Рішення № 104789844, 15.06.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року Справа № 280/1570/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012)

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 08 грудня 2020 року з виплатою недоотриманої суми пенсії за період з 08 грудня 2020 року по 08 листопада 2021 року включно;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати грошових доходів - пенсії, яка проводиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ Про компенсацію громадянам втрати час тини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 за період з 08 грудня 2020 року по 08 листопада 2021 року включно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян № 12 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян повного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 р. XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що рішенням від 14 грудня 2020 року 084450003500 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Водночас, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 280/2655/21 фактично встановлено протиправну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладену у листі від 18.12.2020 №0900-02-15-8/69000 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Вказує, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 280/2655/21, яке набрало законної сили 09 листопада 2021 року, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 09 листопада 2021. Вважає, що призначаючи пенсію не з 08 грудня 2020 року (з дня звернення із заявою про призначення пенсії), а з 09 листопада 2021 року (з дня набрання законної сили рішенням суду) відповідач не дотримався вимог статті 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 45 Закону України «Про зальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позовну заяву не визнав. У відзиві від 14.06.2022 вх. №21635 вказав, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №280/2655/21 виконано вчасно та в повному обсязі, у зв`язку з чим, з 09.11.2021 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до ст. 114 Закону № 1058, з моменту набрання законної сили постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021. Також вказує, що при винесенні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі № 280/2655/21 позивач з ним погодився, оскільки не звертався до суду з заявою стосовно роз`яснення судового рішення чи виправлення описки. Вважає, що у позивача недоотриманої суми пенсії за період з 08.12.2020 по 08.11.2021 немає, оскільки позивачу пенсію було призначено з 09.11.2021. Крім того повідомляє, що позивач не звертався до відповідача з заявою відповідно до Порядку № 22-1 про ймовірне порушення його прав стосовно виплати недоотриманої суми пенсії за період з 08.12.2020 по 08.11.2021 та виплатою компенсації втрати грошових доходів пенсії, яка проводиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року за № 159 за період з 08.12.2020 по 08.11.2021 включно, а звернувся відразу до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою за захистом своїх ймовірно порушених прав. Просить у позові відмовити.

Ухвалою суду від 15.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1570/22 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований в м. Єнакієво та перебуваєна обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .

08.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян № 12 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та подав відповідний пакет документів. На підтвердження стажу роботи, що надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2, разом із заявою про призначення пенсії позивачем було подано уточнюючі довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, видані ФІЛІАЛОМ №2 ЄНАКІЇВСЬКОГО МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ВНЕШТОРГСЕРВІС.

Відповідач листом від 18.12.2020 повідомив, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв`язку з тим, що пільговий стаж позивача становить 8 років 9 місяців 19 днів та є недостатнім для призначення пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №280/2655/21, серед іншого, визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, викладену у листі від 18.12.2020 року №0800-02-15-8/69000 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового та трудового стажу згідно Списку № 2 період роботи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 03.08.1987 по 23.09.1987 на посаді слюсаря з ремонту металургійного устаткування теплоенергослужби конверторного цеху як слюсаря чергового та ремонтного; з 15.08.1988 по 23.09.1988 на посаді слюсаря-ремонтника конверторного цеху як слюсаря чергового та ремонтного; з 01.08.1989 по 30.06.1992 на посаді майстра з ремонту металургійного устаткування теплоенергослужби конверторного цеху в чорній металургії, як майстру з ремонту устаткування; з 01.09.1992 року по 31.12.1992 на посаді майстра з ремонту металургійного устаткування теплоенергослужби конверторного цеху в чорній металургії, як майстра з ремонту устаткування; з 01.01.1993 року по 31.10.2000 на посаді механіка теплоенергослужби конверторного цеху в чорній металургії; з 01.11.2000 по 12.04.2005 на посаді механіка конверторного цеху; з 01.09.2005 по 19.10.2007 на посаді механіка конверторного цеху. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового та трудового стажу згідно Списку № 1 період роботи ОСОБА_1 з 01.07.1992 по 31.08.1992 на посаді слюсаря-ремонтника теплоенергослужби конверторного цеху в металургійному виробництві; з 13.04.2005 по 31.08.2005 на посаді слюсаря-ремонтника теплоенергослужби конверторного цеху.

ОСОБА_1 було пенсію призначено з 09.11.2021 (з моменту набрання законної сили рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2021 у справі №280/2655/21).

Позивач, не погодившись з датою, з якої призначено пенсію, з вимогою виплатити заборгованість та компенсацію втрати грошових доходів, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок.

Відтак, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 в період з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року (дата звернення позивача із заявою 08.12.2020 року) є необхідним дотримання трьох обов`язкових умов, а саме досягнення особою 55 років, наявність страхового стажу не менше 28 років у чоловіків з них не менше 12 років 6 місяців на роботах за Списком №2.

