренди № 4753, орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2,5. Обчислення розміру орендної плати повинно проводитись позивачем самостійно на підставі даних Луганської міської ради, що видаються щорічно на початку року.

Як вбачається з матеріалів справи, довідкою №1414 від 23.01.09 року Луганською міською радою позивачу були надані відомості для розрахунку орендної плати на 2009 рік за чотирма договорами оренди земельних ділянок, в тому числі і за договором № 4753 від 07.11.2003 року, в якій зазначено функціональний коефіцієнт використання земельних ділянок 2,5 (а.с.74).

На підставі відомостей довідки №1414 від 23.01.09 року позивачем самостійно в податкові декларації від 27.01.2009 року визначена сума орендної плати на 2009 рік за чотирма договорами оренди в розмірі 901187,24 грн., що підлягає сплаті протягом 2009 року з щомісячними платежами в розмірі 75098,94 грн. (а.с.59-64).

25.02.2009 року до податкового органу відповідача надійшла та була прийнята уточнююча декларація позивача з орендної плати за землю на 2009 рік, відповідно до якої позивач повністю зняв з себе податкові зобовязання, визначені ним в попередній податковій декларації від 27.01.2009 року на суму в розмірі 901187,24 грн. (а.с.65-71).

З супровідного листа до уточненої декларації від 25.02.2009 року та опису цінної кореспонденції вбачається, що податковому органу позивачем були також представлені копії чотирьох позовів щодо оскарження розміру функціонального коефіцієнту, які подані окремо відносно кожної з чотирьох земельних ділянок, що знаходяться в оренді позивача (а.с.72-73).

Постановою Ленінського районного суду від 27.10.09р. по справі № 2а-2184\09 за позовом ЗАТ «Фінансист» до Управління нерухомим майном Луганської міської ради про визнання протиправними дій, позовні вимоги були задоволені. Прийняте рішення, яким зобовязано Управління нерухомим майном Луганської міської ради змінити функціональний коефіцієнт використання землі з 2,5 на 0,5 для земельної ділянки: площею 0,2310 га за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВв (біля будинку 4), що надана Луганською міською радою ЗАТ «Фінансист» за договором оренди, зареєстрованим за №4753 07.11.03р., а також перерахувати нормативну, грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки з врахуванням нового функціонального коефіцієнту 0,5 для земельних ділянок: інші землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво; скасовано дані №1414 від 23.01.09р., та зобовязано Управління нерухомим майном Луганської міської ради видати ЗАТ «Фінансист» нові дані для розрахунку орендної плати за 2009 рік з врахуванням необхідного функціонального коефіцієнту 0,5. ( а.с.10-11).

Довідкою Управління нерухомим майном Луганської міської ради від 12.01.10р. за № 6247 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік землекористувача ЗАТ «Фінансист» на виконання рішення суду встановлено новий функціональний коефіцієнт для розрахунку орендної плати на 2009 рік за договором, зареєстрованим за №4753 07.11.03 року , а саме 0,5. (а.с.12).

На підставі вказаних відомостей довідки від 12.01.10р. за № 6247 позивачем самостійно була розрахована сума орендної плати на 2009 рік за договором, зареєстрованим за №4753 07.11.03 року, тобто за користування земельною ділянкою площею 0,2310 га за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВВв (біля будинку 4) з функціональним коефіцієнтом 0,5 та подано уточнену податкову декларацію, що отримана податковим органом 03.02.2010 року. Зазначеною уточненою податковою декларацією позивачем визначені податкові зобовязання з орендної плати за землю на 2009 рік в загальній сумі 19597,04 грн. з щомісячною сплатою по 1633,09 грн. (а.с.14-22).

Відповідно до виписки з особового рахунку позивача від 28.01.2010 року ним самостійно було сплачено суму податкових зобовязань з орендної плати за землю за договором №4753 від 07.11.03 року за 2009 рік в розмірі 19597,04 грн., тобто повному обсязі (а.с.24).

У судовому засіданні встановлено, що 03.03.10р. фахівцями ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська була проведена камеральна перевірка відомостей уточненої податкової декларації позивача від 03.02.2010 року, якою були встановлені порушення порядку її заповнення, форма якої затверджена наказом ДПА України від 20.12.05р. № 588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.05р. за № 1591\11871. Відповідно до акту камеральної перевірки позивача №46/15 від 03.03.2010 року встановлено, що позивачем не заповнено рядки 2, 4 зазначеної уточненої декларації та рядок 3 перерахунку орендної плати за землю; невірно заповнено рядок 5 податкової декларації орендної плати за землю, що призвело до заниження податкового зобовязання на 20576, 89 грн. (а.с. 25-27).