Відповідно до положень частини 1 статті 45 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 саме 08.12.2020, тому відповідачем мала б бути призначена така пенсія 08.12.2020 з дня звернення за пенсією.

Проте, відповідачем було відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 з посиланням на недостатність пільгового стажу за Списком № 2.

Водночас, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2021, серед іншого, визнано протиправною вказану відмову та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового та трудового стажу згідно Списку № 2 період роботи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 03.08.1987 по 23.09.1987 на посаді слюсаря з ремонту металургійного устаткування теплоенергослужби конверторного цеху як слюсаря чергового та ремонтного; з 15.08.1988 по 23.09.1988 на посаді слюсаря-ремонтника конверторного цеху як слюсаря чергового та ремонтного; з 01.08.1989 по 30.06.1992 на посаді майстра з ремонту металургійного устаткування теплоенергослужби конверторного цеху в чорній металургії, як майстру з ремонту устаткування; з 01.09.1992 року по 31.12.1992 на посаді майстра з ремонту металургійного устаткування теплоенергослужби конверторного цеху в чорній металургії, як майстра з ремонту устаткування; з 01.01.1993 року по 31.10.2000 на посаді механіка теплоенергослужби конверторного цеху в чорній металургії; з 01.11.2000 по 12.04.2005 на посаді механіка конверторного цеху; з 01.09.2005 по 19.10.2007 на посаді механіка конверторного цеху. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до пільгового та трудового стажу згідно Списку № 1 період роботи ОСОБА_1 з 01.07.1992 по 31.08.1992 на посаді слюсаря-ремонтника теплоенергослужби конверторного цеху в металургійному виробництві; з 13.04.2005 по 31.08.2005 на посаді слюсаря-ремонтника теплоенергослужби конверторного цеху. Рішення набрало законної сили.

Таким чином, вищевказаним рішенням суду встановлено, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії, не зарахувавши спірні періоди до пільгового стажу.

Крім того, у рішенні від 29.06.2021 суд зазначив, що "...позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у віці 55 років, маючи загальний страховий стаж більше 28 років, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування..."

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тож, рішенням суду вже було встановлено, що на момент звернення позивача за призначенням пенсії 08.12.2020, останній мав право на призначення пенсії саме з дати звернення із заявою, 08.12.2020.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов`язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи те, що позивач не просить суд визнати дії з боку відповідача щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 08.12.2020 протиправними, суд лише констатує вказану обставину у мотивувальній частині рішення.

З огляду на викладене, виходячи з меж позовних вимог, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача слід задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 08 грудня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати грошових доходів пенсії за період з 08 грудня 2020 року по 08 листопада 2021 року включно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Частиною 2статті 2 Закону №2050-ІІІвизначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Враховуючи вищевикладене, у розумінні Закону №2050-III, пенсія є доходом громадянина, вона не носить разового характеру і порушення строків її виплати означає втрату громадянином частини свого доходу.

Разом з тим, суд вважає, що вимога про проведення компенсації втрати частини доходів спрямована на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду судом даної справи не були порушені, відповідно така вимога є заявленою передчасно.

Верховний Суд у рішенні від 10 квітня 2019 року (справа № 686/13725/17) зазначив, що правове значення при виплаті компенсації має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

На момент розгляду цієї справи не були нараховані та не визначені суми коштів (у вигляді пенсійних виплат), які б могли бути об`єктом нарахування компенсації, оскільки нарахування сум пенсії позивачу з 08.12.2020 матиме місце лише після виконання цього судового рішення.

Обов`язок нарахувати та виплатити позивачу компенсацію на відповідача покладено в силу Закону і такий обов`язок виникає після проведення нарахування пенсії за спірний період позивачу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги від 19.01.2022 з адвокатом Немченко М.В. предметом якого є надання правової допомоги клієнту.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012 (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В межах розгляду даної справи представником позивача було надано інші види правової допомоги (складання процесуальних документів).

Згідно акту №02/1 здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), підписаного обома сторонами, адвокатом надано правову допомогу у вигляді надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, підготовка процесуальних документів вартістю 2500 грн., які оплачено позивачем згідно квитанції до прибуткового касового ордера № 02/1 від 19.01.2022.

Тож, наданими документами підтверджується понесення позивачем витрат на правову допомогу.

Відповідач у відзиві зазначає, що заявлена до стягнення суми витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. є завищеною та неспівмірною.

Суд зауважує, що згідно позиції ВС від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціну позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Перевіривши зміст наведених документів, враховуючи часткове задоволення позовних вимог суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг становить 1250,00 грн.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Сплачений позивачем судовий збір в розмірі 496,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 08 грудня 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15.06.2022.

Суддя Л.Я. Максименко