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковою було винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення від 26.03.10р. № 0000108530\0, яким визначено податкове зобовязання в загальній сумі 20576, 89 грн., з яких 19579, 04 грн. основний платіж з орендної плати за землю, 979, 85 грн. штрафні санкції (а.с. 35).

Як вбачається з зворотного боку облікової картки платника податків, позивачем дійсно 28.01.2010 року сплачена сума 19579, 04 грн. за платіжним дорученням №45 як сплата податкового зобовязання визначеного платником податків. Однак, у звязку з неприйняттям податковим органом уточненої декларації позивача від 03.02.2010 року, зазначена сума податкових зобовязань нарахована позивачу до сплати лише 16.04.2010 року на підставі оскарженого повідомлення-рішення від 26.03.10р. № 0000108530\0, а також донараховані штрафні санкції за цим повідомленням-рішенням в сумі 979, 85 грн. (а.с.84).

Вирішуючи спір за змістом заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 27 Закону України «Про плату за землю» передбачає, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обовязкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Так, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Орендна плата за землю за статтею 21 Закону України «Про оренду землі» це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями), податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Виходючи з вищевикладеного, суд приходить до висновків, що само по собі оскарження позивачем розміру функціонального коефіцієнту використання земельних ділянок комунальної власності, який застосовується для розрахунку орендної плати за землю, не є підставою для звільнення його від обовязку орендаря вносити щомісячно в передбачені законом строки орендну плату в розмірі, встановленому договором оренди земельної ділянки.

Тому, на думку суду, хибними є посилання представника позивача на ті обставини, що позивач, який повідомив відповідача про оскарження ним функціонального коефіцієнту використання земель, не мав підстав сплачувати податкове зобовязання з орендної плати за землю до часу набрання чинності постановами суду в справах за його позовами та отримання ним нової довідки від Луганської міської ради на підставі рішення суду.

Пунктом 4. 1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181 - ІІІ від 21.12.2000р. передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до вимог п.5.1. ст.5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржено платником податків в адміністративному судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах, з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону, платник податків самостійно виправляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, законодавець визначає єдину підставу для можливості подання платником податків уточнюючої декларації, а саме: виправлення самостійно встановлених ним помилок в показниках раніше поданої податкової декларації.

Тому суд не вважає слушними доводи представника позивача, що уточненою декларацією від 03.02.2010 року та перерахунком до неї позивач не мав підстав виправляти свої помилки щодо нарахування податкових зобовязань з орендної плати за землю на 2009 рік, що зроблені ним в раніше поданих деклараціях.

Навпаки, за встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає, що позивач не мав обґрунтованих підстав для зняття суми раніше заявленого податкового зобовязання поданням уточненої декларації від 25.02.2009 року. Тому слушними є доводи відповідача, що уточненою декларацією від 03.02.2010 року позивачу дійсно необхідно було усунути свої помилки щодо необґрунтованого заниження суми податкового зобовязання в уточненій декларації від 25.02.2009 року та визначити суму недоплати та штрафної санкції відповідно до п. 7.2 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111.

Згідно з п. 17.2. ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються. Однак, це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 17.3 статті 17 зазначеного Закону №2181-111 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Порядок розрахунку та розмір накладених на позивача штрафних санкцій позивач не оспорює.

За таких обставин, оскільки позивачем подано уточнюючу декларацію з орендної плати за землю за 2009 рік 3.02.2010 року, якою позивачем самостійно виявлено факт заниження податкового зобов'язання (в уточнюючій декларації від 25.02.2009 року) щодо податкового періоду, що вже минув, то позивач мав в уточненій податковій декларації від 03.02.2010 року самостійно визначити і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Тому правильними суд вважає висновки податкового органу, що невизначення позивачем самостійно в уточненій декларації суми недоплати та штрафу в розмірі 5% від цієї суми (не заповнення ним рядків 2 та 4 уточненої декларації, рядку 3 перерахунку орендної плати за землю, а також невірне заповнення рядку 5 податкової декларації) призвели до заниження позивачем своїх податкових зобовязань.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Суд вважає правильним висновки податкового органу щодо порушення позивачем порядку заповнення уточненої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 03.02.2010 року, форма якої затверджена наказом ДПА України від 20.12.2005 року №588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2005 року за №1591/11871, а відтак і порушення ним вимог ст.14 Закону України «Про плату за землю» щодо обовязку орендаря земельної ділянки комунальної власності подавати податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд з вищенаведених підстав приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем в межах наданих йому владних повноважень, обґрунтовано, на підставі вимог чинного законодавства, тому підстав для задоволення позовних вимог не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Фінансист» до Державної податкової інспекції в Жовтевому районі м. Луганська про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000108530/0 від 26.03.2010 року відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 23 червня 2010 року.

Суддя

Шембелян В.С.